Справа 22ц- 0590/12306/2012 Головуючий у 1 інстанції: Ліпчанський С.М.

Категорія 48 Доповідач: Новосьолова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю.

суддів: Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Бакунець Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар'їнського районного суду від 25 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2012 року рішенням Мар*їнського районного суду позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до її смерті. В інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача надіслав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити в частині стягнення розміру аліментів, стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 200 гривень, мотивуючи тим, що судом порушенні норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом:

- не досліджено можливість одержання утримання позивачки від інших дітей,

- не надано належної оцінки майновому та сімейному стану самого відповідача, оскільки він отримує пенсию та є єдиним годувальником у сім'ї, також на його утриманні перебуває безробітна дружина та неповнолітня донька, ОСОБА_3, 1994 року народження,

- позивачкою не надано доказів про потребу у матеріальної допомоги, якім міг бути висновок лікаря, щодо необхідності регулярного приймання певних ліків або будь-яких інших доказів.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду змінити в частині стягнення розміру аліментів. Представник позивачки просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

У судове засідання не з'явилась позивачка ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать в матеріалах справи телефонограми, які зареєстровані у Журналі телефонограм № 1 за № 1031, 1033 (а.с.150,152).

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення одноразової матеріальної допомоги з відповідача, сторонами не оскаржувалось.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 2012 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на її тримання, мотивуючи свої вимоги наступним.

04 травня 1951 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_4. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

З 1997 року позивачка отримує пенсію, має статус ветерана війни - учасника війни, є інвалідом першої групи безстроково, досягла 81 року, за станом здоров'я постійно потребує стороннього догляду, часто хворіє, тому має постійні витрати для придбання лікарських засобів, інших джерел доходів не має.

На час звернення до суду позивачка мешкає разом із своєю донькою ОСОБА_7 та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_7 з 1992 року є інвалідом третьої групи з дитинства. Отримує пенсію з квітня 2012 року у розмірі - 838,00 гривен, займається підприємницькою діяльністю за 1 квартал 2012 року сума доходу склала 2692,00 гривень, середній показник у місяць склав - близько 897 гривень. У зв'язку з тим, що за станом здоров'я позивачка постійно потребує стороннього догляду, донька повністю забезпечує догляд (фізичний, психологічний) за нею, надає фінансову допомогу, забезпечила її житлом. Інша донька ОСОБА_5 також знаходиться на пенсії та отримує мінімальне пенсійне забезпечення. Надає часткову фінансову допомогу.

Проте, відповідач - син ОСОБА_1 знаходиться на пенсії, як колишній військовослужбовець, є працездатною особою, аліменти нікому не виплачує. На теперішній час, відповідач не приймає участь у догляді за матір'ю (позивачкою), у добровільному порядку не надає фінансову допомогу, протягом декількох місяців не спілкується з нею.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу позивачки, яка є непрацездатною особою (інвалід 1 групи) (а.с.13), отримує пенсію у розмірі 1132,63 гривні (а.с.17) з наступних підстав. Відповідач отримує щомісячно пенсію (а.с.38,39), є працездатною особою, аліменти нікому не сплачує, має дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є студенткою Національного аерокосмічного університету та навчається на денному відділенні (а.с.73), також на його утриманні знаходиться безробітна дружина ОСОБА_8 (а.с.40,42), отже він може надавати матеріальну допомогу своєї матері.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, та надавши оцінку доказам, обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення аліментів з ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

Отже, позивачка є інвалідом 1 групи, отримує пенсію у розмірі 1132,63 гривні, відповідно до висновку МСЕК від 09 жовтня 2008 року потребує стороннього догляду (а.с.13,17).

Суд першої інстанції вирішуючи питання про розмір аліментів, в повній мірі врахував матеріальний та сімейний стан сторін.

Відповідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідач ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 7155,15 гривень з урахуванням надбавки на утриманця: непрацездатної дитини до 18 років (а.с.38, 39).

Він має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка на даний час є студенткою Національного аерокосмічного університету та навчається на денному відділенні (а.с.73), а також має на утриманні має безробітну працездатну дружину, тому враховуючи стан здоров'я сторін, їх матеріальний та сімейний стан, апеляційний суд вважає, що з урахуванням вищезазначених обставин по справі, суд першої інстанції правильно виходив з принципу розумності та справедливості та стягнув аліменти на утримання позивачки замість ? частини 1/10 частину із заробітку (доходу) відповідача.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно дав оцінку обставинам справи, вірно визначив характер правовідносин між сторонами та вірно застосував норми матеріального права, ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Підстав для скасування рішення суду не встановлено.

Довід апеляційної скарги проте, що судом не досліджена можливість одержання утримання позивачки від інших дітей, є безпідставним з наступних підстав.

Абзацом 2 п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що згідно з ч. 2 ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача, оскільки останній не оказував у добровільному порядку матеріальну допомогу. Під час розгляду справи було встановлено, що крім відповідача, позивачка має двох доньок, з однією з них на даний час вона мешкає разом, обидві доньки отримують пенсію та у добровільному порядку надають матері матеріальну допомогу. Таким чином звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання позивачки до інших повнолітніх дітей є правом позивачки. Встановлюючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на її користь, суд першої інстанції врахував надання іншими дочками їй допомоги у добровільному порядку.

Наведені в скарзі позивача інші доводи необґрунтовані й правильність висновків суду не спростовують.

У відповідності до частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.308, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Мар'їнського районного суду від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Судді: