05.02.2013
Справа № 1403/1212/12
1/469/5/13 В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2013 року Березанський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Тавлуя В.В.
при секретарі - Ходан Л.П., Максименко С.Ф.
за участю:
потерпілої - ОСОБА_1
представника потерпілої - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с.Лугове Березанського району Миколаївської області, вул.Морська,42, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України
в с т а н о в и в :
17.06.2012 року ОСОБА_4 близько 12:30 год. на пасовищі біля с. Лугове Березанського району Миколаївської області, умисно, з мотиву неприязних стосунків, нанесла ОСОБА_1, металевим відром удар по обличчю, чим завдала їй тілесне ушкодження, у вигляді рани та гематоми, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 вину свою не визнала та показала, що бійку з нею розпочала сама потерпіла разом зі своєю сестрою ОСОБА_5 В ході бійки вказані особи хватали її за волосся, штовхали та наносили удари ногами. При цьому вона потерпілій ударів по обличчю та по голові відром не наносила.
Незважаючи на заперечення своєї вини підсудною, суд вважає, що її вина доведена зібраними у справі доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_1 показала, що 17.06.2012 року вона перебувала на пасовищі в с. Лугове, де також знаходилася підсудна, яка несподівано почала її ображати нецензурною лайкою. Коли вона підійшла до ОСОБА_3, щоб з’ясувати причини такої поведінки підсудної, ОСОБА_3 відмахнулась від неї, вдаривши її по обличчю металевим відром, яке тримала в руці. Після цього підсудна почала хватати її за волосся, і між ними розпочалася бійка, яка припинилася після втручання людей, що знаходилися на пасовищі. У зв’язку з заподіянням їй підсудною тілесних ушкоджень, з приводу яких вона знаходилася на амбулаторному лікуванні, витративши на придбання ліків 121 грн., просить стягнути з ОСОБА_3 вказану суму коштів та нанесену їй моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 10000 грн.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначили, що були присутні під час бійки потерпілої з підсудною, і по закінченню бійки, коли їх люди розборонили, бачили, що у потерпілої була рана на обличчі, з якої текла кров. Моменту нанесення удару ОСОБА_1 підсудною ОСОБА_3 вони не бачили, однак вважають, що такі дії дійсно мали місце з боку ОСОБА_3 по відношенні до ОСОБА_1, оскільки про це стверджувала сама потерпіла безпосередньо після закінчення бійки, і всі обставини даної події, які вони спостерігали, на їх думку, дають всі підстави вважати правдивими показання потерпілої.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він знаходився неподалік від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ще до початку їх сварки. Коли розпочалася бійка, він знаходився на відстані близько 10-15 метрів від місця події. Зазначив, що не тільки бачив рану та кров на обличчі у ОСОБА_1 по завершенні бійки, коли люди розборонили її учасників, але й підтвердив, що бачив момент нанесення ОСОБА_3 удару ОСОБА_1 по голові залізним відром.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначила, що була присутня під час сварки потерпілої з підсудною, яка потім переросла в бійку, проте не бачила, щоб підсудна била потерпілу відром по голові чи обличчю, хоча помітила, що по закінченню бійки у потерпілої на обличчі була рана, з якої текла кров. Вважає, що це могло статися внаслідок падіння ОСОБА_1 та удару об відро, яке було у підсудної до початку їх сварки, і під час їх бійки могло знаходитись на землі.
Свідок ОСОБА_9 показала, що 17.06.2012 року вона була присутня на пасовищі в с. Лугове і бачила як потерпіла та підсудна сварилися між собою. Потім потерпіла підбігла до підсудної, яка сиділа під коровою, і вони почали битися між собою, повалившись на землю. Вона знаходилася від місця події на відстані близько 30 м, але вона не бачила хто кого бив, і не бачила як підсудна била потерпілу відром. Стверджувала, що потерпіла перша накинулася на підсудну. У підсудної було пластмасове відро.
Свідок ОСОБА_10 показав суду, що 17.06.2012 року близько обідньої години він був на пасовищі в с. Лугове і чув словесну сварку між потерпілою і підсудною. При цьому він знаходився на відстані близько 30-ти метрів від місця події. Повідомив суду, що бачив як ОСОБА_1, тримаючи у правій руці пластикову пляшку з водою, підійшла до ОСОБА_3 маючи намір, як він вважає, вдарити її зазначеною пляшкою. Однак, цього не зробила, оскільки відстань між ними скоротилася, і була недостатньою для того, щоб зробити замах для нанесення удару. Потім підсудна та потерпіла обоє схопили одна одну за руки та волосся і впали на землю, де продовжували бійку, поки їх не розборонили. Зазначив, що не бачив, щоб ОСОБА_3 била ОСОБА_1 відром по голові під час бійки, однак, коли скінчилася бійка, бачив у потерпілої рану на обличчі, з якої текла кров.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що 17.06.2012 року близько 12:00 год. вона їхала по пасовищі в с. Лугове на велосипеді і бачила як ОСОБА_3 і ОСОБА_1 сперечалися між собою на невеликій відстані одна від одної. Вона зупинилася біля них, і бачила, як підсудна підійшла до потерпілої, тримаючи в руці залізне відро. Коли ОСОБА_11 ставила велосипед, повернувшись до них спиною, то чула крики потерпілої та підсудної, і коли знов повернулася лицем до учасників сварки, то побачила, як ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вже билися на землі, а люди їх розбороняли. По завершенні бійки вона бачила у потерпілої кров на руках і рану на щоці. Не сумнівається в тому, що це могло статися лише внаслідок нанесення ОСОБА_1 удару ОСОБА_3 залізним відром по обличчю, як про те стверджує потерпіла.
