Справа № 205/3933/2012

Провадження №11/772/94/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Саландяк О.Я.

Доповідач : Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Спринчука В.В.,

суддів Кривошеї А.І., Ковальської І.А.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року якою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

за ч.1 ст.122 КК України направлено Жмеринському міжрайонному прокурору Вінницької області для усунення порушень ст.ст.228-232 КПК 1960 року.

ОСОБА_2 обвинувачується досудовим слідством в тому, що 22.04.2012 року біля 13.00 год. в АДРЕСА_1 у дворі жилого будинку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка через неправильно припаркований автомобіль останнього, під час якої ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 в обличчя, від чого той втратив рівновагу та впав на землю в положення на колінах, після чого, продовжував наносити йому удари ногами в ліву частину тулуба, спричинивши останньому тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №105 від 12.07.2012 року, у ОСОБА_3 закрита тупа травма грудей у вигляді синців в ділянці грудей з переломами 7-8 ребер зліва по середньо-підпаховій лінії; черепно-мозкова травма у вигляді синців в лівій скроневій ділянці, струс головного мозку; синець по передній поверхні лівої гомілки в середній третині з садном, та виникли, можливо, 22.04.2012 року. Ушкодження у виді перелому 7-8 ребер зліва за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 дня) належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №119 від 28.09.2012 року, можливо, травму грудної клітки ОСОБА_3 нанесено при обставинах, на які посилається потерпілий, тобто, від завдання ударів по тілу в положенні на колінах і долонях обличчям до землі. Згідно того ж висновку, ні одне із виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не могло бути отримано внаслідок падіння горілиць на сідниці в тому числі, і при наданні тілу прискорення, як вказує при відтворенні обстановки й обставин події ОСОБА_2

Суд направляючи справу для усунення порушень прийшов до висновку, що прокурором суттєво порушені вимоги ст.ст. 228-232 КПК 1960 року.

В апеляції прокурор, який приймав участь у справі, просить скасувати постанову суду та призначити справу до судового розгляду, оскільки зазначене у постанові суду не відповідає дійсності, мотивуючи свої вимоги тим, що складений по даній кримінальній справі обвинувальний висновок його описова та резолютивна частина відповідає вимогам ст.223 КПК 1960 року, тому доводи суду з приводу того, що обвинувачення є неконкретним, безпідставні, згідно показів обвинуваченого, даних ним на досудовому слідстві, факт нанесенням умисного удару потерпілому не заперечується, не відповідає фактичним обставинам справи, те, що в обвинувальному висновку не зазначені доводи, висунуті обвинуваченим, що не визнає вину у скоєнні злочину на свій захист з результатами перевірки, оскільки дані відомості містяться в описовій частині висновку, суд не вправі аргументувати своє рішення про повернення справи прокурору порушенням вимог ст.254 КПК 1960 року, так як, відповідно до ст.249-1 КПК 1960 року суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо прокурором були суттєво порушені вимоги статей 228-232 КПК 1960 року, для усунення виявлених порушень, однак вимоги статті 228 КПК 1960 року прокурором дотримані.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, з підстав викладених у ній, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити.

Відповідно до ст. 365 КПК 1960 року постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 30 травня 2008 року «Про практику застосування кримінально - процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції» відповідно до вимог ст. 249-1 КПК України - підставою для повернення справи прокурору з попереднього розгляду, є встановлення суттєвих порушень ним вимог ст.ст. 228-232 КПК 1960 року при перевірці справи з обвинувальним висновком, при прийнятті у ній рішень та при направленні справи до суду.

Суттєвими порушеннями, при складанні обвинувального висновку слідчим, відповідно до вимог ст.ст. 223, 224 КПК 1960 року - є такі порушення, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливості прийняття судом законного рішення у справі з урахуванням такого обвинувального висновку.

В постанові про притягнення як обвинуваченого, обвинувальному висновку слідчим вказано час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони йому відомі, що свідчить про дотримання вимог ст.ст. 132, 223 КПК 1960 року.

В частині конкретизування пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, то при виникненні такої необхідності воно може бути вирішене в порядку ст. 277 КПК 1960 року, яка регулює зміну обвинувачення в суді прокурором, а тому це не є підставою для повернення справи прокурору в порядку ст. 249-1 КПК 1960 року.

Порушення вимог ст.254 КПК 1960 року в частині того, що копія обвинувального висновку для вручення обвинуваченому виготовлена із зазначенням адрес осіб, які підлягають виклику, то воно не може бути визнано суттєвим, оскільки як вбачається із матеріалів справи ніяких додаткових заходів безпеки щодо зазначених осіб по даній справі вжито не було, на досудовому слідстві в порядку ст.218 КПК 1960 року обвинувачений із матеріалами справи був ознайомлений в повному обсязі.

Крім того, слід зазначити, що суд вдався до оцінки доказів, чого на даній стадії робити не може.

Висновки суду щодо неповноти, неправильності досудового слідства, які містяться в оскаржуваній постанові, є передчасними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд зі стадії попереднього.

Керуючись розділом 11 Перехідних положень КПК України, ст.ст. 365, 366 КПК 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у справі в суді першої інстанції задовольнити.

Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року, якою кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України направлено Жмеринському міжрайонному прокурору, для усунення виявлених порушень - скасувати.

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 направити на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду в той же суд.

Судді : /підпис/

З оригіналом згідно.