ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2011 р. Справа № 2а-13484/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В..
при секретарі судового засідання Кайстро О.М.,
за участю:
представника відповідача Третьякової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_2 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа: Павлоградська міська рада Дніпропетровської області, про визнання протиправними дій, рішення і податкову вимогу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ. відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_2 орендної плати з фізичних осіб в сумі 3900,00 грн. основного платежу, 1513,97 грн. - штрафних санкцій, 103,78 грн. - пені;
- визнати нечинним рішення відповідача про обтяження податковою заставою всіх активів ОСОБА_2;
- визнати нечинною податкову вимогу відповідача № 2-1737 від 27.09.2010 року.
В судовому засіданні до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Павлоградську міську раду.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.02.2010 року по справі №2-1669/10 за позивачем визнано право власності на земельну ділянку по вулиці Кооперативній. 30 міста Павлограда Дніпропетровської області. Позивач звернувся до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області з заявою про реєстрацію за позивачем права власності на земельну ділянку за зазначеною адресою, видачу Державного акта про право власності на земельну ділянку та розірвання договору на її оренду. Проте, відповідачем ОСОБА_2 виставлено податкову вимогу від 27.09.2010 року № 2-1737 у зв'язку з непогашенням позивачем податкового боргу з орендної плати зі штрафними санкціями включно в розмірі 5517,95 грн., в тому числі 3900 грн. - основного платежу, 1513,97 грн. - штрафних санкцій та 103, 78 грн. -пені. З 31.03.2010 року активи позивача безпідставно обтяжено податковою заставою.
Позивач в судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позову, надавши суду письмові заперечення, посилаючись на наступне. ОСОБА_2 самостійно визначив суми податкового зобов'язання по сплаті орендної плати за земельну ділянку та подавав до Західно-Донбаської ОДПІ податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. В уточнюючій декларації № 42413 від 21.07.2010 року ОСОБА_2 уточнив суму податкового зобов'язання до 5395,94 грн. у зв'язку з закінченням договору оренди земельної ділянки 15.02.2010 року. Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі -Закон № 2181) у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законом строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги. На даний час активи позивача звільнені з податкової застави у зв'язку з самостійним погашенням ним свого податкового боргу, а також податкова вимога від 27.09.2010 року. Щодо судового рішення про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, представник відповідача зазначила, що Павлоградською міською радою оскаржено рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.02.2010 року по справі №2-1669/10. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.07.2010 р. рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області - скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_2 -відмовлено. Таким чином, позивач не є власником земельної ділянки та повинен був сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Павлоградської міської ради.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.09.1995 року між ОСОБА_2 та Павлоградською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), площею 0,1320 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 строком на 3 роки.
15.05.2009 року дія договору оренди земельної ділянки продовжена на 1 рік і закінчилась
15.05.2010 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2335-Х1І (далі - Закон № 2335) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Статтею 15 Закону 2335 встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 13 Закону № 2335 передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
28.01.2010 року ОСОБА_2 подано до Західно-Донбаської ОДПІ податкову
декларацію № 2944 орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за
2010 рік, в якій самостійно узгоджено суму податку, який підлягає сплаті відповідачем
протягом встановленого строку в розмірі 14440.91 грн.
21.07.2010 року ОСОБА_2 подано до Західно-Донбаської ОДПІ податкову уточнюючу декларацію № 42413 орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень, лютий, березень, квітень, травень, 2010 року в загальному розмірі 5395, 94 грн.
Стаття 14 Закону №2335 встановлює, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст. 17 Закону №2335).
Відповідно до ч.І п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-Ш (далі -Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
23.02.2010 року Павлоградським міськраронним судом Дніпропетровської області винесено рішення про визнання за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку розміром 0,1320 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Згідно штампу на копії судового рішення, 04.03.2010 року воно набрало законної сили. Проте, як було встановлено в ході судового розгляду справи, Павлоградським міськрайонним судом визнано помилковість визнання рішення суду таким, що набрало законної сили, внаслідок його апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 30 Договору його дія припиняється у разі придбання орендарем земельної ділянки у власність.
10.03.2010 року позивач звернувся до Павлоградської міської ради з заявою про розірвання Договору на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду від 23.02.2010 року.
09.04.2010 року позивач звернувся до Західно-Донбаської ОДПІ з заявою, в якій повідомив, що Договір є розірваним і у ОСОБА_2 як власника земельної ділянки відсутній обов'язок сплачувати орендну плату та інші платежі, пов'язані з цим Договором.
Проте. 05.07.2010 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.03.2010 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.
Таким чином, право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 в судовому порядку не визнано; на позивача покладено обов'язок щодо сплати орендної плати, передбаченої Договором.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем у встановлені строки орендні платежі за користування земельної ділянкою сплачені не були.
Згідно п.п.16.1.1 п.16.1 ст. 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,- у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, відповідачем правомірно нараховано позивачу штрафні санкції та пеню.
На підставі п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У зв'язку з несплатою відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати, Західно-Донбаською ОДПІ сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 27.09.2010 року №2/1737 про обов'язок відповідача сплатити податковий борг в загальному розмірі 5517,95 грн., в тому числі 3900,20 грн. - основного платежу і 1513,97 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та 103,78 грн. пені.
Отже, внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати відповідачем правомірно виставлено податкову вимогу № 2/1737 від 27.09.2010 року.
Відповідно до ст.8 Закону №2181 з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу; право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
З огляду на зазначене, відповідачем у встановленому законом порядку обтяжено податковою заставою активи позивача.
04.11.2010 року позивачем самостійно погашено суму податкового боргу в розмірі 7636,69 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією квитанції N° 992.87.3.
Відповідно до абз. «а» підпункту 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 2181 активи платника податків звільняються з податкової застави з дня отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання, а у разі виникнення права податкової застави у зв'язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації - з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом (за умови відсутності порушень платником податків вимог, визначених абзацом другим підпункту 8.2.1 пункту 8.2 цієї статті).
Таким чином, у зв'язку з відсутністю заборгованості перед бюджетами припинено обтяження активів ОСОБА_2
Відповідно до Витягу № 29219654 від 12.11.2010 року про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна активи ОСОБА_2 звільнені з податкової застави.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивач не набув права власності на земельну ділянку, внаслідок чого повинен був сплачувати орендні платежі за користування земельною ділянкою; позивачем не здійснено своєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю, внаслідок чого відповідачем донараховано штрафні санкції та пеню, виставлено податкову вимогу та активи позивача обтяжено податковою заставою, від якої позивача звільнено після погашення суми податкового боргу.
Таким чином, вимоги позивача є безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адмініст^іивний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законноГсили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 27 березня 2011 року.
Суддя М.В. Бондар