Справа № 2-593/2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, -
ВСТАНОВИВ :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, згідно якого просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 10 травня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 5065.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 10 травня 2007 року між нею та відповідачами було укладено договір відчуження квартири АДРЕСА_1. На підтвердження намірів розрахунку відповідач ОСОБА_2 10 травня 2007 року видав позивачці розписку про зобов»язання виплатити вартість квартири до 1 вересня 2007 року, та того ж дня виплатив позивачці грошову суму в розмірі 5 000 доларів США в рахунок авансу. Однак в обумовлений строк відповідач ОСОБА_2 решту грошей не передав і отримавши копію договору позивачка виявила, що між нею та відповідачами був укладений договір дарування квартири на користь малолітнього сина відповідачів ОСОБА_4. Даний правочин був вчинений ОСОБА_1 внаслідок помилки з її боку та обману з боку відповідачів, оскільки вона намір продати, а не подарувати належну їй квартиру.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив суд постановити рішення яким визнати недійсним договір дарування 10 травня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 5065.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 проти задоволення позовних вимог не заперечував, вказавши, що даний правочин був вчинений внаслідок помилки, оскільки ОСОБА_2 дійсно переконав ОСОБА_1 в тому, що між ними буде укладено договір купівлі-продажу належної останній квартири та вчинив це під впливом погроз відповідачки ОСОБА_3 про заборону побачень із сином - ОСОБА_4.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Органу опіки та піклування Автозаводської районної ради міста Кременчука в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, але в судове засідання не з»явився, надавши суду заяву про слухання справи без його участі.
В ході судового розгляду справи представник відповідачки ОСОБА_3заперечувала проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свої заперечення тим, що твердження позивачки про намір продати, а не подарувати квартиру не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 особисто зверталась до органів опіки та піклування для отримання дозволу на укладення договору дарування та безоплатно передала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, а також невірно вказала в позовній заяві вартість квартири, яка є предметом договору дарування .
В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_8 не з» явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце слухання справи.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачки ОСОБА_3на підставі наявних в справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд, вислухавши представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи без самостійних вимог Органу опіки та піклування Автозаводської районної ради міста Кременчука, третю особу приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 11 квітня 2007 року Управлінням житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1.
10 травня 2007 року між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_3, як законними представниками малолітнього ОСОБА_4, з іншого боку, було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5
Відповідно до умов зазначеного вище договору ОСОБА_1 безоплатно передала у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1.
Згідно вимог статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.
Положеннями частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Статтею 229 Цивільного кодексу України передбачено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значенні має помилка щодо природи правочину, прав та обов»язків сторін, таких властивостей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи розписки ОСОБА_1 від 10 травня 2007 року, остання отримала від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 5 000 доларів США в рахунок оплати переданої ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1.
Згідно розписки ОСОБА_2 від 10 травня 2007 року, останній зобов»язався до 1 вересня 2007 року сплатити ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 85 000 доларів США в рахунок оплати переданої його сину - ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1.
Таким чином, враховуючи факт визнання відповідачем вчиненого обману по відношенню до позивачки при укладені спірного договору, обставини укладення останього, те, що відповідач є рідним братом позивачки та факт отримання позивачкою авансу, суд, вважає, достовірно доведеним дійсний намір ОСОБА_1 укласти з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу належної їй на праві власності квартири та помилковість її переконань щодо суті та істотних умов фактично укладеного договору.
Суд критично сприймає посилання представника відповідачки ОСОБА_3на те, що позивачка ОСОБА_1 мала намір укласти саме договір дарування, оскільки остання особисто зверталась до органів опіки та піклування для надання дозволу на вчинення правочину в інтересах малолітньої дитини, у зв»язку з тим, що у відповідності до вимог чинного цивільного законодавства України, правочини в інтересах малолітньої дитини мають право здійснювати лише її законні представники, якими можуть бути батьки дитини, опікуни та піклувальники.
Враховуючи викладене, аналізуючи матеріали справи, документи, приймаючи до уваги пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи органу опіки та піклування Автозаводської районної ради міста Кременчука, третьої особи приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, , а також те, що в судовому засіданні достовірно доведено факт вчинення позивачкою ОСОБА_1 правочину під впливом помилки, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 10,11,60,81,84,88,212,213,215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 202, 203, 215, 229, 655, 717Цивільного Кодексу України, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування - задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 10 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 4 статті 295 ЦПК України.
Суддя :