АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1360/13 Справа № 429/10969/12 Головуючий у 1 й інстанції - Перекопського М.М. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді : Кочкової Н.О.,

Суддів: Слоквенко Г.П., Колодяжної Н.Є.,

При секретарі: Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, стягнуто на його користь з відповідача 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.27-29).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.33-36).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на протязі 17 років працював на підземних роботах в умовах дії несприятливих виробничих факторів на підприємствах, правонаступником яких є відповідач, та був звільнений у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я. За час роботи в шкідливих умовах на виробництві позивач отримав професійні захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженими нейросудинним синдромом, двобічний плечолопатковий періартроз, деф. артоз ліктьових і колінних суглобів, хронічне обструктивне захворювання легень, пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень, нейросенсорна приглухуватість. За висновком МСЕК від 10 жовтня 2012 року позивачу встановлено втрату професійної працездатності - 60% та 3 група інвалідності (а.с. 19).

Задовольняючи позовні вимоги частково і стягуючи з відповідача 6000гр. на відшкодування моральної шкоди, суд правильно керувався ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України і виходив із того, що внаслідок втрати професійної працездатності позивач став інвалідом, постійно відчуває наслідки професійних захворювань, та вимушений постійно лікуватися, у зв'язку з чим йому спричинена моральна шкода з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці.

Доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності встановлений ст.. 233 КЗпП України - протирічать п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, тому не можуть бути взяті до уваги.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відповідальність за моральну шкоду повинен нести Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", - протирічать абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати).

Відповідно до абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати) саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст..1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого органу (роботодавця).

Посилання апелянта на те, що судом порушено принципи змагальності, встановлені ст. 10, 60 ЦПК України, так як позивачем не надано доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди відповідачем - є безпідставним та необґрунтованими. Крім того, не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що суд не призначив експертизу для встановлення факту спричинення моральної шкоди, оскільки наявність такого висновку при вирішення справ по відшкодування моральної шкоди не є обов'язковим для суду.

Посилання в апеляційній скарзі на ст.. 256 ЦПК України та Постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - не можна прийняти до уваги, оскільки вони не мають правового значення для вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: