УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 6/122/174/2012Головуючий суду першої інстанції:Двірник Н.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.

"17" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСіротюка В.Г.

СуддівРошка М.В., Хмарук Н.С.,

При секретаріКутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання виконати мирову угоду, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2012 року та додатковим рішенням цього ж суду від 22 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання виконати мирову угоду - відмовлено.

Не погодившись з заочним рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності правових підстав для його задоволення.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.

Приписами частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 03 серпня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання виконати мирову угоду, посилаючись на те, що ухвалою Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2009 року визнано мирову угоду, відповідно до якої ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовилися про те, що відповідачки повертають позивачу суму боргу за договором позики.

Позивач зазначає, що відповідачки названу мирову угоду у добровільному порядку не виконують, у зв'язку з чим він 29 липня 2010 року звернувся до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ де йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що наданий позивачем виконавчий лист не передбачає заходів примусового характеру.

ОСОБА_6 в своїй позовній заяві просить зобов'язати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виконати мирову угоду, а саме виплатити йому грошові кошти в сумі 230 400 гривен, у порядку, передбаченому мировою угодою.

Судом встановлено, що ухвалою Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2009 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, за умовами якої загальна сума боргу визначена сторонами в розмірі 230 400 грн., строк повернення розстрочений на 6 місяців у рівних частках по 38 400 грн., але не пізніше 01 травня 2010 року з процентною ставкою 48 % річних від суми неповернутого боргу та 0,2 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (арк. справи 4).

Постановою заступника начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ від 29 липня 2010 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа: виконавчого листа № 2-2904/09, який виданий 15 червня 2010 року Центральним районним судом міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.

Зміст названої постанови вказує на те, що пред'явлений виконавчий документ не передбачає заходів примусового виконання, визначені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час прийняття цієї постанови державним виконавцем (арк. справи 5).

Положеннями статей 1, 17-19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання судових рішень здійснюється державною виконавчою службою в порядку виконавчого провадження.

Порядок виконання судових рішень, перелік органів, які здійснюють їх примусове виконання та учасників виконавчого провадження, їх права і обов'язки, стадії виконавчого провадження та інші питання виконання рішень, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Статтями 19, 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 368 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що виконавче провадження відкривається державним виконавцем лише за заявою стягувача (або його представника) про примусове виконання рішення, на підставі виконавчого документу.

Приймаючи до уваги наведене та зміст заявлених вимог ОСОБА_6 про зобов'язання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виконати мирову угоду, назване питання відноситься до виконання судового рішення і законності (або незаконності) дій органів державної виконавчої служби, і не може бути предметом спору у цій цивільній справі.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що покладення зобов'язання на відповідачок виконати мирову угоду, визнану ухвалою суду не передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України як спосіб захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не містять правових підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду.

Частиною першою статті 308 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини першої статті 307, частиною першою статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2012 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук