Головуючий у 1 інстанції - Стріжакова Т.В.

                                                                          Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                          П О С Т А Н О В А 

              Іменем України

16 вересня 2008 року                                                                    справа № 22-а-9800/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

22.04.2008 року позивачОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії протиправними, зобов'язати здійснити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2005, 2006, 2007 роки, яка передбачена ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 15 липня 2008 року у справі № 2-а-155/08 позов задоволено, а саме: визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту Торезької міської Ради Донецької області у виплаті Крисанову Василю Васильовичу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2006, 2007 роки в розмірах, передбачених ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради здійснити виплату на користь ОСОБА_1 недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2006, 2007 роки у сумі 4705 грн.

            Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та відмовити в позовних вимогах позивачу.

           У судовому засіданні представник УПСЗН підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Позивач просив вирішити справу на розсуд суду.

           Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необхідним задовольнити частково, а судове рішення таким, що підлягає частковому скасуванню, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1,  у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», мінімальна пенсія станом на 01.04.2007 року встановлена в розмірі 406грн.

            Фактично позивач отримав від відповідача: у 2005 році - 250 грн., у 2006 році - 250 грн., у 2007 році - 280 грн. при цьому відповідач керувався положеннями та статтями Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік».

З огляду на те, що ст. 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав дії відповідача неправомірними при нарахуванні та виплаті позивачу сум щорічної допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій за 2005 та 2006 роки. За таких обставин твердження суду першої інстанції про невідповідність зазначених норм є передчасними, бо це є прерогативою саме Конституційного Суду України. Тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частини були протиправними.

За відсутності визнання таких законів про бюджет неконституційними у суду першої інстанції не було правових підстав визнавати дії відповідача протиправними, бо відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, Положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 6-рп від 09.07.2007 р.

Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 280 гривень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік ”, а не в розмірі 2030 грн. (406 х 5) згідно ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ” № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями є очевидною. Відповідача належить зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік у розмірі 2030 - 280 = 1750 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права в частині задоволення позову за 2005 та 2006 роки, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. В іншій частині, тобто стягнення недоотриманої частини допомоги за 2007 рік судове рішення слід залишити без змін.

В повному обсязі ухвала складена 19.09.2008 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1,3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області - задовольнити частково.

Скасувати постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 липня 2008 року у справі № 2-а-155/08 за позовом Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа - Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області, «про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня» в частині задоволення позову за 2005 та 2006 роки.

Відмовити Крисанову Василю Васильовичу у задоволені позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа - Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області,  «про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня»  за 2005 та 2006 роки в сумі 2955 гривень.

В решті постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 липня 2008 року у справі № 2-а-155/08, в тому числі про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області за рахунок Державного бюджету України здійснити виплату на користь ОСОБА_1 недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у сумі 1750 гривень - залишити без змін.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

            Головуючий:          

            Судді: