АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/790/202/13 Головуючий 1 - інстанції -Саркісян О.А.
Справа № 2029/7080/12 Доповідач -Кругова С.С.
Категорія -відшкодування шкоди
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.
суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 12 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Страхової компанії «Альфа Гарант»про відшкодування шкоди, спричиненої в результаті ДТП,-
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути матеріальну шкоду, спричинену в результаті ДТП з СК «Альфа Гарант»в розмірі 25500 грн., а з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно 13111 грн., а також витрати на оплату правової допомоги в сумі 4000 грн. та судові витрати.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 12 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, тому воно незаконне та необґрунтоване.
Так, суд до з'ясування обставин справи, вивченню та оцінки доказів, що містяться в матеріалах справи, поставився упереджено, формально та однобічно. У мотивувальній частині рішення суд неодноразово посилається на постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2009 року за адміністративною справою відносно ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП, як на документ, що реабілітує його. Він неодноразово звертав увагу суду на мотивувальну частину постанови, де вказано, що авто-технічною експертизою встановлений причинний зв'язок між допущеними ОСОБА_5 порушеннями та ДТП, що не узгоджується з висновками суду про відсутність в діях останнього складу правопорушення. Проте, суд не прийняв вказаного факту до уваги.
Крім того, суд не прийняв до уваги та не дав належної оцінки у мотивувальній частині рішення висновкам додаткової авто-технічної експертизи про те, що ОСОБА_8, керуючи його автомобілем, не мав технічної можливості своєчасно зупинити транспортний засіб та уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки, а саме ці висновки повністю виключають наявність провини та причинного зв'язку в діях водія ОСОБА_8 та наслідками аварії.
Суд необгрунтовано вказує в рішенні, що викликає сумнів оцінка спричиненої шкоди автомобілю позивача на підставі того, що на проведення оцінки не були викликані представник страхової компанії та відповідачі, а також те, що позивач не використав своє право на звернення за компенсацією в страхову компанію.
Водночас у судовому засіданні під запис представник страхової компанії підтвердив, що він звертався в п'ятиденний строк з заявою про настання страхового випадку та компенсації спричиненої шкоди, а також щодо направлення його для проведення товарознавчої оцінки. У висновку спеціаліста-товарознавця двічі вказано, що відповідачі викликались для огляду транспортного засобу, проте не з'явились, про що пред'явлена квитанція відділення зв'язку.
Відносно висновків суду про неможливість притягнення до відповідальності ОСОБА_6, як власника джерела підвищеної небезпеки на тих підставах, що ОСОБА_5 на відповідній правовій підставі керував автомобілем, оскільки право керування ним вказано у свідоцтві про реєстрацію автомобілю.
Вважає, що у даній справі обидві ознаки власника автомобіля і юридичний і матеріальний належать відповідачу ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію автомобіля, до якого звертається суд в рішенні, у ньому конкретно зазначено, що власником джерела підвищеної небезпеки є ОСОБА_6, а ОСОБА_5 лише надана можливість керувати ним. Довіреності на право розпорядження та експлуатації вказаного транспортного засобу пред'явлено до суду не було.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню .
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову до відповідача ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що докази його вини в даному ДТП -відсутні. Суд послався на постанову Дзержинського райсуду м.Харкова від 27 листопада 2009 року про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 за ст..124 КоАП складу правопорушення і про наявність правопорушення в діях ОСОБА_8
З таким висновком суду, судова колегія не погоджується з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2009 року ОСОБА_5 керуючи автомобілем «Хонда Джаз»державний № НОМЕР_1 здійснюючи поворот ліворуч з вулиці 23 Серпня на проспект Леніна в м.Харкові на дозвільний сигнал світлофору, не надав дорогу автомобілю «Тойота Ленд Крузер»державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався в зустрічному напрямку і допустив зіткнення з цим автомобілем, внаслідок чого завдав йому пошкодження.
Крім цього, постанова у справі про адміністративне правопорушення містить посилання на висновок експертизи від 28.01.2009 року за № 10265, що в діях водіїв як ОСОБА_5 так і ОСОБА_8 є ознаки порушення Правил дорожнього руху і вони знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду , з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вищезазначена норма процесуального права залишилась поза увагою суду. Суд не врахував, що ця постанова обов'язкова лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою і помилково вважав за можливе прийняти до уваги висновки суду в адміністративній справі, які не узгоджуються з викладеними в цій постанові обставинами.
При цьому, суд не надав оцінки двом висновкам експертизи, що містяться в матеріалах справи і не врахував їх при ухваленні рішення.
Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи.
За таких обставин, рішення в частині відмови в задоволенні позову стосовно відповідача ОСОБА_5 підлягає зміні.
Що стосується рішення суду в частині відмови відносно відповідача ОСОБА_6, то суд правильно дійшов такого висновку, оскільки ОСОБА_5 на відповідній правовій підставі керував автомобілем , так як право керування ним зазначено в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, а тому правові підстави для відшкодування майнової шкоди відповідачкою ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_5 -відсутні (а.с.100).
Судовим розглядом встановлено, що 12 жовтня 2008 року на перехресті вул..23 Серпня та пр..Леніна в м.Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем «Тойота Ленд Крузер»державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу ОСОБА_4 під керуванням водія ОСОБА_8 та автомобілем «Хонда-Джаз»державний номер НОМЕР_1 , що належить відповідачці ОСОБА_6 під керуванням водія ОСОБА_5
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12 жовтня 2008 року ОСОБА_10 керуючи автомобілем «Хонда Джаз» 12.10.2008 року в 1 час. 50 хв. здійснюючи поворот ліворуч на перехресті вул.. 23 Серпня і пр..Леніна в м.Харкові не надав дорогу автомобілю «Тойота Ленд Крузер»і допустив зіткнення з ним , чим наніс йому матеріальні збитки, який рухався в зустрічному напрямку прямо.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 10265 від 28.01.2009 року дії водіїв ОСОБА_5 і ОСОБА_8 не відповідали вимогам ПДР і знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Відносно водія ОСОБА_5 зазначено: «оскільки , до зіткнення автомобіль «Хонда»знаходився в технічно справному стані, то технічна можливість для водія ОСОБА_5 уникнення зіткнення з автомобілем «Тойота»визначалась шляхом виконання ним вимог п.п.10.1,16.6,34 п/п 1.1. додаток 2 ПДР, для чого в нього не було перешкод технічного характеру»(а.с.29 адмінсправи).
Відносно водія ОСОБА_8 наведено наступне : «враховуючи , що до зіткнення автомобіль «Тойота»знаходився в технічно справному стані, в умовах даної пригоди водій ОСОБА_8 шляхом застосування ним своєчасного гальмування мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Хонда». Технічна можливість уникнення даної пригоди, для водія ОСОБА_8, визначалась шляхом виконання ним вимог п.12.3 ПДР. Оскільки водій ОСОБА_8 не вжив своєчасних заходів для екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для подальшого руху, то його дії не відповідали вимогам п.12.3 ПДР»(а.с.30 адмінсправи).
Зі змісту висновку вбачається, що експерт з технічного аналізу пояснень водія ОСОБА_8 в тій частині де вказано : «за хвилину перед тим, коли автомобіль знаходився метрах в 30-40 від перехрестя»дійшов висновку, що за 1 хвилину при швидкості 60 км/год., він подолає відстань 1 км. і визнав ці пояснення технічно неспроможними. Тому пояснення водія ОСОБА_8 при подальшому дослідженні не приймались до уваги. Судова колегія критично оцінює висновок експертизи щодо можливості водія ОСОБА_8 уникнути зіткнення і не приймає цей висновок як доказ виходячи з наступного.
Водій ОСОБА_8 в своїх поясненнях від 1 грудня 2008 року зазначав: "«Автомобіль «Хонда»майже зупинившись перед перехрестям, несподівано став набирати швидкість і намагатись переїхати перехрестя по найменшому колу повороту, приблизно в 10 метрах перед капотом мого автомобіля. За хвилину перед тим, коли наш автомобіль знаходився ще метрах в 30-40 від перехрестя, перехрестя проїхали два автомобіля в тому ж напрямку, що і «Хонда», повернувши з вул..23 Серпня вліво на проспект Леніна, але цей маневр водії авто виконали абсолютно безпечно, не створюючи аварійної ситуації, враховуючи, що наш авто знаходився ще на достатній відстані від перехрестя і не створював перешкоди їх маневру, у зв'язку з чим я продовжував рухатись не зменшуючи швидкість" (а.с.19-20 адмінсправи).
Таким чином, експерт взяв за основу пояснення водія ОСОБА_8 , що небезпека виникла за 1 хвилину на відстані 30-40 метрів і надав їм технічну оцінку у взаємозв'язку з зіткненням з автомобілем «Хонда», тоді як ці пояснення стосувались інших двох автомобілів, що рухались попереду автомобіля «Хонда»і здійснивали поворот перед "Тойотою". Стосовно автомобіля «Хонда»під керуванням відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 пояснював, що він здійснив поворот за 10 метрів перед капотом «Тойоти». Ці пояснення не були враховані експертом при проведенні експертизи і їм не була надана технічна оцінка.
З огляду на це, судова колегія приймає як доказ висновок додаткової судової авто технічної експертизи № 3502 від 28 квітня 2011 року, оскільки в цьому висновку зроблені дослідження з врахуванням пояснень водія ОСОБА_8, що небезпека виникла за 10 метрів до його авто і з якого вбачається, що водій ОСОБА_8 не мав технічної можливості своєчасним гальмуванням уникнути зіткнення з автомобілем «Хонда»і в його діях не має невідповідностей вимогам ПДР, які з технічної точки зору, знаходились в причинному зв'язку з пригодою (а.с.171-172).
