Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

24 січня 2013 року Справа № 805/486/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивизії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Аврамченко С.С.,

за участю

представника позивача - Сидрової Н.О. - на підставі довіреності,

представника відповідача - Приймак О.Ю. - на підставі довіреності,

представника третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Макіїввугілля», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

16 січня 2013 року Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - Позивач або Макіївська ОДПІ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі - Відповідач або ВДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Макіїввугілля» (далі - Третя особа або ДП «Макіїввугілля»), в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо передачі майна, яке знаходиться у податковій заставі, до реалізації;

- зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції виключити з акту опису від 30 листопада 2011 року майно, яке знаходиться у податковій заставі, а саме: колишню будівлю пошти (інв. № 5506).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/486/13-а.

Одночасно з поданням позовної заяви Макіївською ОДПІ заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ВДВС проведення торгів з реалізації майна, а саме колишньої будівлі пошти (інв.№5506), до розгляду адміністративного позову по суті.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала вказане клопотання та пояснила, що з листа ДП «Макіїввугілля», отриманого Макіївською ОДПІ 8 січня 2013 року, стало відомо, що 10 січня 2013 року мають відбутися прилюдні торги з реалізації описаного й арештованого майна - колишньої будівлі пошти (інв. № 5506). Про те, чи відбулися прилюдні торги, Позивачу не відомо, тому посилаючись на положення ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, представник Макіївської ОДПІ наполягала на вжитті судом заходів забезпечення позову шляхом заборони ВДВС проведення торгів з реалізації вказаного майна до розгляду справи по суті.

Представник Відповідача проти вжиття заходів забезпечення позову заперечувала та пояснила, що 10 січня 2013 року прилюдні торги відбулися, колишня будівля пошти, загальною площею 278,9 кв.м., розташована за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, сел. Свердлова, вул. Туполєва, буд.19, реалізована, про що складений протокол № 05-0343/12 (А).

Представник Третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.38, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, про причини неявки суд не повідомив, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.

Під час вирішення заявленого клопотання суд виходить з того, що інститут забезпечення позову покликаний гарантувати виконання постанови адміністративного суду і спрямований на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою під час розгляду справи № 6-140цс12 від 26 грудня 2012 року: «Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, а також Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (статті 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

Разом із тим аналіз положень цього Закону та Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення аукціонів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна, як його продаж на аукціоні, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону та пункти 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5).

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року)».

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ВДВС проводити торги з реалізації описаного й арештованого майна не узгоджується з вищевикладеними положеннями законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів.

Також суд відзначає, що обраний Позивачем спосіб забезпечення позову за своїми правовими наслідками є тотожним вирішенню справи по суті, а саме - задоволенню позовних вимог.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що незабезпечення позову може спричинити серйозні негативні наслідки для Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Так, Позивачем не доведено належними і допустимими доказами, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд відзначає, що публічні торги з реалізації колишньої будівлі пошти відбулися 10 січня 2013 року, Позивач звернуся до суду із вказаним позовом 16 січня 2013 року, тобто на час звернення Макіївської ОДПІ до суду публічні торги, проведення яких Позивач просить заборонити, вже відбулися.

Керуючись ст.ст.71, 117, 118, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Макіїввугілля», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом заборони відповідачу проведення торгів відносно реалізації майна, а саме: колишньої будівлі пошти (інв. № 5506) до розгляду справи по суті - відмовити.

2. Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 24 січня 2013 року в присутності представників сторін.

3. Ухвала складена у повному обсязі 28 січня 2013 року.

4. Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

5. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

Суддя Кравченко Т.О.