РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/190/442/13Головуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.
РІШЕННЯ
"16" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіСокола В.С.,
СуддівБолотова Є.В., Пономаренко А.В.,
При секретаріУрденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції про звільнення від сплати частки заборгованості по аліментам, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 14 листопада 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
17 жовтня 2012 року ОСОБА_6, посилаючись на статтю 185 СК України, звернулась до суду із зазначеним вище позовом (а.с.3-4, 168), просила стягнути з ОСОБА_7 на її користь додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_8, в розмірі 2 140 грн. та судові витрати. В обґрунтування вимог вказала на понесені нею додаткові витрати на підготовку дитини до навчання та у зв'язку з її хворобою.
30 жовтня 2012 року ОСОБА_7, посилаючись на статті 13, 15, 16 ЦК України, статтю 21 Закону України «Про виконавче провадження», статті 157, 197 СК України, звернувся до суду із вказаним зустрічним позовом (а.с.23-37), просив звільнити його від сплати на користь ОСОБА_6 частини заборгованості по аліментам в сумі 7 850 грн. В обґрунтування вимог вказав, що заборгованість виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання ОСОБА_6 та останньою пропущено строк у три роки для пред'явлення виконавчого листа.
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 14 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 186 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 214, 60 грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про звільнення від сплати частки заборгованості по аліментам відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_6 відмовити у повному обсязі, його позовні вимоги задовольнити. Вказав, що у ОСОБА_6 не було підстав для звернення до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, оскільки він не знав та не міг знати про те, що ОСОБА_6 несе додаткові витрати, тобто не міг порушити її право. Також вказує, що добровільно надав наперед 600 грн. на додаткові витрати на дитину, ОСОБА_6 не надала доказів тому, що вказану суму нею було потрачено. Також зазначає, що судом першої інстанції помилково стягнуто суму додаткових витрат лише з одного з батьків, тоді як мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Також посилається на тяжке матеріальне становище та на те, що судом першої інстанції не було застосовано норми частини 3 статті 197 СК України. Зазначив, що добровільно сплатив кошти у розмірі 12 850 грн., які були перераховані на ім'я ОСОБА_8 на депозитний рахунок «Дитячий» від 14 серпня 2008 року, до відкриття виконавчого провадження.
ОСОБА_6 рішення Ялтинського міського суду АРК від 14 листопада 2012 року не оскаржила.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просила апеляційну скаргу відхилити за необґрунтованістю доводів.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу за викладеними у ній доводами, ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала за її безпідставністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 180, частини 3 статті 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Встановлено, що шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Апеляційного суду АРК від 13 лютого 2007 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з ОСОБА_6
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 24 липня 2007 року з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_8 у розмірі ј частки усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 29 травня 2007 року до досягнення останнім повноліття.
Згідно з правилами статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Частина 1 вказаної статті закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.
З листа Ялтинської міської дитячої лікарні від 19 квітня 2011 року, довідки центру реабілітації зору від 16 жовтня 2012 року вбачається, що ОСОБА_8 спостерігався лікарем офтальмологом з діагнозом: міопія слабкого ступеня обох очей (а.с15). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 були понесені витрати на лікування ОСОБА_8 з 17 липня 2012 року по 08 листопада 2012 року, а саме: чеки ВАТ «Санаторій імені Кірова» на суму 353 грн. та 403 грн., аптека ВАТ «Таіта» на суму 60 грн. (а.с.17), паспорт на виготовлення окулярів № 117 з вказаною сумою замовлення у розмірі 370 грн. (а.с.169). Дані суми ОСОБА_7 не оспорює.
Однак колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення всієї суми додаткових витрат з ОСОБА_7, оскільки у сенсі статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто вказаний обов'язок законодавцем покладено на обох батьків, з огляду на що колегія суддів вважає, що понесені ОСОБА_6 витрати у зв'язку з хворобою повинні бути покладені на обидві сторони та необхідно стягнути з ОСОБА_7 Ѕ від суми витрат понесених ОСОБА_6, а саме 593 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо звільнення від сплати суми заборгованості по аліментам колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 3 статті 197 СК України суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Положення цієї норми може бути реалізовано у випадку, коли судом встановлено пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Згідно рішення Ялтинського міського суду АРК від 24 липня 2007 року з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання ОСОБА_8 стягнуто аліменти у розмірі ј частки всіх видів заробітку, починаючи з 29 травня 2004 року до досягнення ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття, тобто строк, протягом якого ОСОБА_7 зобов'язаний утримувати дитину шляхом сплати аліментів закінчується у 2022 році.
З огляду на вищезазначене виконавчий лист до виконання може бути пред'явлено до повноліття ОСОБА_8, тобто строк для пред'явлення виконавчого листа ОСОБА_6 не пропущено, що унеможливлює реалізацію норми частини 3 статті 197 СК України.
Довід апеляційної скарги ОСОБА_7 відносно банківського вкладу безпідставний для задоволення апеляційної скарги, тому що дані суми не являються сумами додаткових витрат на дитину, умови даного вкладу не передбачають розпорядження грошами ОСОБА_6 саме з якою проживає дитина.
Також колегія суддів не бере до уваги довід скарги щодо сплати 600 грн. у якості додаткових витрат наперед як за причиною ненадання ОСОБА_7 належних доказів, невизнання ОСОБА_6 позову в цій частині так і тому, що розмір та порядок виплати додаткових витрат наперед встановлюється судовим рішенням.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 315, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Змінити рішення Ялтинського міського суду АРК від 14 листопада 2012 року в частині стягнення суми додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, зменшивши розмір суми з 1 186 грн. на 539 грн. В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.