Той факт, що перед автомобілем «Хонда» здійснювали поворот ще два авто підтвердив і відповідач ОСОБА_5, який в суді апеляційної інстанції пояснив, що вважав, що встигне проїхати разом з ними.
Виходячи з того, що дії водія ОСОБА_8 не знаходились з технічної точки зору в причинному зв?язку з пригодою, то винним в цій ДТП слід вважати ОСОБА_5
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Позивач надав суду висновок спеціаліста авто товарознавчого дослідження № 228 від 23 жовтня 2008 року з якого вбачається, що розмір майнової шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Тойота Ленд Крузер»від пошкоджень в результаті ДТП складає 44439 грн.76 коп., тому судова колегія вважає, що розмір майнової шкоди позивачем доведено. В позовній заяві позивач зазначає, що фактично поніс витрати в сумі 38611 грн.
Відповідачі в свою чергу будь яких доказів , що спростовують висновки спеціаліста суду не надали. Представник страхової компанії в суді апеляційної інстанції пояснив, що заперечень щодо розміру майнової шкоди не має.
Що стосується розміру відшкодування шкоди кожним з відповідачів, то судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Водій ОСОБА_5 на відповідній правовій основі керував транспортним засобом. Його право оговорено в технічному паспорті на автомобіль.
З врахуванням того, що матеріали справи містять договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який було укладено строком на 1 рік 3 вересня 2008 року з лімітом відповідальності 25500 грн. і франшизою 510 грн. між ОСОБА_6 і СК «Альфа-Гарант»на автомобіль «Хонда-Джаз»(а.с.280) в межах ліміту страхове відшкодування підлягає стягненню з СК.
Таким чином, з СК «Альфа Гарант»підлягає стягненню 24 990 грн. (25 500 -510 франшиза).
Що стосується особисто ОСОБА_5, то згідно ст..1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, з ОСОБА_5 підлягає стягненню -13621 грн. (13 111 грн.+510 грн. франшиза).
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Судом задоволено позовні вимоги в розмірі 24990 грн. з СК «Альфа-Гарант»і 13621 грн. з ОСОБА_5, що складає -відповідно 64,7% і 35,3% від загальної суми позову 38611 грн.
Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Матеріали справи містять квитанції про сплату судового збору 386 грн.11 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 250 грн. і за правову допомогу 3860 грн. (а.с.1,2,34-35). В уточненій позовній заяві позивач просить стягнути судові витрати: судовий збір -386 грн. і ІТЗ -30- грн.
Стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає компенсація витрат на правову допомогу з урахуванням граничного розміру 40 % від мінімальної зарплати за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Представник позивача адвокат ОСОБА_11 приймав участь у судових засіданнях :
18.06.2009 року -30 хв. (мін. з/п 625 грн.);
1.04.2010 року - 20 хв., 30.04.2010 року -15 хв., 28.05.2010 року -20 хв., 21.06.2010 року -50 хв. (всього 105 хв. -мін. з/п -884 грн.);
16.09.2010 року -25 хв.(мін. з/п- 888 грн.);
6.10.2010 року 1 година (мін. з/п 907 грн.);
18.01.2011 року -10 хв. і 22.03.2011 року -1 год.(мін. з/п 941 грн.);
20.07.2011 року 1 год. (мін. з/п 960 грн.);
26.10.2011 року- 10 хв. (мін. з/п 985 грн.) (а.с.42,48,53,58,69,83,135,152,162,196).
Виходячи з вищевикладеного, витрати на правову допомогу склали в сумі 2143 грн. 40 коп., судовий збір 386 грн. і ІТЗ-30 грн., всього 2559 грн. 40 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам, підлягає стягненню зі СК «"Альфа Гарант" 1655 грн.93 коп. (64,7% від 2559,40 грн.) з ОСОБА_5 -903,47 грн. (35,3 % від 2559,40 грн.).
Керуючись ст.ст. 1166,1187,1188 , 1194 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ст. ст. 57,60,61,64,79,88, 303, 304, 307, п.1,3 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 12 жовтня 2012 року -змінити.
Стягнути зі Страхової компанії "Альфа Гарант" на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в сумі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто ) грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди 13 621 (тринадцять тисяч шістсот двадцять одну) грн.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди -залишити без змін.
Стягнути зі Страхової компанії "Альфа Гарант" на користь ОСОБА_4 судові витрати 1655 (одна тисяча шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 93 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати 903 (дев'ятсот три) грн. 47 коп.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя -
Судді колегії -