Справа № 33-Ц-699 Головуючий у суді І інстанції - Боднарук М.В.
Категорія: Ц-25 Суддя-доповідач: Мельник Ю.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
суддів Собіни І.М., Василевича В.С , Мельника Ю.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду від 1 листопада 2005 року та на ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 січня 2006 року, -
встановила:
У червні 2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 2101 р.н НОМЕР_1 таким, що відбувся, визнання права спільної сумісної власності на цей автомобіль. У липні 2005 року ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги і просила також визнати незаконним договір оренди цього автомобіля від 2 червня 2005 року.
Рішенням Снятинського районного суду від 01 листвйада 2005 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позову.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 січня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення суду 1 інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки суд не врахував, що спірний автомобіль був придбаний ОСОБА_2 у 2002 році у ОСОБА_4 за спільні з позивачкою та ОСОБА_2 380 доларів США, а в послідуючому вони відремонтували цей автомобіль за
2
кошти подружжя і вартість автомобіля значно збільшилась.
Окрім того, судом не було враховано, що договір оренди був оформлений через три роки після відчуження автомобіля.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив із того, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 договір кулівлі-продажу спірного автомобіля ВАЗ 2101 не укладався, а відповідно такий договір не може бути визнаний судом дійсним , а автомобіль не може бути визнаним спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку , що ухвала суду винесена з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують .Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22.02.07 р. № 697-V, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Снятинського районного від 1 листопада 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах зделяційного суду Івано-Франківської області від 05 січня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.