Справа № 2а-46/2008 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 вересня 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці адміністративну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука про визнання неправомірним дій,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно якого просив суд винести постанову, якою визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука в обрахунку пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначену ОСОБА_1 пенсію вважати призначеною всупереч існуючому законодавству та зобов»язати начальника відділу пенсійного забезпечення усунути перешкоди в реалізації конституційних прав.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27 червня 2003 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука про призначення пенсії на умовах і порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами при виконанні обов»язків військової служби та надав всі необхідні документи для призначення пенсії. Управлінням Пенсійного Фонду України Крюківського району міста Кременчука ОСОБА_1 було відмовлено в обрахунку пенсії з мотивів того, що останній не має на це права. Неодноразові письмові звернення про обрахування пенсії на підставі статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були відповідачем проігноровані. За таких обставин позивач ОСОБА_1звернувся до суду для вирішення даного спору та для захисту свої законних прав та інтересів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені вище обставини.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, мотивуючи свої заперечення тим, що відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються на умовах, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що вони їх дістали при виконанні обов»язків військової служби. Оскільки відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов»язок і військову службу» позивач не належить до числа військовослужбовців, то призначити йому пенсію на підставі статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не вбачається можливим.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, ретельно вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 під час військових зборів у військовій частині 61610 в період з 1 червня 1986 року по 3 вересня 1986 року приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відпрацював у зоні відчуження в зазначений період: у червні - 22 дні, в листопаді - 31 день та в серпні - 31 день.
Висновком Полтавської міжвідомчої експертної Ради № 202 від 5 березня 1992 року встановлено причинний зв»язок між захворюванням ОСОБА_1 на первинний хронічний гломерулонефрит з сечовим синдромом, гіпертензивна стадія, фаза загострення та виконанням ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Як встановлено судом, в період з 29 вересня 1993 року по 1 листопада 2001 року ОСОБА_1отримував пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно витягу з акту МСЕК від 24 червня 2003 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв»язку із захворюванням, пов»язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
27 червня 2003 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука із заявою про призначення пенсії з підстав, передбачених статтею 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та надав всі необхідні документи для призначення такого виду пенсії, однак працівники Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука вказали ОСОБА_1, що на такий вид пенсії він не має права.
Відповідно до вимог частини 2 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов»язків військової служби (службових обов»язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Згідно статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців.
Приміткою до зазначеної статті визначено, що тут і надалі до військовослужбовців належать також військовозобов»язані, призвані на військові збори.
Статтею 18 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 19 квітня 1992 року передбачено, що травми, поранення, каліцтва, тощо, які виникли в період проходження військової служби, визначені загальним терміном - захворювання.
Аналіз зазначеної вище норми чинного законодавства дає підстави вважати, що перелік захворювань, встановлений частиною 2 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не є вичерпним.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для призначення позивачу ОСОБА_1 пенсії на підставі частини 2 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи».
Ретельно вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, зібрані по справі докази, а також приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1, як військовозобов»язаний, був призваний на військові збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв»язку з чим дістав захворювання, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для отримання позивачем пенсії на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок захворювань, що їх вони дістали при виконанні обов»зків військової служби, на підставі чого позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 11, 12, 17, 19, 70, 71, 98, 158-161, 163, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука про визнання неправомірним дій - задовільнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука усунути перешкоди в реалізації права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії на підставі частини 2 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом прийняття заяви ОСОБА_1 до розгляду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя : Д.О. Зоріна