ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

04 лютого 2013 року справа № 5020-216/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Плієва Н.Г., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" про розстрочку виконання рішення суду по справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз"(99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1)

про стягнення заборгованості у розмірі 360 244,84 грн

за участю:

представника стягувача - Ященко Р.Ю., довіреність № 14-328 від 16.03.2012

представник боржника - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.04.2012 позов задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 299 444,96 грн, з яких: 0,02 грн - сума боргу за договором, 167335,22 грн - пеня, 32387,47 грн - 3 % річних, 99722,25 грн - інфляційні нарахування, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 5989,35 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

В порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України, 21.05.2012 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 24.04.2012, яке набрало законної сили 15.05.2012 був виданий наказ.

25.12.2012 публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" звернулося до суд із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 24.04.2012. Заяву про розстрочку виконання рішення заявник обґрунтував тим, що на підприємстві склалося скрутне фінансове становище, що пов'язане зі збитками у господарській діяльності. Зазначив, що основним видом діяльності підприємства є транспортування природного газу розподільними газопроводами споживачам міста Севастополя. У 2011 році заявником було транспортоване 249 млн. куб. м природного газу, проте у 2012 році цей показник дорівнює 197 млн. куб. м., таким чином, спад виробництва у 2012 році склав 21%. При цьому кредиторська заборгованість за останній звітний період дорівнює 31,4 млн. грн. Крім цього зазначив, що застосування заходів примусового виконання рішення призведе до продажу основних фондів з метою погашення заборгованості та приведе до припинення виробничої діяльності підприємства і до повного невиконання боржником своїх боргових зобов'язань перед кредиторами, що в подальшому потягне за собою банкрутство товариства.

В якості доказів, які підтверджують скрутне фінансове становище надано копії: балансу станом на 30.09.2012, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2012 року, звіту про фінансові результати по формі № 2.

Ухвалою суду від 27.12.2012 заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" про розстрочку виконання рішення суду прийнято до провадження, розгляд заяви призначено на 08.01.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви відкладався.

В судове засідання 04.02.2012 представник боржника (заявника) не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Представник стягувача надав письмові заперечення на заяву, проти надання боржнику розстрочки заперечував, просив заяву про розстрочку виконання рішення залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представника стягувача, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає заяву боржника про надання розстрочки виконання рішення такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 (далі - Постанова № 9) наведено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пунктом 7.2 Постанови № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Винятковість таких обставин встановлюється судом в кожному конкретному випадку.

Обґрунтовуючи правомірність своїх вимог щодо розстрочки виконання рішення суду від 24.04.2012 з лютого 2013 року по січень 2023 року включно, заявником були надані копії балансу станом на 30.09.2012, звіту про фінансові результати за 9 місяців 2012 року, звіту про фінансові результати по формі № 2.

Слід зазначити, що в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, при вирішенні питання щодо можливої доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає, що викладені в заяві обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду, не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

З огляду на зазначене, оскільки обставини, які ускладнюють виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 24.04.2012 у справі № 5020-216/2012 або роблять його неможливим, заявником не доведені, заява публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" про розстрочку виконання рішення суду, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" про розстрочку виконання рішення суду від 24.04.2012 у справі № 5020- 2016/2012 залишити без задоволення.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Розсилка:

1. публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) - простим

2. публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз"

(99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1) - рекомендованим з повідомленням