УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2/0124/111/2012 Головуючий суду першої інстанції:Савватєєв О.С.
№ провадження: 22-ц/190/51/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
"29" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Харченко І.О.
Суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.
При секретарі:Гранковській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання батьківства,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
23 серпня 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання батьківства.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2012 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання батьківства задоволений.
ОСОБА_7 визнаний батьком малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2
Стягнуто з ОСОБА_7, 1978 року народження, на користь ОСОБА_6, 1978 року народження, у порядку розподілу судових витрат, суму судового збору в розмірі 08 грн. 50 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду відповідач ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процессуального права. Зазначає, що суд дав невірну оцінку всім доказам у справі. Вважає, що у суду не було законних підстав для встановлення факту його батьківства, оскільки у нього з позивачкою не було статевих відносин, а лише спілкування. Позивачкою не доведено, що він є біологічним батьком її дитини.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_6 просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_9, позивачку ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з вимогами статей 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання батьківства ОСОБА_7 відносно її малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процессуального права щодо процедури звернення до суду, що передбачена статтею 128 Сімейного кодексу України.
Згідно із статтею 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився у місті Ялта Автономної Республіки Крим, про що в Книзі реєстрації народжень 10 серпня 2011 року зроблено актовий запис за № 517. Матір'ю дитини зазначено ОСОБА_6, батьком, зі слів матері - ОСОБА_7 Наведена обставина підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції 10.08.2011 року (аркуш справи 7).
Як вбачається із позовної заяви визнання батьківства необхідно позивачці для захисту прав та інтересів дитини та отримання аліментів на утримання дитини.
Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм Сімейного кодексу України, зокрема частини 2 статті 128 Сімейного кодексу України, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
З аналізу зазначеної норми слідує, що походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта.
У судовому засіданні апеляційного суду відповідач пояснив, що вважає, що дитина народилась не від нього, оскільки він з позивачкою лише спілкувався та не мав статевих відносин.
Ухвалою судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Бережанського Ю.В. від 24.10.2011 року по справі була призначена судова експертиза ДНК, проведення якої доручено експертам Одеського бюро СМЕ (аркуш справи 25).
З тексту висновку експертів № 196 вбачається, що молекулярно-генетичним аналізом ДНК, виділеної із зразка рідкої крові громадянки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, встановлено, що громадянин ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, народженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з ймовірністю 99,9999%. Таким чином батьківство практично доведено (аркуші справи 28-34).
Відповідач з зазначеними висновками експертів не погодився, але а ні суду першої інстанції, а ні апеляційній інстанції ним не було надано жодного належного та допустимого доказу щодо спростування таких висновків.
С ціллю дотримання процесуальних прав та сприянню всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, відповідно до приписів частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд задовольнив клопотання відповідача ОСОБА_7 та призначив по справі повторну молекулярно-генетичну експертизу (аркуш справи 125-126), проте з надуманих відповідачем підстав зазначена експертиза проведена не була.
Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку доказів судом першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції в повній мірі були оцінені всі наявні в матеріалах справи докази та їм дана належна оцінка.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини сторін та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил статей 10, 11, 60, 212 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 305, 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
І.О.Харченко Н.І.Любобратцева Є.В.Філатова