ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/4139/12

"24" грудня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

представника позивача Горуна В.З.

представника відповідача Хічія А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом державної фінансової інспекції в Тернопільській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Тернопільській області (надалі - позивач, ДФІ в Тернопільській області) звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області (надалі - відповідач) про скасування постанови від 19.11.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 34239793.

Вимоги позивача вмотивовано тим, що 30.11.2012 року ДФІ в Тернопільській області отримано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 34239793, винесену відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області 19.11.2012 року, згідно якої стягувач -ДФІ в Тернопільській області, боржник - Кременецька районна рада.

У постанові від 19.11.2012 року зазначено, що примусовому виконанні встановлено, що боржником надано позовну заяву від 09.11.2012 року до Приватного Українського інституту підприємництва, ЗАТ «Інком», ПП ОСОБА_3, Кременецької міської ради про відшкодування зайвих виплат згідно вимоги контрольно-ревізійного відділу в Кременецькому районі №19-25-13-14/625 від 28.05.2011 року. При цьому, про відкриття провадження господарським судом та стягнення коштів у постанові нічого не вказано.

Позивач просить звернути увагу на те, що у постанові головним державним виконавцем зазначено, в представника боржника відібрано пояснення, згідно якого встановлено факт проведення останнім роботи щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів на суму 20000 грн., 32653 грн., 6000 грн., 5000 грн. Однак вказані кошти на даний час залишаються не відшкодованими, в тому числі 6000 грн. не перераховано в дохід Державного бюджету в порядку Постанови КМУ №116 від 22.01.1996 року.

Окрім цього, згідно виконавчого листа від 08.05.2012 року №2-а-1970/1255/12 зобов'язано Кременецьку районну раду виконати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в Кременецькому районі від 28.05.2011 року в повному обсязі.

Однак районною радою не вчинено усіх необхідних дій щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів на суму 20000 грн., 32653 грн., 5000 грн., та в порядку постанови кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116 не перераховано в дохід державного бюджету 6000 грн.

Представник позивача в судовому позовні вимоги підтримав, відзначивши, що оскаржена постанова відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Тернопільській області про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно, безпідставно та в порушення вимог ч.1,2 ст.11 та ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення у яких відзначено, що вимогою державного виконавця від 14.09.2012 року зобов'язано Кременецьку районну раду виконати постанову суду по справі №2-а-1970/1255/12 від 06.08.2012 року. На виконання вимоги, боржником 20.09.2012 року повідомлено Відділ, що постановою слідчого від 02.04.2012 року Кременецька районна рада визнана цивільним позивачем в кримінальній справі, крім того районною радою заявлено позов на суму 63653 грн., що відповідає сумі відображеній у вимозі контрольно-ревізійного відділу №19-25-13-14/625.

09.11.2012 року в присутності представника боржника та стягувача складено акт державного виконавця, яким встановлено виконання постанови суду №2-а-1970/1255/12 на підставі матеріальних доказів наданих боржником, а саме звернення боржника з позовною заявою від 09.11.2012 року №01-458-3/8 до Приватного Українського інституту підприємництва, ЗАТ «Інком», ПП ОСОБА_3, Кременецької міської ради про відшкодування зайвих виплат.

Представником стягувача в актів від 09.11.2012 року викладено зауваження, в яких зазначено, оскільки не відшкодовані збитки, висновки про виконання судового рішення є передчасними. З викладеними зауваженнями Відділ не погоджується, оскільки постанова суду від 06.08.2012 року є немайнового характеру.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, 08.05.2012 року Тернопільським окружним адміністративним судом, по адміністративній справі №2-а-1970/1255/12 за позовом державної фінансової інспекції в Тернопільській області до Кременецької районної ради винесено постанову та зобов'язано Кременецьку районну раду виконати вимогу КРУ №19-25-13-14/625 від 25.08.2011 року в повному обсязі (а.с.28-31).

У вимогах Контрольно-ревізійного відділу в Кременецькому районі (далі - КРУ) від 25.08.2011 року направлених голові Кременецької районної ради №19-25-13-14/625, вказано:

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за не виконані роботи. Провести відповідну роботу з підрядниками щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів на суму 20000 грн. або виконання відповідного обсягу робіт п.4;

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за не виконані роботи. Провести відповідну роботу з підрядниками щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів на суму 32653 грн. або виконання відповідного обсягу робі п.5;

- в порядку Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116 перерахувати в дохід державного бюджету 6000 грн. п. 8;

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за не виконані роботи. Провести відповідну роботу з підрядниками щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів на суму 5000 грн. або виконання відповідного обсягу робіт.

В подальшому у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області на виконанні перебував виконавчий лист Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 року по адміністративній справі №2-а-1970/1255/12 про зобов'язання Кременецької районної ради виконати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в Кременецькому районі №19-25-13-14/625 від 25.08.2011 року.

Як слідує з Акту державного виконавця від 09.1.2012 року боржником подано позовну заяву від 09.11.2012 року №01-458-3/8 до приватного Українського інституту підприємництва, ЗАТ «Інком», ПП ОСОБА_3, Кременецької міської ради про відшкодування зайвих виплат згідно вимоги КРУ в Кременецькому районі від 25.08.2011 року. До позовної заяви долучено матеріали претензійно-позовної роботи з вказаними особами, та протокол виїмки документів бухгалтерської звітності від 04.07.2011 року (а.с.57).

Крім того було надано лист від 08.11.2012 року №01-453-3/8 яким повідомлено про вжиті районною радою заходи з приводу виконання вимог державної фінансової інспекції щодо ліквідації дебіторської заборгованості. До листа додано документи про залучення районної ради в якості цивільного позивача в справі відшкодування коштів, та листи до органів внутрішніх справ та прокуратури з приводу надання інформації по порушеній кримінальній справі по факту привласнення бюджетних коштів розпорядником яким була Кременецька районна рада.

Постановою слідчого від 04.07.2011 року Кременецька районна рада визнана цивільним стягувачем у справі про відшкодування зайвих виплат.

У представника боржника відібрано пояснення, згідно яких встановлено факт проведення останнім роботи щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів на суму 20000 грн., 32653 грн., 6000 грн., 5000 грн.

19.11.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Тернопільській області Пинчуком В.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-а-1970/1255/12 від 06.08.2012 року керуючись п.8 ч.1 ст.49, 50 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №34239793 та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.6).

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно частини 1, 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.3 ст.49 Закону, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як слідує з оскарженої постанови виконавче провадження ВП 34239793 закінчено на підставі п.8 ч. 1 ст. 49 Закону у зав'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим листом.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача та вважає у державного виконавця не було достатніх підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження ВП 34239793 суд вважає, що рішення суду фактично не виконанно в повному обсязі, а боржником вчинено лише частину необхідніх дій для повного виконання рішення суду.

Тобто дії вчиненні боржником по виконанню рішення суду не є достатніми, оскільки жодних процесуальних документів (ухвали чи рішення) про розгляд вказаних судових справ боржником не представлено та не має і на даний час. Сам факт подання позовної заяви до суду не свідчить про розгляд даної справи по суті.

Щодо виконання вимоги про перерахування в дохід державного бюджету 6000 грн. в порядку Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116 , суд зазначає, що дана вимога не виконана у належний спосіб. Тобто подання до суду позовної заяви в розмірі 6000 грн. не свідчить про виконання даного рішення суду у порядку та спосіб визначений вимогам КМУ №116. Кошти в сумі 6000 грн. не перераховано в дохід державного бюджету, що і сторони в судовому засіданні не спростовували.

Суд критично оцінює пояснення представника відповідача про те, що у державного виконавця було достатньо підстав вважати що рішення суду виконується та буде в подальшому виконане в повній мірі. Зокрема кошти в порядку постанови КМУ від 22.01.1996 року будуть перераховані до державного бюджету.

Суд відзначає, що закриття виконавчого провадження ВП 34239793, до його повного виконання є порушенням прав позивача та приписів п.8 ч. 1 ст. 49 Закону, та в подальшому унеможливить примусове виконання рішення суду у разі відмови боржника виконувати рішення суду у повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно та в порушення положень п.8 ч. 1, ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає до скасування.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Заперечення відповідача в іншій частині на обґрунтованість прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 77, 94, 128, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області від 19.11.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 34239793.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 28 грудня 2012 року/

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.