Справа № 694/9/13- а
2-а/694/11/13
ПОСТАНОВА
іменем України
31.01.2013 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі: головуючої - судді Нестерук Т.М., при секретарі – Некречій Н.Я., за участю представника позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження,
в с т а н о в и в:
08 січня 2013 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області про визнання неправомірними дій Державної виконавчої служби ГУЮ у Черкаській області та скасування постанови головного державного виконавця Осадчого В.В. про закінчення виконавчого провадження. Позовні вимоги мотивує тим, що своєю постановою від 14 червня 2011 року Звенигородський районний суд зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 18 листопада 2010 року по 14 червня 2011 року з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період. Вказана постанова суду набрала законної сили та 11 жовтня 2012 року на її виконання було видано виконавчий лист № 2-а-4466/2011, який позивачка направила до Головного управління юстиції у Черкаській області 17 жовтня 2012 року.
24 жовтня 2012 року старший державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області Вельган О.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій запропонував боржнику самостійно виконати рішення суду.
21 грудня 2012 року головний державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області Осадчий В.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-4466/2011 та повернув його до Звенигородського районного суду. Вказану постанову позивачка вважає незаконною, оскільки державний виконавець в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не здійснив жодних виконавчих дій, що передують поверненню виконавчого листа, зокрема не наклав штраф на боржника та не звернув стягнення на його майно.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав заявлений позов із зазначених у ньому підстав. Вважає, що дії державних виконавців ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області з виконання судового рішення за виконавчим листом № 2-а-4466/2011 є формальними та вчинені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» і Конституції України, а тому просив задовольнити позов ОСОБА_2 в повному обсязі.
Представник відповідача – Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області в судове засідання не з'явився. Подав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що дії державного виконавця, вчинені в ході виконання виконавчого листа № 2-а-4466/2011, повністю відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Вказує на те, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому виплата нарахованих ОСОБА_2 коштів буде проведена при надходженні таких коштів. Просить розглянути справу за його відсутності.
Суд вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 5 ст. 181 КАС України справу може бути вирішено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 червня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4466/11 суд зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 18 листопада 2010 року по 14 червня 2011 року з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період. Вказана постанова суду набрала законної сили та 11 жовтня 2012 року на її виконання було видано виконавчий лист № 2-а-4466/2011.
24 жовтня 2012 року старший державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області Вельган О.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, в якій запропонував боржнику самостійно виконати рішення суду у 7-денний термін (а.с. 7).
Згідно повідомлення Управління Пенсійного фонду в Звенигородському районі Черкаської області від 14.12.2012 року на виконання вказаної постанови державного виконавця Квочко Н.А. проведено перерахунок пенсії з 18.11.2010 по 14.06.2011 року в сумі 1118,40 грн., а виплата вказаних коштів буде здійснена при надходженні коштів Державного бюджету на ці витрати (а.с. 22).
21 грудня 2012 року головний державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області Осадчий В.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 10).
Вказану постанову позивачка ОСОБА_2 отримала 28 грудня 2012 року та в передбачений ст. 181 КАС України та ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» 10 денний строк оскаржила її до Звенигородського районного суду.
Посилання позивачки на те, що при вчиненні виконавчих дій по виконанню виконавчого листа № 2-а-4466/2011 посадові особи Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області не дотримались вимог Закону України «Про виконавче провадження» суд вважає слушними.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України та ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, має право звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Постанову про закінчення виконавчого провадження від 21 грудня 2012 року головний державний виконавець Осадчий В.В. виніс на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Своє рішення мотивував тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України тільки Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби.
П. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні, положення нормативно-правових актів застосовується лише у частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та закону України «Про державний бюджет України». Виходячи з цього, відповідними статтями законів України про державний бюджет України на 2000-2007 роки та відповідними постановами Кабінету Міністрів України у 2011-2012 роках соціальні виплати встановлюються виходячи із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників державного бюджету на відповідні роки.
За змістом ст. 7 закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплати, передбачені ст. 6 Закону фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв’язку з чим виплата коштів перерахунку пенсії буде проведена при надходженні коштів державного бюджету на ці витрати.
Разом з тим, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи те, що постанова Звенигородського районного суду від 14 червня 2011 року про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 не була виконана у повному обсязі, суд дійшов до висновку, що державний виконавець не здійснив усіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення суду, передчасно і без достатніх підстав закінчив виконавче провадження та повернув виконавчий документ до суду, який його видав. Цими діями порушено право стягувача, оскільки з огляду на положення ст. 50 Закону завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову.
Також суд виходить із визначеного ст. 8 КАС України принципу верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Оскільки ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження, невиконання судового рішення є порушенням прав позивача, проголошених ст. 6 Конвенції прав людини та основоположних свобод.
У справі «Жовнер проти України» Європейський суд з прав людини Рішенням від 29 червня 2004 року визнав, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 13 липня 2006 року у справі «ОСОБА_3 проти України» зазначив, що виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що право позивачки є порушеним, а відтак його відновлення можливе шляхом визнання неправомірними дій та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 21 грудня 2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 35035541 за виконавчим листом № 2-а-4466/2011, виданим Звенигородським районним судом Черкаської області.
Разом з тим суд не знаходить підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця в частині накладення штрафу на боржника – Управління Пенсійного фонду в Звенигородському районі.
Державний виконавець при винесенні постанови про закриття виконавчого провадження хоча і послався на п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону, однак не повинен був застосовувати вказану норму Закону.
З наданих суду матеріалів вбачається, що боржник самостійно в добровільному порядку виконав рішення суду в частині перерахунку пенсії позивачці, але не виконав його в частині виплати пенсії з поважних об’єктивних причин, а саме через відсутність фінансування з Державного бюджету України. За таких обставин державний виконавець не повинен застосовувати штрафні санкції до боржника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 11, 159, 160-163, 181 КАС України, ст. ст. 1, 6, 11, 36, 49, 50, 51, 75 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_2 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження – задовольнити.
Визнати дії Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 35035541 та повернення виконавчого листа № 2-а-4466/2011 від 11 жовтня 2012 року неправомірними.
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 від 21 грудня 2012 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-4466/2011, виданим Звенигородським районним судом Черкаської області 11 жовтня 2012 року.
Повний текст постанови буде виготовлений 04.02.2013 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Нестерук