Дата 31.08.2012
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Київська обл., м. Фастів, вул. Радянська, 25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2012 року №2/1027/1440/12
Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Зебелян Н.В., за участі секретаря судового засідання Древаль В.В., розглянув у судовому засіданні цивільну справу за позовом
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
треті особи Управління Державного комітету України із земельних ресурсів
у Фастівському районі Київської області
Фастівська районна державна адміністрація
про визнання недійсним державного акта на землю,
зобов'язання не чинити перешкод у користуванні
земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила суд постановити рішення, яким визнати недійсним державний акт серії ЯМ № 432244, виданий на підставі розпорядження Фастівської районної державної адміністрації № 881 від 29.08.2011, на право приватної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1103 га, цільове призначення якої -ведення індивідуального садівництва, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 322490001002112 на ім'я ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, стягнути з ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 2 060 грн. та моральну шкоду в сумі 5 000 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем порушено право позивача на землю, а саме безпідставно, під час встановлення в натурі меж земельної ділянки, відповідач зайняв частину земельної ділянки, що належить позивачу, а також знищив насадження дерев та кущів, що на ній знаходилися. Вказаними діями відповідача позивачу завдано моральної та матеріальної шкоди.
Ухвалою суду від 11.07.2012 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 02.08.2012.
02.08.2012 у судове засідання прибули позивач та відповідач.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримала.
Відповідач надав суду заперечення на позов, в яких зазначив, що встановлення в натурі меж належної йому земельної ділянки було здійснено на підставі виданого йому у встановленому порядку державного акта на право власності на землю, тому позов є необґрунтованим, просив суд відмовити позивачу в його задоволенні.
02.08.2012 у судовому засіданні відповідно до ст. 35 Цивільного процесуального кодексу України судом протокольною ухвалою вирішено питання про зміну складу сторін по справі та за згодою позивача і відповідачів, зі складу відповідачів виключено Управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області та Фастівську районну державну адміністрацію і залучено їх до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки позивач будь-яких вимог до вказаних осіб не заявляла.
29.08.2012 у судовому засіданні відповідно до ст.50 Цивільного процесуального кодексу України судом було допитано у якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вказані особи надали суду свідчення про те, що позивач тривалий час користується земельною ділянкою для садівництва. Під час встановлення меж земельної ділянки, що належить відповідачу, частина земельної ділянки, якою користується позивач, ввійшла до складу земельної ділянки відповідача. У зв'язку з цим відповідач знищив багаторічні насадження дерев та кущів, що знаходилися на вказаній частині земельної ділянки, якою користується позивач. Крім того, вказані свідки засвідчили, що земельна ділянка, яка надана відповідачу, належить іншій особі. Водночас доказів цього суду не надали.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін та свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Малоснітинської сільської ради від 25.11.1999 позивачу передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,10 га для ведення садівництва, що знаходиться в м. Фастів (Журавлівка). Згідно п.3 вказаного Рішення Фастівському госпрозрахунковому БЮРО при Фастівському райвідділі земельних ресурсів надано дозвіл на виготовлення державного акта на право приватної власності на землю.
Згідно наданих у судовому засіданні пояснень позивача державний акт на право власності на землю на підставі вищезазначеного Рішення Малоснітинської сільської ради від 25.11.1999 не виготовлявся через відсутність у позивача фінансової можливості оплатити вартість робіт з виготовлення технічної документації на землю. Тому позивач здійснює користування земельною ділянкою на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування.
Факт відсутності технічної документації на вказану земельну ділянку підтверджується відповіддю, наданою у листі від 22.08.2012 № 4014 Управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області на судовий запит від 06.08.2012 № 2/1027/1440/12, згідно з якою технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,10 га для ведення садівництва, що розташована у в м. Фастів (мікрорайон Журавлівка) на ім'я ОСОБА_1 до управління не надходила.
28.09.2009 Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації № 1075 позивачу надано дозвіл на вибір місця розташування земельних ділянок, що передбачається до відведення у власність громадянам України для ведення індивідуального садівництва в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області.
Згідно з п.4 вказаного Розпорядження, після отримання висновків територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органу містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу про можливість відведення земельних ділянок громадянам України для ведення індивідуального садівництва в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, матеріали вибору місця розташування земельних ділянок подати на розгляд та затвердження до райдержадміністрації.
24.03.2010 розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації № 326 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України у власність для ведення індивідуального садівництва в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, в тому числі і позивачу.
