Дата 09.07.2012
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Київська обл., м. Фастів, вул. Радянська, 25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2012 року №2/1027/1277/12
Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі судді Зебелян Н.В., за участі секретаря судового засідання Древаль В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом
позивачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
відповідача Борівської селищної ради
предмет спору визнання права власності на житловий будинок, що входить до складу спадкового майна
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до Фастівського міськрайонного суду з позовом до відповідача, в якому просять суд визнати за ними в рівних частках право власності на спадкове мано, після смерті свого батька ОСОБА_4, що складається із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 і належав померлому відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 07.07.1958, посвідченого державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №2660.
Позов обґрунтований тим, що у позивачів виникли перешкоди в отриманні свідоцтва про право власності на спадщину у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу, відповідно до якого будинок належав спадкодавцю не був належним чином зареєстрованим у КП «Фастівьске МБТІ».
Ухвалю суду від 08.06.2012 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 03.07.2012.
03.07.2012 у попереднє судове засідання прибули позивачі, відповідач до суду не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Зважаючи на те, що відповідач не надав суду пояснень чи заперечень щодо заявлених позовних вимог, суд відклав попереднє судове засідання до 09.07.2012 до 11:15.
09.07.2012 суд отримав від відповідача лист № 338 від 09.07.2012, в якому відповідач просив суд розглянути справу за відсутності його представника та зазначив про визнання позову повністю.
Відповідно до ч.4 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України суд ухвалив про прийняття рішення по справі за наслідками попереднього судового засідання.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть, виданого 07.09.2011 року, серії НОМЕР_1).
Спадкоємцем першої черги є позивачі, доньки померлого спадкодавця -ОСОБА_1 (Свідоцтво про народження від 14.04.1964) та ОСОБА_2 (Свідоцтво про народження від 29.03.1958).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1.
У встановлений законом термін позивачі звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
05.06.2011 нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок та рекомендовано звернутись до суду. Відмова вмотивована тим, що договір купівлі-продажу, відповідно до якого будинок належав спадкодавцю, не був належним чином зареєстрованим у КП «Фастівське МБТІ».
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні свідоцтва про право на спадщину право на спадкове майно визнається у судовому порядку.
Як встановлено судом на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 07.07.1958, посвідченого державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №2660 спадкодавця ОСОБА_4 належить житловий будинок по АДРЕСА_1.
Відповідно Постанови Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на придбання і будівництво індивідуальних житлових будинків»встановлено, що кожен громадянин і кожна громадянка СРСР мають право придбати чи побудувати для себе на праві особистої власності житловий будинок на один чи два поверхи чз кількістю кімнати від однієї до п'яти включно як в місті, так і за його межами.
Згідно ст.26 Постанови Ради Міністрів Української РСР від 26.12.1956 «Про затвердження Положення про державний нотаріат Української РСР»договір про відчуження будівлі нотаріально посвідчується в разі відсутності на будівлю заборони (арешту) або в разі переказу кредитором заборгованості на набувача будівлі.
Судом встановлено, що Договір купівлі-продажу будинку, що був укладений спадкодавцем ОСОБА_4 (покупець) та ОСОБА_7 (продавець) був посвідчений нотаріусом із застереженням про необхідність подання його на реєстрацію до Фастівського Інвентарю.
Згідно наданої позивачами копії Технічного паспорту на житловий будинок, що знаходиться у АДРЕСА_1, зареєстрований Фастівським бюро технічної інвентаризації за номером 1239, р. № 817 від 06.03.1987 за ОСОБА_4.
Таким чином, суд вважає, що право власності спадкодавця на спадкове майно у вигляді спірного житлового будинку посвідчене належним чином.
Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1267 Цивільного кодексу України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що заявлений позивачами позов є обґрунтованим.
Згідно з ч.2 ст.59 Цивільного процесуального кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачі по справі виконали обов'язок щодо доказування.
Згідно зі ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно зі ст.79 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір»за подання позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,1 розмір мінімальної заробітної плати (1073 грн.), таким чином сума судового збору за розгляд даного позову складає 107 грн.30 коп. Таким чином, з відповідача на користь позивачів слід присудити судові витрати в сумі 107,30 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 27, 79, 88, 130, 174, 175, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом за померлим ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1), що належав йому на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.1958, посвідченого Фастівською державною нотаріальною конторою, за № 2660 та зареєстрованого у Фастівському бюро технічної інвентаризації 06.03.1987 за № 1239, р. 817.
Присудити на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в сумі 107 грн. 30 коп. за рахунок Борівської селищної ради.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 Цивільного процесуального кодексу України та згідно ст.294 цього Кодексу може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Н.В. Зебелян
Справа№ 1027/2800/12
Номер провадження: 2/1027/1277/12
Cуддя доповідач:
Головуючий суддя: Зебелян .Н. В.