Свідок ОСОБА_12, яка 17.06.2012 року близько 12:00 год. була присутня на пасовищі в с. Лугове, показала суду, що підсудна ОСОБА_3 першою розпочала сварку, в ході якої висловлювалась нецензурною лайкою. Під час сварки підсудна підбігла до ОСОБА_1, і вдарила її металевим відром по голові, а потім схопила за волосся. Після того як їх люди розборонили, у потерпілої були тілесні ушкодження, у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень вона не бачила.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №2184/1285-12 від 08.10.2012 року у ОСОБА_1 були виявлені пошкодження у вигляді рани та гематоми на обличчі, які утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в строк та за обставин, зазначених освідуваною. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. В момент завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 була обернена передньою стороною тіла до нападниці (а.с.40-41).
Показання потерпілої ОСОБА_1, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12 стосовно того, що ОСОБА_3 17.06.2012 року близько 12:30 год. знаходячись на пасовищі біля с. Лугове Березанського району Миколаївської області, нанесла потерпілій ОСОБА_1 удар металевим відром по обличчю, судом приймаються до уваги і визнаються достовірними доказами, оскільки узгоджуються між собою, відповідають висновку судово-медичної експертизи №2184/1285-12 від 08.10.2012 року, і не суперечать показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_11, які хоча й не бачили самого моменту нанесення удару підсудною потерпілій, однак, виходячи з конкретних обставин даної події, вважають, що такі дії, дійсно мали місце з боку підсудної ОСОБА_3
Окремі розбіжності в їх показаннях суд пов’язує як з давністю події, так і з сприйняттям кожним із них того, що відбувалося.
Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стосовно того, що ОСОБА_3 не била потерпілу ОСОБА_1 залізним відром по обличчю, суд не приймає до уваги, оскільки вважає, що зазначені свідки знаходилися на значній відстані від місця події – близько 30-ти метрів, а тому, могли й не помітити момент нанесення підсудною удару потерпілій, до того ж, подія, свідками якої вони являлися, мала несподіваний та швидкий характер.
Оцінюючи показання зазначених свідків, суд також враховує давність події, а також суб’єктивне сприйняття кожним із них того, що відбувалося.
Показання підсудної ОСОБА_3, яка заперечує свою вину в інкримінованому її діянні, суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає їх належними і допустимими та такими, що підтверджують вину підсудної ОСОБА_3 у вчиненні злочину і кваліфікує дії підсудної за ч.2 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.
Призначаючи підсудній покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, суд у відповідності з положеннями ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, що підсудною вчинено злочин невеликої тяжкості та особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.27), раніше не судима (а.с.54 ).
Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, у судовому засіданні не встановлено.
При призначенні виду покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, її особу, що підсудна ОСОБА_3 не має офіційного місця роботи, а тому вважає за необхідне призначити їй покарання у виді громадських робіт.
На підставі ст.ст.28, 328 КПК України підлягає розгляду цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення з підсудної матеріальної та моральної шкоди.
В судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю і просила стягнути з підсудної матеріальну шкоду в сумі 121 грн., оскільки нею були затрачені кошти на придбання ліків, а також моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Наданим чеком аптеки підтверджено витрати на придбання нею ліків на суму 121 грн. (а.с.13), які й підлягають стягненню з цивільного відповідача.
Як зазначила потерпіла ОСОБА_1 моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з нанесеними їй тілесними ушкодженнями, а також душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою ОСОБА_3 щодо неї. Крім того, у неї постійно болить голова. Тому просить стягнути з підсудної на її користь моральну шкоду в сумі 10000 гривень.
Цивільний відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд керується положеннями ч.3 ст.23 ЦК України щодо вимог розумності та справедливості, та роз’ясненнями даними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 (в редакції від 25.05.2001р. № 5) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)”, і визначає розмір її відшкодування враховуючи обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, які були нанесені їй під час двосторонньої сварки з підсудною, ступінь тяжкості отриманих нею ушкоджень, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, фізичний біль та страждання потерпілої.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з підсудної на користь потерпілої в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
з а с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 150 ( сто п’ятдесят) годин.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 121 (сто двадцять одну) гривню та в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 500 (п’ятсот) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог, в частині стягнення з ОСОБА_3 9500 гривень моральної шкоди, – відмовити.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Березанський районний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: