РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/145/13Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"29" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосіі у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Феодосійської квартирно -експлуатаційної частини району до ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту та зобов'язання повернути земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 листопада 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2012 року, уточнивши позовні вимоги, військовий прокурор в інтересах держави в особі МО України, Феодосійської КЕЧ району звернувся до суду з вимогами до ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку КМ № 097858, виданого ОСОБА_6 та зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,0751 га і вартістю 211803,10 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у 1983 році рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради депутатів трудящих Феодосійській КЕЧ району відведено у безстрокове користування 153,707 гектарів землі та видано державний акт № 014027 про право постійного користування вказаними земельними ділянками. Рішенням 3 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 року вилучено у в/ч А0289 МО України та передано у вільні землі м. Феодосія земельну ділянку площею 4,89 га, що розташована на території військового містечка № 6-а, та перебуває на обліку Феодосійської КЕЧ району. Вказана земельна ділянка входить до складу 153,707 га землі, відведених у постійне користування Феодосійської КЕЧ району. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року по справі № 2-1/2599-2008 задоволено позов військового прокурора Феодосійського гарнізону та визнано недійсним вказане рішення Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 року про вилучення у в/ч А0289 земельної ділянки площею 4,89 га, зобов'язано Феодосійську міську раду повернути вказану земельну ділянку Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача - Феодосійської КЕЧ району. Постановою Верховного Суду України від 24.02.2009 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року залишено без змін. Вказані рішення судів мотивовані незаконністю вилучення земельної ділянки площею 4,89 га із користування в/частини А0289 та Феодосійської КЕЧ району. Прокурор посилається на те, що рішенням Феодосійської міської ради від 28.11.2003 № 1086 ОСОБА_6 безоплатно надано у власність земельну ділянку площею 0,0751 га (п. 30 додатку №1 до рішення Ради). 24.06.2004 ОСОБА_6 виданий державний акт КМ №097858 на право власності на цю земельну ділянку (кадастровий номер 01:116:000:00:00:012:0103). Згідно повідомлення Виконкому Феодосійської міської ради від 19.08.2009 року № 02-27-5999 та повідомлення Феодосійського міського відділу ДП "Центр державного земельного кадастру" від 18.10.2010 року № 20-07/1412 земельна ділянка, що надана ОСОБА_6, фактично входить до меж земельної ділянки площею 4,89 га, яка була незаконно вилучена із категорії земель оборони. Прокурор вважає, що оскільки рішення Феодосійської міської ради про вилучення земельної ділянки площею 4,89 га із категорії земель оборони та переведення їх до земель запасу, скасоване господарським судом, передача частини цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_6 є безпідставною та порушує права держави. В зв'язку із цим військовим прокурором Феодосійського гарнізону був поданий позов про визнання недійсним рішення Феодосійської міської ради від 28.11.2003 року № 1086 в частині безоплатної передачі ОСОБА_6 у власність земельної ділянки площею 0,0751 га (п. 30 додатку №1 до рішення Ради), який рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крім від 19.10.2010 року по справі 2-8/1630-2010 був задоволений, рішення Феодосійської міської ради від 28.11.2003 № 1086 в частині безоплатної передачі ОСОБА_6 у власність земельної ділянки було визнане судом недійсним. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Прокурор вважає, що незаконне вилучення у Міністерства оборони України в особі Феодосійської КЕЧ району земельної ділянки наносить шкоду інтересам держави, в зв'язку з чим державний акт КМ № 097858, виданий ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,0751 га підлягає визнанню недійсним, а надана їй земельна ділянка поверненню державі, а саме Міністерству оборони України в особі Феодосійської КЕЧ району.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 08 листопада 2012 року позовні вимоги військового прокурора Феодосійського гарнізону задоволені. Визнано недійсним Державний акт КМ № 097858, виданий ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,0751 га. Зобов'язано ОСОБА_6 повернути МО України в особі Феодосійської КЕЧ району земельну ділянку площею 0,0751 га, кадастровий номер 01:116:000:00:00:012:0103 вартістю 211803,10 грн.
17 грудня 2012 року Феодосійським міським судом АР Крим ухвалено додаткове рішення про розподіл судових витрат, яким встановлена відсутність підстав для стягнення з відповідачки судового збору, оскільки остання не порушувала норми закону при отриманні земельної ділянки.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апелянт посилається на неврахування судом першої інстанції практики Верховного Суду України, а саме, Постанови Верховного Суду України "Про аспекти розгляду справ з приватизації державного майна", та Європейського суду з прав людини, які визнають, що самі по собі порушення умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними та повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо порушення не допущені внаслідок винної протиправної поведінки самого покупця.
Апелянт вважає, що будь-яких порушень під час отримання державного акту про право власності на спірну земельну ділянку вона не здійснила і не може бути позбавлена права на землю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що в 1983 році рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради депутатів трудящих Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району відведено у безстрокове користування 153,707 гектарів землі та видано державний акт № 014027 про право постійного користування вказаними земельними ділянками. Рішенням 3 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 року вилучено у в/ч А0289 Міністерства оборони України та передано у вільні землі м. Феодосія земельну ділянку площею 4,89 га, що розташована на території військового містечка № 6-а, та перебуває на обліку Феодосійської КЕЧ району. Вказана земельна ділянка входить до складу 153,707 га землі, відведених у постійне користування Феодосійської КЕЧ району. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року по справі № 2-1/2599-2008 задоволено позов військового прокурора Феодосійського гарнізону та визнано недійсним вказане рішення Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 року про вилучення у в/ч А0289 земельної ділянки площею 4,89 га, зобов'язано Феодосійську міську раду повернути вказану земельну ділянку Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача - Феодосійської КЕЧ району. Постановою Верховного Суду України від 24.02.2009 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року залишено в силі. Вказані рішення судів мотивовані незаконністю вилучення земельної ділянки площею 4,89 га із користування в/частини А0289 та Феодосійської КЕЧ району.
Рішенням Феодосійської міської ради від 28.11.2003 року № 1086 громадянці ОСОБА_6 безоплатно надано у власність земельну ділянку площею 0,0751 га (п. 30 додатку № 1 до рішення Ради). 24.06.2004 року ОСОБА_6 виданий державний акт КМ №097858 на право власності на земельну ділянку, що розташована по вул. Чкалова, район магазину «Світязь»м. Феодосія (кадастровий номер 01:116:000:00:00:012:0103) (а.с.4).
Згідно повідомлення Виконкому Феодосійської міської ради від 19.08.2009 року № 02-27-5999 та повідомлення Феодосійського міського відділу ДП "Центр державного земельного кадастру"від 18.10.2010 року № 20-07/1412 земельна ділянка надана ОСОБА_6 фактично входить до меж земельної ділянки площею 4,89 га, яка була незаконно вилучена із категорії земель оборони.
Вартість даної земельної ділянки складає 211803,10 грн. (а.с.48).
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крім від 19.10.2010 року по справі 2-8/1630-2010 був задоволений позов військового прокурора Феодосійського гарнізону і визнано недійсним пункт 1 рішення Феодосійської міської ради від 28.11.2003 року № 1086 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України»та п.п. 28,30 Додатку № 1 до цього рішення в частині безоплатної передачі ОСОБА_6 у власність земельної ділянки (а.с. 34-38). Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6 скасовані судом, в зв'язку із порушеннями закону при їх винесенні і вони не породили жодних правових наслідків, а відтак державний акт КМ № 097858 є виданим безпідставно і підлягає визнанню недійсним в зв'язку із порушенням вимог ст. 116 ЗК України.
Оскільки, як правильно встановлено судом, право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_6 набула неправомірно, то земельна ділянка, в свою чергу, має бути повернута у попередній стан, тобто повернута Міністерству оборони України в особі Феодосійської КЕЧ району.
З таким висновком суду погоджується й колегія суддів, оскільки він заснованій на законі та відповідає матеріалам справи.
Враховуючи положення ст. 14 ЦПК України щодо обов'язковості судових рішень, норми закону, що регулюють правовідносини щодо набуття права власності на землю, а саме: ст. 116 та ч. 1 ст. 126 ЗК України, ст. 328 ЦК України, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання незаконним і скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення цієї земельної ділянки у державну власність, оскільки відповідач одержав у приватну власність земельну ділянку на підставі рішення ради, яке скасоване судом у зв'язку з порушенням закону при його прийнятті.
Доводи апелянта про те, що вказаним рішенням суду порушені практика Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення виходячи з різних предметів спорів у цій справі та справ, на які посилається апелянт.
Судом безсуперечно встановлено, що ОСОБА_6 одержала державний акт на право власності на земельну ділянку не в порядку приватизації земельної ділянки, яка раніше знаходилась у її користуванні, а під час надання їй земельної ділянки із запасу Феодосійської міської ради. При цьому вказана земельна ділянка була безпідставно вилучена рішенням Феодосійської міської ради з земель, які належалі Міністерству оборони України.
Зазначені обставини підтверджені рішеннями Господарського суду АР Крим від 19.10.2010 року та Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 року.
Відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або сосба, щодо якої встановлено ці обставини.
При таких обставинах посилання апелянта на ст. 7 Закону України «Про приватизацію», на постанову Верховного Суду України від 14.03.2007 року, в якої зазначено, що порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безспірною підставою для визначення приватизаційних договорів недійсними та повернення приватизованого майна державі, не є обґрунтованими, оскільки право власності на землю ОСОБА_6 було отримано не в порядку приватизації, а з інших підстав.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 листопада 2012 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення без змін.
Одночасно, колегія суддів, враховуючи положення ч. 3 ст. 303 ЦПК України, відповідно до якого апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення, вважає, що додаткове рішення Феодосійського міського суду від 17 грудня 2012 року ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення про відсутність підстав для стягнення з відповідачки судового збору, виходив з того, що відповідачка не порушувала норми закону при отриманні земельної ділянки, повернути земельну ділянку та визнати свій державний акт недійсним у неї немає можливості інакше, як за рішенням суду.
Такий висновок суду суперечить вимогам ч. 3 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Крім того, п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю…, затвердженою наказом № 43 державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року, передбачає, що при визнанні неправомірним та скасуванні рішення, на підставі якого виданий державний акт, він повертається до архіву органу, що його видав, тому сторони мали можливість вирішити даний спір у позасудовому порядку.
Виходячи з того, що позовні вимоги військового прокурора Феодосійського гарнізону задоволені, а також з предмету позовних вимог, відповідно до п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_6, складає 107 грн. 30 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. 303, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ст. 314 і ст. 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 листопада 2012 року відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 листопада 2012 року залишити без змін.
Додаткове рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 грудня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
О.В. СамойловаА.П. ПриходченкоТ.С. Авраміді