АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/4765/2012 Номер провадження 22-ц/786/204/2013 Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач Чічіль В. А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.
за участю секретаря: Гнатюк О.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України»
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 6 липня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП,-
в с т а н о в и л а :
У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що 19 листопада 2011 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Renault Kangoo, порушив вимоги п. п. 10.1 та 11.3 ПДР, допустив зіткнення з автомобілем позивача Skoda Octavia, внаслідок чого належний ОСОБА_1 автомобіль виїхав на узбіччя, де скоїв наїзд на дерево.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2011 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна», вважав, що страховик має відшкодувати матеріальну шкоду, завдану пошкодженням належного йому автомобіля, у сумі 84 386,74 грн. та вартість проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 700,00 грн., тому просив стягнути з ПАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» ці суми.
Разом з тим, зазначав, що унаслідок ДТП йому також спричинена моральна шкода, оцінивши її в 5 000,00 грн., та яку просив стягнути з відповідача ОСОБА_2
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 6 липня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 84 386,74 грн., та витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 700,00 грн., а всього 85 086,74 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5 000,00 грн.
Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 893,87 грн.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено представником ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України», в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції у частині вимог до страхової компанії скасувати, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у цій частині позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 19 листопада 2011 року автомобіль марки Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, унаслідок порушення останнім п. п. 10.1 та 11.3 ПДР, виїхавши на зустрічну смугу, допустив зіткнення з автомобілем марки Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого обидва автомобілі отримали пошкодження (а.с. 6).
За результатами розгляду адміністративного матеріалу постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 420,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована у ПАТ СК «ПЗУ Україна», відповідно полісу загальнообов'язкового страхування №АВ/0240103 (а.с. 7).
Матеріальна шкода ОСОБА_3, спричинена пошкодженням належного йому автомобіля марки Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 5), згідно звіту спеціаліста-автотоварознавця №9/12 від 30 січня 2012 року, становить 84 386,74 грн., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу - 149 465,08 грн. (а.с. 43).
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» матеріальна шкода, заподіяна застрахованим транспортним засобом, відшкодовується страховою компанією у повному обсязі.
Проте повністю погодитися з таким висновком не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Місцевий суд дійшов вірного висновку, покладаючи обов'язок здійснити відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу у результаті ДТП, на страхову компанію, у якій ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.
Разом з тим, стягуючи з ПАТ СК «ПЗУ Україна» відшкодування матеріальної шкоди у визначеному у звіті спеціаліста-автотоварознавця розмірі, суд першої інстанції не урахував положень пункту 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, відшкодування матеріальної шкоди за договором загальнообов'язкового страхування здійснюється в межах страхових сум.
Згідно полісу загальнообов'язкового страхування №АВ/0240103 страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю встановлена у сумі 100 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн. (а.с. 7).
З урахуванням цього, матеріальна шкода, заподіяна позивачу, підлягає відшкодуванню страховою компанією, але в межах ліміту відповідальності страховика.
Оскільки позивачем доведено заподіяння майнової шкоди, пов'язаної з пошкодженням належного йому автомобіля, у сумі 84 386,74 грн. та понесення витрат на проведення автотоварозначої експертизи у сумі 700,00 грн., остання підлягає відшкодуванню ПАТ СК «ПЗУ Україна» у межах суми 50 000,00 грн.
Доводи апелянта, що для виплати страхового відшкодування немає підстав, оскільки страхувальником подані свідомо неправдиві відомості про фактичні обставини ДТП, не беруться колегією суддів до уваги з наступних підстав.
За змістом ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
З огляду на зміст п. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Пунктом 34.2. ст. 34 цього ж закону визначено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Указані дії, у відповідності до п. 34.2 ст. 34 вищезазначеного Закону, є обов'язком страховика.
При цьому, особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
Як убачається з заяви про настання страхового випадку, відповідач ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії ПАТ СК «ПЗУ Україна» 21 листопада 2011 року, тобто протягом двох днів з моменту, коли трапилась ДТП (а.с. 116).
Таким чином, власник автомобіля, з вини якого сталося ДТП, вчасно повідомив страхову компанію про настання страхового випадку, проте працівники страховика у 10 денний термін не звернулися до нього з вимогою щодо огляду пошкодженого транспортного засобу, не вживали заходи щодо з'ясування його місцезнаходження.
Разом з тим, страхова компанія звернулась до ТОВ «Українські незалежні судові експерти» за отриманням висновку транспортно-трасологічного дослідження лише 16 грудня 2011 року, тобто через 27 днів з моменту, коли страховика було повідомлено про ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, що сталась 19 листопада 2011 року.
Дані обставини підтверджують невиконання страховиком свого обов'язку, визначеного у п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та надають право потерпілому самостійно, у силу положень пункту 34.3. статті 34 цього ж закону, обрати аварійного експерта для визначення розміру шкоди.
З урахування цього, страхова компанія не може посилатись на факт подачі страхувальником свідомо неправдивих відомостей про обставини ДТП, оскільки страхових у визначений законодавцем строк фактично усунувся від з'ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, обставини ДТП встановлені постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2011 року, що набрала законної сили, та в силу положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Інших доводів апеляційна скарга не містить, страховою компанією не оскаржується присуджений судом першої інстанції розмір страхового відшкодування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду ухвалено за неправильного застосуванням норм матеріального права, тому підлягає зміні у частині суми страхового відшкодування та перерозподілу судових витрат.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 6 липня 2012 року у частині стягнення страхового відшкодуванням і витрат на проведення автотоварознавчої експертизи та судових витрат змінити.
Зменшити суму відшкодування матеріальної шкоди та витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, що підлягає стягненню з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь ОСОБА_1, з 85 086,74 грн. до 50 000,00 грн.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь ОСОБА_1 500,00 грн. судового збору.
У іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: Чічіль В.А.
Судді: Мартєв С.Ю.
Хіль Л.М.
З оригіналом згідно:
суддя Чічіль В.А.