28.03.2012 позивачем та ФОП ОСОБА_8 укладено договір № 08-02/1, предметом якого є виконання робіт по виготовленню проекту землеустрою на земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва площею 0,12 га, що розташована в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області.
Станом на час розгляду справи у суді документ, що посвідчує право власності на землю позивач не отримала.
Водночас, згідно з Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації від 24.12.2007 № 1179 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України у власність для ведення індивідуального садівництва в межах Малоснітинківської сільської ради Фастівського району Київської області, у тому числі й відповідачу по справі. У вказаному Розпорядженні зазначено, що земельні ділянки відводяться за рахунок земель державної власності (земель резерву).
30.12.2011 відповідачу був виданий Державний акт на право власності на землю в розмірі 0,1103 га, розташованої у АДРЕСА_1. Підставою для видачі державного акта зазначено Розпорядження Фастівської районної державної адміністрації від 29.08.2011 № 881.
Відповідно до пункту «а»ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно пояснювальної записки, що міститься у вказаному вище проекті землеустрою, земельні ділянки, що плануються до відведення у власність 12 громадянам, в тому числі і відповідачу по справі, відводяться за рахунок земель державної власності (земель запасу) Малоснітинської сільської ради і не надавались на правах оренди або користування іншим фізичним або юридичним особам.
Частиною 2 статті 19 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Згідно виданої Управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області Довідки № 4731 про правовий статус земельної ділянки, копія якої міститься у справі, земельна ділянка, площею 1,3933 га, яка відводиться 12 громадянам, у тому числі й відповідачу, для ведення індивідуального садівництва в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області відноситься до земель державної власності Малоснітинської сільської ради (категорія земель -землі сільськогосподарського призначення, в т.ч. рілля -1,3933 га).
Згідно ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною 2 ст.116 цього Кодексу передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідачем надано суду копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на ім'я ОСОБА_2 в межах Малоснітинської сільської ради. Вказаний проект землеустрою погоджений із Управлінням Держкомзему у Фастівському районі Київської області (Висновок від 23.12.2010 № 2536), із Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 20 січня 2011 р. № 05, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища (Висновок № 11-13/1368 від 14.02.2011), санітарно-епідеміологічними органами (Акт від 04.03.2011), Управлінням Культури і туризму (Висновок № 11а/1273/02). Крім того, відповідно до вимог ст.118 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час видачі відповідачу державного акта на право власності на землю, проект землеустрою погоджений також Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою у Фастівському районі (Висновок від 04.05.2011 № 025/16).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначеним вище підтверджується, що право відповідача на земельну ділянку, площею 0,1103 га оформлено відповідно до вимог статей 125 та 126 Земельного кодексу України.
Водночас, судом встановлено, що правовий акт, який породжував права і обов'язки відповідача на земельну ділянку, у встановленому чинним законодавством України порядку незаконним не визнавався. Доказів зворотного позивачем суду надано не було.
Статтями 16 Цивільного кодексу України та 152 Земельного кодексу України встановлені способи захисту порушеного цивільного права та права на землю. Водночас, визнання недійсним державного акта на право власності на землю та скасування його реєстрації, за наявності чинного правового акта, на підставі якого він видавався, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Позивач не довела суду належними та допустимими доказами наявність підстав для визнання недійсним державного акта на право власності на землю, виданого відповідачу, та скасування його державної реєстрації. Суд не приймає до уваги посилання позивача на Акт обстеження земельної ділянки громадянки ОСОБА_1 від 17.04.2012, а також надані у судовому засіданні пояснення свідків про встановлення в натурі на місцевості відповідачем меж належної йому земельної ділянки, оскільки право позивача на земельну ділянку площею 0,10 га для ведення садівництва, що знаходиться в м. Фастів (Журавлівка) не підтверджено у встановленому статтями 125 та 126 Земельного кодексу України порядку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним державного акта на право власності на землю та скасування його державної реєстрації є необґрунтованою.
У зв'язку з цим відсутні також і підстави для задоволення вимог про зобов'язання відповідача не чинити перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою та стягнення моральної і матеріальної шкоди, оскільки позивач у встановленому порядку не довела суду факт порушення її прав та законних інтересів.
Відповідно до ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.58 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.2 ст.59 Цивільного процесуального кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 27, 174, 179, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 Цивільного процесуального кодексу України та згідно ст.294 цього Кодексу може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Н.В. Зебелян
Справа№ 1027/3485/12
Номер провадження: 2/1027/1440/12
Cуддя доповідач:
Головуючий суддя: Зебелян .Н. В.