Дата 05.07.2012
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Київська обл., м. Фастів, вул. Радянська, 25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2012 року №2/1027/1287/12
Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі судді Зебелян Н.В., за участі секретаря судового засідання Древаль В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом
позивача ОСОБА_1
відповідача Червономотовилівської сільської ради
предмет спору про визнання права власності на майно в порядку спадкування
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1, який є спадщиною ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Позов обґрунтований тим, що у позивача виникли перешкоди в отриманні свідоцтва про право власності на спадщину у зв'язку з тим, що за життя мати не встигла оформити право власності на житловий будинок .
Ухвалю суду від 08.06.2012 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 05.07.2012.
05.07.2012 у попереднє судове засідання прибув позивач, відповідач до суду не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та зазначив про повне визнання заявленого позивачем позову.
Відповідно до ч.4 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України суд ухвалив про прийняття рішення по справі за наслідками попереднього судового засідання.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
09.03.2009 ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1, 1958 року народження.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть, виданого 17.09.2010 року, серії НОМЕР_1).
Спадкоємцем першої черги є позивач, син померлої спакодавиці.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1.
У встановлений законом термін позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
15.09.2011 нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок та рекомендовано звернутись до суду. Відмова вмотивована тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстрований у встановленому законом порядку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні свідоцтва про право на спадщину право на спадкове майно визнається у судовому порядку.
Як встановлено судом на підставі рішення виконавчого комітету Червономотовилівської сільської ради від 17.01.1992 спадкодавиці ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку.
23.11.2007 року ОСОБА_3 отримала технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1.
Таким чином, право власності спадкодавиці ОСОБА_3 на спадкове майно -житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджене рішенням Червономотовилівської сільської ради від 17.01.1992 року та технічним паспортом на зазначений будинок, виготовлений 23.11.2007 року.
Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.58 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.2 ст.59 Цивільного процесуального кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач надав суду належні та допустимі докази, якими підтверджено право власності спадкодавці на спадкове майно у вигляді житловий будинок АДРЕСА_1 та відповідно довів його право на успадкування такого майна.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 27, 58, 59, 61 130, 174, 175, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що входить до складу спадкового майна, згідно заповіту ОСОБА_3, складеного 09.03.2009 та посвідченого секретарем виконавчого комітету Борівської селищної ради Фастівського району Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 23.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 Цивільного процесуального кодексу України та гідно ст.294 цього Кодексу може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Н.В. Зебелян
Справа№ 1027/2885/12
Номер провадження: 2/1027/1287/12
Cуддя доповідач:
Головуючий суддя: Зебелян .Н. В.