Справа № 2- 2045/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАІНИ

 15 вересня 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді  Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В.., розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить  винести рішення, яким розірвати шлюб зареєстрований між нею та ОСОБА_2. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Свої вимоги  мотивувала тим, що 10 серпня 1991 в Палаці шлюбів міста Кременчука між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, від якого вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини між ними припинені з 15 січня 2004 року по  причині несхожості  характерів, різних поглядів на  життя, втрати  почуття  любові  та  поваги  один  до одного. Шлюб існує лише формально та  зберегти його  вже неможливо.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила розірвати шлюб, зареєстрований  у Кременчуцькому Палаці шлюбів 10 серпня 1991 року між нею та ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2  позов визнав, пояснивши, що дійсно  між ним та  позивачкою шлюбно-сімейні відносини припинені, не заперечує проти розірвання шлюбу та покладення на нього витрат, пов”язаних з розірванням шлюбу.

Суд, вислухавши  сторони по справі  та вивчивши представлені докази по справі вважає, що позовні вимоги законні та обгрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав:

Шлюб між сторонами в справі зареєстрований   10 серпня 1991 року у Палаці шлюбів міста Кременчука за актовим записом № 1246 що  підтверджується свідоцтвом  про одруження  від серії НОМЕР_1 від 10 серпня 1991 року.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12 жовтня 1993 року.

Подружжя шлюбних відносин не підтримує , спільного господарства не ведуть.

Спільне  життя  сторін не склалося у зв”язку з виникненням непорозуміння , різними поглядами на життя , відсутності спільних інтересів.

Почуття  любові і поваги між ними  втрачено. Бажання та наміру відновити нормальні сімейні стосунки у сторін відсутні.

Сторонами   досягнуто питання  щодо місця проживання  їх неповнолітньої дитини з відповідачкою і  суд  вважає  це  правильним  і таким , що відповідає інтересам  дитини.       

Спору про розподіл спільного нажитого майна між сторонами немає   .

                Оскільки подальше спільне проживання подружжя  і збереження  шлюбу суперечить інтересам  сторін, шлюб підлягає  розірванню.

                З урахуванням обставин справи та майнового стану сторін , державне мито за отримання  свідоцтва про розірвання шлюбу суд відносить за рахунок відповідача. 

Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,214, 215 ЦПК України, 105 ч.3, 110, 112 ч.2 СК України, суд,-                                                         

   ВИРІШИВ :

              Позов фізичної особи до ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб  зареєстрований  10 серпня 1991 року у Палаці шлюбів міста Кременчука за актовим записом № 1246  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 судові витрати  на користь держави в розмірі 17 грн., ОСОБА_1 від сплати звільнити.

На  рішення суду  може бути  подана  апеляційна  скарга  на протязі  20  діб  з моменту  подачі в 10-денний термін заяви  про апеляційне оскарження.

Суддя: