Справа № 212/13239/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Липовської Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось із позовною заявою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В позовній заяві зазначено, що 25.07.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №VIK0AE00002115, відповідно до якого відповідачу було надано кредит на купівлю автомобіля в розмірі 23 559,71 доларів США до 23.07.2012 року.
В якості забезпечення своєчасного і повного виконання позичальником обов'язків по договору було укладено договір поруки № VIK0AE00002115 від 25.07.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 , за яким остання зобов'язувалась перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №VIK0AE00002115 від 25.07.2007 року. Всупереч умовам договору відповідачі не виконують взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 29 420,02 доларів США, що й стало підставою звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідачів, адвокат ОСОБА_3, в судовому засіданні позов визнав частково. Зокрема, не заперечував щодо стягнення з його довірителя ОСОБА_1 тіла кредиту та відсотків. Просив суд зменшити розмір нарахованих банком відсотків за користування кредитом. Щодо позовних вимог про солідарне стягнення цієї заборгованості з ОСОБА_2 позов не визнав з тих підстав, що його довірителька не підписувала даний договір поруки.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
25.07.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №VIK0AE00002115, відповідно до якого відповідачу було надано кредит на купівлю автомобіля в розмірі 23 559,71 доларів США до 23.07.2012 року.
Відповідно до п. 1.1 договору кредиту, банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок зазначений в п. 7.1 цього договору.
Згідно з положеннями п. 3.1 договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунка до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п. 7.1 частини даного договору.
Відповідно до п. 3.4 договору, нарахування відсотків здійснюється в останню дату сплати відсотків, при цьому відсотки нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи із фактичної кількості днів користування кредитом - 360 днів у році. Відсотки розраховуються щомісяця, за період з першої дати поточного періоду сплати включно. Дата погашення кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми кредиту.
Згідно до п. 4.1 договору, при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого даним договором, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше однієї гривні за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Відповідно до п. 7.1 договору, банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівки через касу на строк з 25.07.2007 року по 23.07.2012 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії.
Відповідно до п. 7.4 договору, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,09% на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
В якості забезпечення своєчасного і повного виконання позичальником обов'язків по договору було укладено договір поруки № VIK0AE00002115 від 25.07.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2.
Відповідно до п.1 договору, предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором від 25.07.2007 року №VIK0AE00002115, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 30224,22 доларів США.
Згідно п.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Відповідно до п.4 договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно до положень п.5 договору, у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого цим договором, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 6 договору, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги.
10.09.2012 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» для можливості погашення боргу позичальнику та поручителю направило вимогу про необхідність виконання своїх зобов'язань, проте заборгованість по договору погашена не була.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.09.2012 року становить 29420.02 доларів США та складається з:
- заборгованість за кредитом - 14 572,92 доларів США;
- заборгованість по процентам за користування кредитом - 7 531,50 доларів США;
- заборгованість по комісії за користування кредитом - 1 121,32 доларів США;
- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання - 6 194,28 доларів США.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, згідно статті 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 статті 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконує свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовлятися від його виконання частково або в повному обсязі.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
В ч.1 ст.626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно до вимог статті 554 ч.1, ч.2 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цивільно-процесуального законодавства України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з положеннями ст.133 ЦПК України, особи які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, у випадках, коли отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із дорученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачами по справі дійсно неналежним чином виконуються взяті на них кредитні зобов'язання, а тому станом на момент подачі позовної заяви прострочена заборгованість становить 29420.02 доларів США та складається з: заборгованості за кредитом - 14 572,92 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 7 531,50 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 1 121,32 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язання - 6 194,28 доларів США, що підтверджується наданим розрахунком та матеріалами справи. Суд також бере до уваги ту обставину, що хоча ст. 551 ЦК України передбачено можливість зменшення судом пені, однак відповідного клопотання представником відповідачів заявлено не було.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 553, 554, 626, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.11, 15, 60, 88, 133, 137, 212 - 216 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживаючого у АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, проживаючої за адресою АДРЕСА_2) на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту від 25.07.2007 року № VIК0АЕ00002115 в розмірі 29 420,02 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту відповідно до офіційного курсу Національного банку України складає 235 065,96 грн., а також 2350,66 грн. в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат по оплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя: