Справа № 13046 Головуючий у 1 інстанції Пархоменко І.О.
Категорія 32 Доповідач Ювченко Л.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Ювченко Л.П.
Суддів: Бугрім Л.М.Зайцевої С.А.
При секретарі : Лавицькому Д.Д.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахтоуправління «Благовіщенське» про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з 1973року рік він перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості. З 01.04. 2008 року працював у відповідача з повним робочим днем в шахті, під землею, звільнений за власним бажанням на підставі ст 38 КЗпП України..
Робота в шахті під землею пов»язана з тяжкою фізичною працею в несприятливих метеорологічних умовах з постійним контактом з пилом, токсичними газами, з постійними фізичними навантаженнями і перевантаженнями, пов»язана з шумом і вібраціями Позивач працював в тяжких умовах та отримав професійне захворювання.
30.07.2008 року було складено Акт розслідування професійного захворювання П-4, яким встановлено, що професійне захворювання у позивача викликане впливом вуглеводородного пилу в концентраціях , що перевищують ГДК.
За висновком МСЕК від 09.10.2012 року позивачу встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 25% та третя група інвалідності по професійному захворюванню, яке проявилось у хронічнім бронхіті другої стадії в фазі загострення, дифузному пневмосклерозі, ЛН першої стадії.. Робота у відповідача стала причиною розвитку у позивача професійного захворювання
Втрата здоров"я спричинила йому моральні страждання, він довгий час лікувався, здоров»я не відновлене, в результаті обмежена нормальна життєдіяльність, втрачені звичні життєві зв»язки, це вимагає значних додаткових зусиль для організації свого життя, постійно відчуває біль, це привело до порушень в життєвих, особистих, побутових змінах і виробничих відносинах. Вказав, що з вини відповідача йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінив у 20 000грн. просив з відповідача стягнути вказану суму..
Представник відповідача проти позову заперечував.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2012 року позов задоволено частково. Стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позову в повному об»ємі, вважає, що розмір стягненої суми в відшкодування моральної шкоди не відповідає рівню спричиненої моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга по справі підлягає частковому задоволенню.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у зв"язку з роботою на підприємствах вугільної промисловості, позивачу спричинено моральну шкоду внаслідок ушкодження його здоров»я, у зв»язку з професійним захворюванням, встановленим МСЕК 09.10.2008року.
Суд врахував, що інформаційною довідкою про умови праці працівника від 17.08.2012 року вбачається, щоПожидаєв Г.Л. працював в тяжких умовах, перебував під впливом фізичних перевантажень.Його праця була пов»язана з впливом комплексу шкідливих виробничих факторів, характерних для підземних виробіток, які спричинили профзахворювання.Усі роботи виконувалися в умовах підвищеної концентрації вугільно-породного пилу.
Професійне захворювання позивача встановлене клінічною лікарнею профзахворювань від 19.09.2012 року,. А також медичним висновком лікарсько-експертної комісії Державнї установи «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України від 17.09.2012року, де позивач знаходився на лікуванні.
На час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов»язку фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, тому таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодовувати роботодавець відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 153 КЗп П України забезпечення нешкідливих безпечних умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Тому суд обґрунтовано провів стягнення суми в відшкодування моральної шкоди з відповідача.
Суд виходив з того, що моральна шкода відшкодовується працівникові роботодавцем за наявності факту порушення законних прав працівника, у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв»язків, або виникнення необхідності для працівника прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, за наявності причинного зв»язку між попередніми умовами.
Суд обґрунтовано встановив спричинення позивачу моральної шкоди у зв"язку з ушкодженням його здоров»я.
Але визначаючи розмір грошової суми, яка підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції не врахував рекомендації п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» зі змінами і доповненнями, відповідно до яких необхідно врахувати що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації,час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. Слід виходити з принципів справедливості та розумності .
З врахуванням всіх обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає необхідним збільшити розмір сум у відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача і стягнути в порядку відшкодування моральної шкоди 7000 грн.( сім тисяч гривень) та судові витрати 107,30 грн.
Рішення суду першої ін. станції постановлено на неповно з»ясованих обставинах справи. А тому відповідно до п.1 ч1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні з ухваленням по справі нового рішення суду
Керуючись ст.ст. 307 , 309 , 314, 316 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2012 року змінити.
Стягнути з Товариста з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахтоуправління Благовіщенське» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7 000 (сім тисяч) грн та на користь держави судовий збір 107,30 грн
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до суду касаційної інстанції.
СУДДІ: