АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________Справа №2-1955/11 головуючий
Провадження №22-ц/790/685/2013 1-ї інстанції: Бондаренко В.В. Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Асєєвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської філії ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Представник ПАТ «Укрсоцбанк»звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суми заборгованості за кредитним договором №839/3/27/38/7-558 від 16.07.2007 року у розмірі 121872,39 грн., а також понесені ПАТ «Укрсоцбанк»витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.
Відповідачі до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2011 року позовні вимоги задоволені.
З ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»стягнуто солідарно суму заборгованості у розмірі 121872 грн. 39 коп. і судові витрати в сумі по 669,36 грн. з кожного.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 6 грудня 2012 року ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_3 рішення суду не оскаржила.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлено природу спірних правовідносин та закон, їх регулюючий, та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11,60,,212,214,215 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що 16.11.2007 року між АКБ «Укрсоцбанк»на ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №839/3/27/38/7-558, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 18000 доларів США зі сплатою 12,4 відсотків річних з щомісячним погашенням основної заборгованості по 214,28 долари США та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 10.11.2014 року. Кредит був наданий шляхом оплати вартості автомобіля «Ford Focus», 2005 року випуску, що був придбаний відповідачем у ТОВ «Тетро».
Вищезазначений автомобіль був прийнятий відповідно договору застави майна № 839/4/27/38/7-828 від 16.11.2007 року, як забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідача ОСОБА_2 перед позивачем.
Крім того, 16.11.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 839/4/27/38/7-829, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язалася перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_2 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків та можливих штрафних санкцій.
12.10.2010 року ОСОБА_2 повністю припинив виконувати умови договору кредиту в частині погашення основної суми боргу та сплати відсотків.
У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору № 839/3/27/38/7-558 від 16.07.2007 станом на 01.07.2011 року утворилась заборгованість у розмірі 121872,39 грн., яка складається з наступного:
85340,08 грн. - заборгованість за кредитом;
7497,78 грн. - заборгованість за відсотками;
1183,17-пеня;
-27851,36-штраф.
Відповідно до п. 4.1. договору кредиту у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1 кредитного договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору у разі порушення відповідачем вимог п.п. 3.3.2-3.3.17 договору відповідач зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10 відсотків від фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, за кожний випадок.
Згідно статтей 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та закону.
Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 121872 грн. 39 коп. та судових витрат.
Доказів відсутності заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 суду не надав.
Посилання відповідача на необхідність скасування договору застави для можливості продати автомобіль та повернути банку кошти, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки ОСОБА_2 і на даний час не позбавлений можливості звернутися до банку для врегулювання питання погашення заборгованості.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішень не має.
Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
Судді: