ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Замега О.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"17" січня 2013 р. Справа № 0603/762/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Охрімчук І.Г.

Хаюка С.М.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю

особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "05" липня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по пенсії з вини органу, який призначив пенсію ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду в м.Бердичеві та Бердичівському районі щодо неправильного нарахування та несвоєчасної виплати пенсії в належному обсязі з нарахуванням компенсації втрати частини прибутків з жовтня 2001 року по липень 2002 року, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену їй пенсію з нарахуванням компенсації втрати частини прибутків з жовтня 2001 року по день винесення рішення суду.

Позовні вимоги мотивувала тим, що з вересня 2001 року працювала вчителькою німецької мови в Бердичівському районі і стала на облік до УПФУ в Бердичівському районі в жовтні 2001 року.

Працівники управління продовжували протизаконно нараховувати їй пенсію, як їхні попередники з Центрального району м.Миколаєва, оскільки нараховували пенсію за кодом (ШВП) 101 з попереднього нарахування пенсії; коли у неї був освітянський стаж 25 років 4 місяці 12 днів.

Станом на 01.09.2001 р. її страховий стаж становив 31 рік 4 місяці 15 днів і потрібно було визнати її пенсію кодом (ШВП) 34.

Вважала, що їй повинні виплатити компенсацію втрати частини прибутків в розмірі 48857.07 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь недовиплачену заборгованість по пенсіях з рахуванням додаткових доплат та компенсації втрати частини прибутку з жовтня місяця 2001 року в сумі 84 тис. 355 грн., та 10 тис. грн. моральної шкоди.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 05.07.2012 р. в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись з цим судовим рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи просить постанову скасувати та ухвалити нову - про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ст.200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки, постанову від 05.07.2012 р. Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_3, яка оглядалась під час апеляційного провадження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась за призначенням пенсії 31.10.1994 р. відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 р.

Заробітна плата для призначення пенсії взята за період роботи з 01.01.1998 р. по 31.12.1990 р. як по основному місцю роботи так і по сумісництву (ст.ст.65, 66 вищевказаного Закону) і заробітна плата за 24 місяці перед зверненням з 01.10.1992 р. по 31.09.1994 р.

Дана заробітна плата була скорегована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.1992 р. №395 "Про додаткове коригування рівнів держаних пенсій", тобто осучаснена на період звернення за призначенням пенсії, а розмір пенсії обчислений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.1994 р. №721 "Про підвищення розмірів пенсій призначених до 01.10.1994 р. та порядок обчислення пенсії, що призначаються після 01.10.1994 р.

Розмір пенсії ОСОБА_3 обчислений від стажу та заробітку становив 1424254 крб.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.19 названого Закону максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком.

Оскільки станом на 01.10.1994 р. мінімальний розмір пенсії за віком був встановлений в сумі 240 000 крб., то максимальний становив - 720 000 крб., що і виплачувалося ОСОБА_3 згідно розпорядження управління соціального захисту в м.Миколаєві.

З 01.02.2001 р. по 31.10.2001 р. позивачка отримувала пенсію за віком в Центральному Управлінні Пенсійного фонду в м.Миколаєві, а з 01.11.2001 р. по 30.06.2002 р. - в Бердичівському районному управлінні праці та соціального захисту населення.

З 01.07.2002 р. по 26.10.2011 р. отримувала пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві.

З 27.10.2011 р. по теперішній час отримує пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі.

З моменту призначення ОСОБА_3 відповідно до різних нормативно-правових актів максимальний розмір пенсії збільшувався:

- з 01.12.1994 р. - 864000 крб. згідно постанови КМУ №869 від 26.12.1994 р. (збільшено в 1,2 рази);

- з 01.01.1995 р. - 1010880 крб. згідно постанови КМУ №41 від 20.01.1995 р. (збільшено в 1,17 рази);

- з 01.10.1995 р. - 1233274 крб. згідно постанови КМУ №776 від 01.10.1995 р. (збільшено в 1,22 рази);

- з 01.01.1996 р. - 2370000 крб. згідно постанови КМУ №32 від 10.01.1996 р. (збільшено в 1,992 рази);

- з 01.03.1996 р. - 4500000 крб. згідно постанови КМУ №342 від 19.03.1996 р. (збільшено в 1,899 рази);

- з 01.08.1996 р. - 4986000 крб. або 49,86 грн. згідно постанови КМУ №831 від 26.07.1996 р. (збільшено в 1,108 рази);

- з 01.03.1998 р. - 59,88 грн. згідно постанови КМУ №1375 від 08.12.1997 р. (збільшено на 10 грн.);

- з 01.09.1999 р. - 74,70 грн. згідно Закону України №979-XIV від 15.07.1999 р. (встановлено мінімальний розмір пенсії 24,90 грн.);

- з 01.12.2000 р. - 90 грн. згідно постанови КМУ №1686 від 10.11.2000 р. (збільшено в 1,20482 рази);

- з 02.02.2001 р. - 102 грн. згідно постанови КМУ №37 від 23.01.2001 р. (збільшено в 1,13333 рази);

- з 01.04.2001 р. - 107 грн. згідно постанови КМУ №227 від 14.03.2001 р. (підвищена на 5 грн.);

- з 01.08.2001 р. - 117 грн. згідно постанови КМУ №741 від 27.06.2001 р. (підвищена на 5 грн.);

- з 01.01.2002 р. - 129 грн. згідно постанови КМУ №1706 від 19.12.2001 р. (збільшено в 1,10256 рази);

- з 01.04.2002 р. - 141,90 грн. згідно постанови КМУ №279 від 13.03.2002 р. (збільшено на 10%);

- з 01.07.2003 р. - 150 грн. згідно постанови КМУ №544 від 15.04.2003 р. (збільшено в 1,05708 рази).

Органами, які проводили нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3, виплата цієї пенсії проводилась у вищевказаних розмірах, тобто з дотримання вимог чинного законодавства.

З 01.01.2004 р. в зв'язку із набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням" проведено перерахунок пенсії за матеріалами пенсійної справи.

Стосовно тверджень позивачки про неправильне застосування кодів врахування пенсії, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач працює в програмному забезпеченні АСОПД, в якому: ШВП - означає шифр виду пенсії; Шифр виду пенсії 101 - це пенсія за віком при досягненні загальновстановленого пенсійного віку - в даному випадку це 55 років; ПТК- це програмно-технологічний комплекс.

Зазначені коди та абревіатури використовуються виключно в роботі програмного комплексу і не впливають на розмір пенсії позивачки.

Оскільки під час розгляду справи не встановлено факту неправомірних дій відповідача щодо позивачки, то позовна вимога про стягнення моральної шкоди теж не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "05" липня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) (підпис) І.Г. Охрімчук С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "18" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,13302

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області вул. Карастоянової, 29,м. Бердичів,Житомирська область,13300