УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р. Справа № 9104/60764/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого: Довгополова О.М.,

суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2010 року у справі № 2а-3971/10 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни , -

ВСТАНОВИВ

09 грудня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни за період з 01.01.2009 року по дату винесення судового рішення.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 09 червня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі покликаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи те, що від усіх осіб, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх участю до суду не надходило, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).

Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у законодавстві відсутні інші правила визначення такої пенсії.

При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, колегія суддів приходить до висновку про залишення позовних вимог без розгляду за період з 01 січня 2009 року по 08 червня 2010 року.

Оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції часових обмежень у застосуванні ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни не було, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову за період з 09 червня 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує припинення або обмеження права на таке.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення її без змін; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим така не задовольняється.

Керуючись статями 99, 100, 195, 197, ст.ст. 198, 200, 205 ч. 1, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2010 року у справі № 2-а-3971/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: Р.Й. Коваль

В.В. Святецький