Справа 2/529/2568/12 Головуючий у 1 інстанції Філь О.Є.

Категорія 32 Доповідач Лоленко А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Лоленко А.В.

суддів: Солодовник О.Ф., Супрун М.Ю.

при секретарі Бакунець Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», посилаючись на те, що він працював на підприємстві відповідача з 16.10.2000 року по 29 квітня 2011 року та був звільнений за п. 2 ст. 40 КЗпП України в зв»язку зі станом здоров»я. В зв»язку з цим 24.09.2012 року був складений акт за формою П-4 . Висновком МСЕК від 18.10.2012 року йому вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням та встановлена 3-я група інвалідності на строк до 18.10.2014 року. В результаті професійного захворювання йому спричинена моральна шкода, яку просив стягнути в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в зв»язку з ушкодженням здоров»я 25000 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з роботою позивача в небезпечних умовах ушкоджене його здоров'я, що спричинило стійку втрату працездатності у зв'язу з професійною хворобою. Висновком МСЕК від 18 жовтня 2012року позивачу вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідності до 18.10.2014 року.

Внаслідок ушкодження позивачем здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків погіршився стан його здоров'я та психоемоційний стан, який не дозволяє йому відчувати себе повноцінною людиною. Все це спричинює позивачу фізичні і моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний спосіб життя.

В апеляційній скарзі ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не ґрунтуються на законі, є спеціальний закон, який регулює вказані правовідносини, немає висновку МСЕК про стрес, який потерпілий зазнав у результаті професійного захворювання, стягнута судом моральна шкода є надмірно високою відносно ступеня втрати позивачем професійної працездатності.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з»явився, повідомлений належним чином телефонограмою, належним чином оформленою .

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до вимог ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться , якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.

Проте при визначенні розміру моральної шкоди судом не наведено переконливих доказів спричинення позивачу моральної шкоди саме на суму 25 000 грн.

Апеляційний суд вважає, що визначена судом сума моральної шкоди є надмірною, оскільки вона частково компенсована позивачу чітким виконанням державою щодо сплати тих соціальних виплат, які передбачені ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".

Позивачем не надано суду достатньо переконливих доказів, що звичний уклад життя позивача значно змінився, тому при визначенні суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципами розумності і справедливості, як того вимагає ст.41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Враховуючи викладене, а також ступінь порушень життєвих стосунків ОСОБА_1 у зв'язку з професійним захворюванням, характер професійного захворювання, а також характер додаткових зусиль для організації життя і враховуючи, що ступінь втрати професійної працездатності - 50% встановлена не безстроково, визначена 3-я група інвалідності, яка дозволяє йому працювати, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» частково задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2012 року змінити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000 ( п»ятнадцять тисяч) грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: