ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2006 р. Справа № 47/661-06
вх. № 13959/5-47
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Немикіна О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Дергачов В.С. за довіреністю б/н від 01.11.2006р. відповідача - Рябов В.О. за довіреністюб/н від 01.11.2006р.
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод промислових технологій", с. Комунар
про стягнення 200000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути на його користь з відповідача суму збитків в розмірі 200 000,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 2000,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн. Позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків ґрунтуються на факті невиконання відповідачем зобов’язань за попереднім договором №2/10-06 від 02.10.2006р., а саме – не укладення основного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі цеху по виробництву збірного залізобетону, літ. П-3, загальною площею 2 353, 9 м2, що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Виконкомівська, буд. 32.
Відповідач надав через канцелярію господарського суду 22.11.2006р. відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами позивача не згоден, посилаючись на те, що невиконання зобов’язання щодо укладення основного договору купівлі-продажу відбулось внаслідок накладення арешту на вищевказану нежитлову будівлю згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.10.2006р. у справі № 2-5800/2006рік.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом було встановлено, що 02.10.2006р. між ВАТ „Харківхолодмаш” та ТОВ „Харківський завод промислових технологій” було укладено попередній договір купівлі-продажу.
Відповідно до умов зазначеного попереднього договору ТОВ „Харківський завод промислових технологій” прийняв на себе зобов’язання укласти з ВАТ „Харківхолодмаш” основний договір купівлі-продажу нежитлової будівлі цеху по виробництву збірного залізобетону, літ. П-3, загальною площею 2 353, 9 кв. м., що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Виконкомівська, буд. 32.
Зобов’язання сторін щодо укладення основного договору купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна мало бути виконано до 31.10.2006р. (п. 2.1 попереднього договору).
Судом встановлено, що позивач зі своєї сторони виконав умови попереднього договору, зокрема, сплативши відповідачу згідно п. 3 попереднього договору 10 000, 00 грн. авансу, що підтверджується платіжним дорученням № 208 від 01.11.2006р.
Натомість відповідач свого зобов’язання щодо укладення основного договору купівлі-продажу станом на день подання цього позову не виконав, хоча представники позивача неодноразово звертались до нього з пропозицією виконати умови попереднього договору та укласти основний договір.
У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, відповідач, порушив господарське зобов’язання, що виникло на підставі Попереднього договору купівлі-продажу від 02.10.2006р. – укладення основного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі цеху по виробництву збірного залізобетону, літ. П-3, загальною площею 2353, 9 м2 , що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Виконкомівська, буд. 32, в строк до 31.10.2006р.
Порушення господарського зобов’язання у відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України є підставою для настання господарсько-правової відповідальності, зокрема, застосування господарських санкцій шляхом стягнення з правопорушника збитків. Так, згідно ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
У відповідності до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Як вбачається зі змісту попереднього договору від 02.10.2006р. (п. 4), сторони, керуючись зазначеною нормою, визначили, що у випадку не підписання Продавцем (відповідачем) основного договору у визначений в цьому Договорі строк, Продавець (відповідач) зобов’язується до 07.11.2006р. відшкодувати Покупцю (позивачу) збитки в розмірі десяти відсотків від суми основного договору, що становить 361 971, 38 грн. (триста шістдесят одна тисяча дев’ятсот сімдесят одна гривня 38 коп.). Збитки відшкодовуються шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Покупця.
З урахуванням сплаченого авансу (10 000,00 грн.) загальний розмір збитків, завданих відповідачем позивачеві становить 371 971, 38 грн.
Посилання відповідача на неможливість виконання ним своїх зобов’язань за попереднім договором внаслідок накладення арешту на нежитлові будівлі суд не приймає до уваги, оскільки, хоча наявність вказаного арешту і унеможливила укладення відповідачем основного договору купівлі-продажу, наявності підстав для звільнення його від господарської відповідальності, передбачених ч. 2 ст. 218 та ст. 219 Господарського кодексу України, не вбачається.
Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту порушеного права.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому ст. 3 Декрету КМУ України «Про державне мито», що становить 2 000, 00 грн. та згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу, Постановою КМ України "Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн., слід покласти на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 193, 218, 219, 225 Господарського кодексу України, ст. 3 Декрету КМУ України "Про державне мито", Постановою КМУ України "Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" від 29.03.2002р. № 411, ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Харківський завод промислових технологій" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 117, р/р 260013015063 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код 14307966) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш" (62490, Харківська область, Харківський район, с. Комунар, вул. Озерна, 5, р/р 260013015733 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код 32866025) збитки в розмірі 200 000,00 грн., державне мито в розмірі 2 000,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Светлічний Ю.В.