ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2006 р. Справа № 44/340-06
вх. № 11938/4-44
Суддя господарського суду Дюкарєва С.В.
при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився відповідача - Капаваєв О.О., дов. №250 від 21.11.2005р.
розглянувши справу за позовом ПФ "Ірина", м. Х-в
до Регіональне Відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Х-в
про визнання пункту договору оренди недійсним
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд визнати п. 3.1 договору оренди № 2121-Н від 19.12.2005р. недійсним з дня його підписання, встановити тариф орендної плати для позивача з розрахунку 1% від вартості орендованого приміщення, встановити спосіб виконання рішення суду шляхом внесення змін в договір оренди № 2121-Н від 19.12.2005р. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він відноситься до категорії загальноосвітніх навчальних закладів, а тому йому повинно бути зменшено розмір орендної плати.
Позивач у судове засідання 24.10.2006р. не з’явився, витребувані судом документи не надав.
Ухвала господарського суду Харківської області від 26.09.2006р., направлена позивачу на адресу, вказану ним у позовній заяві, повернулась на адресу суду .
Розгляд справи було відкладено до 14.11.2006р.
Позивач у судове засідання 14.11.2006р. не з’явився .
Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що тариф 1% від вартості орендованого майна застосовується для розміщення дитячих дошкільних виховних закладів, закладів освіти , спортивних закладів (для школярів та студентів). Згідно листа Головного управління освіти і науки № 01-17/830 від 27.02.2006р. позивач має право надавати освітні послуги в сфері професійно-технічної освіти, а тому він не відноситься до кола осіб, до яких може бути застосовано ставку у розмірі 1%.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 14.11.2006р. оголошено перерву до 22.11.2006р. для виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, судом встановлено наступне.
Між позивачем та відповідачем 19.12.2005р. укладено договір оренди № 2121-Н, у відповідності до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться у підвалі 3-хповерхового будинку школи (літ. А-3) загальною площею 100,3кв.м. за адресою: м. Харків, вул. К Маркса, 19, що знаходяться на балансі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату. Приміщення передано з метою розміщення автокурсів.
Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 19.12.2005р.
Згідно п. 3.1 договору № 2121-Н від 19.12.2005р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 780, і становить без ПВ за базовий місяць розрахунку – листопад 2005р. – 856,86грн.
Розрахунок орендної плати згідно п. 12 є додатком № 3 до договору оренди.
Як вбачається з розрахунку орендної плати для відповідачем для позивача застосовано орендну ставку у розмірі 10% вартості орендованого майна.
Посилаючись на те, що установа позивача є закладом освіти, а тому згідно Методики розрахунку орендної плати до нього повинна бути застосована ставка у розмірі 1%, позивач звернувся з даним позовом до суду.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В обґрунтування того, що до установи позивача є закладом освіти, а тому згідно Методики розрахунку орендної плати до нього повинна бути застосована ставка у розмірі 1%, позивачем надано ліцензію Міністерства освіти і науки України № 867558 від 29.09.2004Р., згідно якої позивачу дозволено надання освітніх послуг навчальними закладами, пов’язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до курсового професійно-технічного навчання.
Як вбачається з Додатку № 2 до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 780, при наданні приміщень для розміщення дитячих дошкільних виховних закладів, закладів освіти, спортивних закладів (для школярів та студентів) застосовується орендна ставка у розмірі 1%.
Хоча установа позивача і є закладом освіти, однак її не можна віднести до зазначених вище категорій, оскільки установою позивача надаються послуги у сфері професійно-технічної освіти, а не освіти школярів.
Зазначене підтверджується і листом головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації “ 01-17/830 від 27.02.2006р., в якому зазначено, що ПФ “Ірина” відповідно отриманої ліцензії має право надавати освітні послуги у сфері професійно-технічної освіти.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідачем серед іншого надано і лист Фонду державного майна України № 972 від 18.09.2002р., в якому зазначено, що орендна ставка використання державного майна під автошколи, які здійснюють навчання керуванням автомобілів на комерційній основі встановлюється у розмірі 10% (як інше використання майна).
З урахуванням фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи, пред’явлені позивачем безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Методикою розрахунку орендної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 780,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Дюкарєва С.В.