7/4"С"-22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді                                                   Чіркова Г.Є. ,

при секретарі                                                           Авраменко Л. С ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Вишгороді скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби району,  заінтересована особа - ОСОБА_2,

встановив:

ОСОБА_1  звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця,  посилаючись на те,  що виконавче провадження ним відкрито без дотримання вимог статей 21-26 Закону України „Про виконавче провадження",  за виконавчим документом,  строк пред'явлення якого до виконання пропущений,  що є підставою до визнання таких дій неправомірними.

У судовому засіданні скаржниця та її представник просили скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження,  посилаючись на неможливість повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання,  провадження по якому було завершено.

Представник відділу державної виконавчої служби Вишгородського району проти задоволення скарги з цих підстав не заперечував.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не прибув,  про розгляд справи повідомлений належним чином.

Заслухавши сторони і дослідивши матеріали справи,  суд дійшов наступного.

У своїй скарзі,  ОСОБА_1  просить скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2003 року.

Як убачається з матеріалів справи,  згаданим рішенням задоволено позов ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_1,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з кв. НОМЕР_1 АДРЕСА_1.

Виконавчий лист за даним рішенням від 17 вересня 2003 року знаходився на виконанні у ДВС Вишгородського району.

18 листопада 2003 року на письмову вимогу стягувача,  який просив повернути виконавчий документ без виконання,  виконавче провадження із згаданого питання закінчено на підставі п. 9 ч. 1  ст.  37 Закону України „Про виконавче провадження" /далі Закону/,  про що винесено відповідну постанову.

Таким чином,  виконавче провадження в згаданій справі було завершено в передбаченому законом порядку.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначено в  ст.  38 Закону. У такому випадку,  виконавче провадження розпочате знову бути не може,  оскільки наведені обставини,  є для цього перешкодою.

Таким чином,  право повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання стягувач втратив.

Винятки цьому можуть мати місце лише у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.п. 2-6 ч. 1  ст.  40 Закону,  які в матеріалах цієї справи відсутні.

Між тим,  13 липня 2007 року державним виконавцем,  за повторним зверненням стягувача виконавче провадження із згаданого питання розпочате знову.

З цих підстав,  оскаржувана

постанова на вимогах закону не ґрунтується й підлягає скасуванню,  а дана скарга - задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

ухвалив:

скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського району Київської області щодо відкриття виконавчого провадження за повторною заявою ОСОБА_2 від 10 липня 2007 року про примусове виконання рішення суду визнати неправомірними.

Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського району Київської області від 13 липня 2007 року про відкриття виконавчого провадження за повторною заявою ОСОБА_2 з приводу примусового виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2003 року скасувати.

Ухвала набирає законної сили протягом 5 днів з дня її проголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 10 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.