10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2013 року Справа № 812/11/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.
при секретарі: Якимчук В.В.
за участю:
представника позивача : Барановського В.О.
представника відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» про стягнення заборгованості з відшкодування виплачених пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 130 365,54 грн., -
ВСТАНОВИВ:
02 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» про стягнення заборгованості з відшкодування виплачених пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 130 365,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У порушення норм Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, у зв'язку з чим за грудень 2012 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 130 365,54 грн., з яких по списку № 1 в сумі 98 377,36 грн., по списку № 2 в сумі 31988,18 грн. на адресу ВП «Шахта Черкаська» ДП «Луганськвугілля» управлінням були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач не надав заперечень та не оскаржив розрахунки в суді, а отже розрахунки є фактично узгодженими та підлягають сплаті. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» на користь Управління Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 130 365,54 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі надала пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відповідач правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В Управління Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області зареєстровано платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» (а.с.17).
Відповідно до пункту «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робітникам Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» управлінням Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області було призначено та виплачено пільгові пенсії.
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до Пенсійного фонду України.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Позивачем згідно із пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.10).
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за грудень 2012 року та складає 98 377,36 грн.
Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за грудень 2012 року та складає 31988,18 грн.
Також сума заборгованості підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 (а.с.9), карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с.8) та розрахунком ціни позову (а.с.7).
Відтак, оскільки в порушення вимог пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» до 25-го числа не внесло до Управління Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суда є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у загальному розмірі 130 365,54 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» про стягнення заборгованості з відшкодування виплачених пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 130 365,54 грн. - задовольнити у повному обсягу.
Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» (91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-в, код ЄДРПОУ 32473323, МФО 304308, р/р 2600730184767 в ЛЦВ ПІБ) на користь Управління Пенсійного фонду України у Слов`яносербському районі Луганської області (93701, Луганська область, с. Слов'яносербськ, вул. Гагаріна, буд. 34-б, р/р 25602301753, обласне АТ Ощад, МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792620) заборгованість з відшкодування виплачених пільгових пенсій за грудень 2012 року за списком № 1 та списком № 2 у сумі 130 365,54 (сто тридцять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 54 копійки).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена та підписана у повному обсязі 31 січня 2013 року.
Суддя С.К. Коршиков