АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
КОПІЯ: ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2013 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю прокурора Шрамко І.В. та правопорушника ОСОБА_1, апеляційну скаргу прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. - НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Верхньодніпровським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, уродженця м. Верхньодніпровська, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, на момент вчинення правопорушення працюючого головою Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-2 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення та оголошено останньому усне зауваження, -
в с т а н о в и в :
Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-2 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення та оголошено останньому усне зауваження.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 працюючи на посаді голови Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, являючись посадовою особою органу місцевого самоврядування 4 категорії 6 рангу, який є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п/п «в» п. 1 ст. 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії
__________________________________________________________________
Справа № 33/774/8/12 Головуючий у першій інстанції: Бурхан С.М.
Категорія: ч. 2 ст. 172-2 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Сенченко І.М.
корупції» який отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету, є особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв'язку з виконанням таких функцій в період з 08.11.2011 р. по 31.05.2012 р. навмисно, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості сприяв фізичній особі гр. ОСОБА_4 в нарахуванні та одержанні неправомірної вигоди - заробітної плати в сумі 6797 грн. на посаді водія, затверджуючи табеля обліку робочого часу та розрахунково-платіжні відомості нарахування заробітної плати, достовірно знаючи, що останній у селищній раді не працював.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, прокурор Верхньодніпровського району Дніпропетровської області 12 грудня 2012 р. подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на оскарження постанови суду. В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати постанову районного суду та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 172-2 КУпАП. Разом з апеляційною скаргою прокурор заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови.
У клопотанні про поновлення строку прокурор посилається на те, що ним було пропущено з поважної причини, а саме, у зв'язку з тим, що указані порушення виявлено лише 12 грудня 2012 р., коли Верхньодніпровським районним судом надано прокурору копію постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушеннями норм процесуального закону.
В суді апеляційної інстанції прокурор Шрамко І.В. підтримала в повному обсязі апеляційну скаргу прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, з підстав зазначених в ньому та просила його задовольнити.
ОСОБА_1 в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, оскільки вважає постанову районного суду законною та обґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги прокурора та клопотання про поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах поданої апеляційної скарги, а також причини пропуску процесуального строку, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним переглядом встановлено, що звільнюючи ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення, суд мотивував своє рішення тим, що останній визнав свою провину у скоєнні даного правопорушення.
Такий висновок суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що в порушення зазначених вимог закону, районним судом належним чином не були з'ясовані обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, в постанові не зазначено чи наявний в діях ОСОБА_1 склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення та чи доведена вина останнього у вчиненні правопорушення.
Сама постанову суду є немотивованою, в ній не приведені докази, якими б підтверджувалась вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення та не дана правова кваліфікація цього правопорушення.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що районним судом ст. 22 КУпАП була застосована без будь-яких достатніх підстав.
Так, відповідно до ст. 22 КУпАП суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням тільки при малозначності вчиненого правопорушення.
Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам.
Однак, факт вчинення корупційного правопорушення не може визнаватись малозначним, оскільки корупція посягає на встановлений порядок діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, а також порядок реалізації посадовими особами таких органів наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи державної влади.
Разом з тим, апеляційним переглядом встановлено, що ОСОБА_1 було вчинено корупційне адміністративне правопорушення при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1 працюючи на посаді голови Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, являючись посадовою особою органу місцевого самоврядування 4 категорії 6 рангу, який є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п/п «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету, є особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв'язку з виконанням таких функцій, в період з 08.11.2011 по 31.05.2012 навмисно використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості сприяв фізичній особі гр. ОСОБА_4 в нарахуванні та одержанні неправомірної вигоди - заробітної плати в сумі 6797 грн. на посаді водія (посадовий оклад від 761,14 грн. до 1094,00 грн.), затверджуючи табеля обліку робочого часу та розрахунково-платіжні відомості нарахування заробітної плати, достовірно знаючи, що останній у селищній раді не працював.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2012 року (а. с. 2 - 4); письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 (а. с. 5 - 7); письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а. с. 8 - 9); розпорядженням Селищного голови Новомиколаївської територіальної громади (а. с. 6); табель обліку робочого часу працівників (а. с. 32 - 38); рапортом старшого о/у в ОВС ВБК УБОЗ ГУМВС в Дніпропетровській області Романенко М.Ю. (а. с. 137); постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 12 вересня 2012 р. (а. с. 138 - 139).
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 12 вересня 2012 р. та з пояснень самого правопорушника ОСОБА_1 вбачається, що останній не заперечував своєї в вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, підтвердив той факт, що він сприяв фізичній особі гр. ОСОБА_4 в нарахуванні та одержанні неправомірної вигоди - заробітної плати в сумі 6797 грн. на посаді водія, затверджував табеля обліку робочого часу та розрахунково-платіжні відомості нарахування заробітної плати, при цьому знав що ОСОБА_4 у селищній раді не працював.
За період з 01.11.2011 року по 31.05.2012 року секретарем-діловодом ОСОБА_5 складено, а головою ОСОБА_1 затверджено табелі обліку робочого часу працівників селищної ради, в яких містяться відомості щодо водія ОСОБА_7 з відпрацьованим 8 годинним робочим днем.
На підставі підписаних бухгалтером ОСОБА_8, головним бухгалтером ОСОБА_9 та головою ОСОБА_1 розрахунково-платіжних відомостей за видами оплат за період з листопада 2011 року по червень 2012 року водію ОСОБА_4 нараховано та виплачено заробітну плату на загальну суму 6797 грн.
Згідно журналу реєстрації подорожніх листів автомобіля та самих подорожніх листів службового легкового автомобіля «ВАЗ-21074» за період з 08.11.2011 року по 31.03.2012 року, у графі водій значиться ОСОБА_4.
В своєму поясненні ОСОБА_4 пояснив, що в період з 08.11.2011 р. по 31.05.2012 р. функціональні обов'язки водія Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області він не виконував та на робочому місці не знаходився.
Як пояснила секретар - діловод Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_5, вона за вказівкою голови ОСОБА_1 оформляла усі необхідні документи щодо працевлаштування ОСОБА_4 на посаду водія. Також за вказівкою ОСОБА_1 вона здійснювала табулювання 8-ми годинного робочого дня водія ОСОБА_4, хоча останній у селищній раді не виконував функціональні обов'язки водія, а службовим автомобілем постійно керував ОСОБА_1.
Касир селищної ради ОСОБА_10 зазначила, що в період з 08.11.2011 року по 31.05.2012 р. подорожні листи службового автомобіля «ВАЗ -21074» отримував у неї та здавав голова селищної ради ОСОБА_1 Водій ОСОБА_4 у селищній раді не працював, а службовим автомобілем постійно керував ОСОБА_1.
Такі ж вищезазначені обставини підтвердили і бухгалтер ОСОБА_8 та головний бухгалтер ОСОБА_11.
Матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що у ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 відсутні підстави давати неправдиві пояснення відносно обставин справи, заява та пояснення ОСОБА_4 є послідовними і підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення повністю доведена, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, як порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, враховуючи, що з дня виявлення вчиненого ОСОБА_1 корупційного адміністративного правопорушення пройшло більше трьох місяців, вважає необхідним закрити провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 38, ч. 2 ст. 172-2, ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити прокурору Верхньодніпровського району Дніпропетровської області пропущений строк на оскарження постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року.
Апеляційну скаргу прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області задовольнити.
Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року, якою ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-2 КУпАП та оголошено останньому усне зауваження, - скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, а провадження в даній справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП в зв'язку за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
апеляційного суду
Дніпропетровської області /підпис/ І.М. Сенченко
Копія постанови згідно з оригіналом.
Суддя
апеляційного суду
Дніпропетровської області І.М. Сенченко