ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" листопада 2006 р. | Справа № 11/5856 |
За позовом відкритого акціонерного товариства «Красилівський машинобудівний завод” м. Красилів
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агросвіт” с. Чепелівка Красилівського району
про стягнення 70 830 грн. 24 коп.
Суддя Д.І.Радченя
за участю представників сторін:
від позивача Ващук Р.І. –представник за довіреністю №3370 від 30.10.2006р.
від відповідача не з’явився
Позивач –ВАТ «Красилівський машинобудівний завод”, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з СТОВ „Агросвіт” с. Чепелівка на свою користь заборгованості в розмірі заборгованість в розмірі 70830,24 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 28.03.2006р. договору №243, з яких 56 376, 00 грн. – борг за культиватор АКГ-6, 516, 00 грн. - борг за стійку з лапкою, 13 235, 64 грн. - пеня, 340, 00 грн. –нарахування по індексу інфляції та 362, 60 грн. - річні.
Ухвалою господарського суду від 06.10.2006 року порушено провадження у справі № 11/5856. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копія ухвали про порушення провадження по справі направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом.
Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.
В судовому засіданні 21.11.2006р. представником позивача подано повідомлення, що відповідач в сумі основного боргу повністю розрахувався, сплативши 20.10.2006р. суму в розмірі 36 000, 00 грн. та 23.10.2006р. суму в розмірі 20 892, 00 грн., в підтвердження чого надав копії висок з особового рахунку.
Повноважний представник відповідача в судове засідання 21.11.2006р. не з’явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
28 березня 2006 року між сторонами по справі, укладено договір за №243.
У відповідності до умов даного договору, позивач зобов’язався відгрузити, а відповідач прийняти та оплатити культиватор АКГ-6 вартістю 56 376, 00 грн.
Так на виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар – культиватор АКГ-6 вартістю 56 376, 00 грн. та стійку з лапкою вартістю 516, 00 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні №РН-0000381 від 29.03.2006р. та №РН-0000384 від 29.03.2006р. та довіреність серії ЯЛП №179063 від 29.03.2006р.
У відповідності до п. 3.1 договору, розрахунки за виготовлену продукцію проводяться наступним чином: - покупець перераховує на р/р продавця 25 000 грн на 01.06.2006р.; на 01.07.2006р. покупець перераховує на р/р продавця 10 000 грн.; на 01.08.2006р. покупець перераховує на р/р продавця 10 000 грн.; залишок суми, що становить 11 376, 00 грн. покупець перераховує на р/р продавця на 20.09.2006р.
Свої обов’язки щодо оплати придбаного товару відповідач не виконав в результаті чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 56 892, 00 грн.
У відповідності до п. 5.2 договору, покупець у випадку прострочення оплати отриманої продукції згідно п. 3.1 договору виплачує продавцю пеню в розмірі 0,3% від неоплаченої суми за кожен день затримки.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 13 235, 64 грн. - пені, 340, 00 грн. –нарахування по індексу інфляції та 362, 60 грн. –3% річних.
Свої зобов'язання сплати суми основного боргу відповідач виконав, перерахувавши позивачу 20.10.2006р. суму в розмірі 36 000, 00 грн. та 23.10.2006р. суму в розмірі 20 892, 00 грн., однак після звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та обов’язків.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №243 від 28.03.2006р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.
Відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки станом на момент винесення рішення по справі свої зобов'язання відповідач виконав, перерахувавши позивачу 20.10.2006р. суму в розмірі 36 000, 00 грн. та 23.10.2006р. суму в розмірі 20 892, 00 грн., суд вважає за необхідне провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу припинити.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи це нарахована відповідачем згідно п. 5.2 договору пеня підлягає задоволенню частково, а сааме в розмірі 2 065, 83 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
З врахуванням наведеного нараховані позивачем до сплати відповідачу 340, 00 грн. –як нарахування по індексу інфляції та 362, 60 грн. –3% річних підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ВАТ «Красилівський машинобудівний завод”, підлягають задоволенню частково з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.
Керуючись Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 11, 525, 526, 538, 547-549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
вирішив:
Позов відкритого акціонерного товариства «Красилівський машинобудівний завод” м. Красилів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агросвіт” с. Чепелівка Красилівського району про стягнення 70 830 грн. 24 коп. задоволити частково.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агросвіт” с. Чепелівка Красилівського району (код 32954844) на користь відкритого акціонерного товариства «Красилівський машинобудівний завод” м. Красилів, вул. Центральна, 16 (код 14310394) –2 065, 83 грн. - пені, 340, 00 грн. –нарахування по індексу інфляції та 362, 60 грн. –3% річних, витрати по оплаті державного мита в розмірі 596, 60 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 56 892, 00 грн. припинити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Д.І. Радченя