ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2006 р.                                                            Справа № 08/332-06

вх. № 11024/3-08

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В. 

при секретарі судового засідання Руденко Ю.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Самоходський Є.О. дов. №59/32 від 01.09.06р.  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат", м. Комсомольськ  

до  СТГО "Південна залізниця" м. Харків  

про стягнення 7881,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з СТГО "Південна залізниця" безпідставно стягнуту суму у розмірі 7881,6 грн., а також покласти на відповідача витрати по сплаті держмита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

10.10.06р. відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному об*ємі, посилаючись на те, що позивачем пропущєний строк позовної давності.

Відповідач в  судове засідання не з*явився.

Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, ухвалою суду.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що не суперечить чинному законодавству та не зачіпає інтереси третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача судом встановлено, що між ВАТ "Полтавський ГЗК" та СТГО "Південна залізниця" був укладений договір №01007/1240/88 від 21.12.00р. про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до п.2.4 договору позивач зобов*язується здійснити попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на пі*їздній колії на рахунок відповідача.

У відповідності з п.3.1 договору розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначається за домовленістю сторін і зазначається в доповненнях до договору №1872/88 від 21.12.00р. В доповненнях  до вищезгаданого договору сторонами узгоджено вичерпний перелік послуг та розміри оплати за їх надання. У даному доповненні відсутні ставки та порядок стягнення "інших місцевих зборів".

Однак, приймаючи до уваги, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення безпідставно списаної відповідачем суми.

Так, ч.2 ст.9 ЦК України встановлено, що Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно ч.1 ст.223 ГК України передбачено, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовується загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим Кодексом. Згідно з ч. 5 ст.315 ГК України для пред*явлення перевізником до вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шести місячний строк.

Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів залізниць до вантажовідправників та вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають з Статуту залізниці.

Статтею 137 Статуту залізниці передбачено, що за вимогами щодо стягнення штрафів за невиконання плану перевезень,  зазначений 6-ти місячний термін обчислюється після закінчення п*ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу.

Звертаючись до суду позивачем був пропущений вказаний вище термін позовної давності.

З наданих позивачем до матеріалів справи документів (а.с. 11-30) вбачається, що відповідачем було проведено безпідставне списання в вересні 2005 року, позивач звернувся до суду з позовом в вересні 2006 року, тобто з спливом шести місячного терміну позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач заявою від 17.10.06р.за №НФМЮр-08/64 просить застосувати термін позовної давності та на цій підставі відмовити позивачу в позові.

Посилання позивача на те, що рішенням по справі №53/235-05 від 28.11.05р. були задоволенні позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача безпідставно стягнуті кошти, а тому відповідно ст. 35 ГПК України позивач не повинен вдруге доводити одні і тіж обставини, не може бути прийнято судом до уваги, так як вказаний позов був заявлений в межах позовної давності.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 9, 267 ЦК України, ст.ст. 223, 315 ГК України, ст. 137 Статуту залізниці, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення підписане 24.11.06р.

Суддя                                                                                            Ковальчук Л.В.