ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"21" січня 2013 р.Справа № Б-50/84-09 вх. № 5263/2-50

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Дзюби О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалові О.В.

За участю:

Ліквідатора - арбітражного керуючого Попадюк І.В. ліцензія АГ №580349 від 11.08.11р.

Представника ПАТ «Укрсоцбанк» - Марченко О.П., довіреність від 08.11.12р.

розглянувши заяву ліквідатора та заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута

По справі за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Тавільжанка

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Тавільжанка

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 листопада 2012 року призначено до слухання звіт ліквідатора на 05 грудня 2012 року, зобов'язано ліквідатора надати суду звіт про здійснені заходи з ліквідації банкрута.

До канцелярії господарського суду від ліквідатора надійшов звіт (вх№ 20674) про хід ліквідаційної процедури та клопотання (вх№ 20314) про арешт майна банкрута, клопотання (вх№ 20673) про витребування у нотаріуса відповідних відомостей, а також клопотання (вх№ 20315) про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 грудня 2012 року розгляд справи відкладався на 15 січня 2012 року.

До канцелярії суду від ліквідатора надійшов звіт (вх№ 1310) про хід ліквідаційної процедури.

Також, через канцелярію суду від ПАТ «Укрсоцбанк» надійшла заява (вх№ 1341) про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута ФОП ОСОБА_3, що є предметом іпотеки банку.

В судовому засіданні 15 січня 2013 року оголошувалась перерва до 21 січня 2013 року , з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх матеріалів справи.

Після перерви розгляд справи продовжено.

В судовому засіданні представник ліквідатора підтримав заяву про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута, просив суд задовольнити її в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що торги проведені з порушенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), Закону України «Про товарну біржу» та Закону України «Про іпотеку». Такі порушення призвели до того, що кредитор - ПАТ «Укрсоцбанк» отримав реальні збитки, оскільки грошові кошти в рахунок задоволення його кредиторських вимог від продажу заставного майна не отримав.

Присутній в судовому засіданні представник ПАТ «Укрсоцбанк» підтримав свою заяву про визнання аукціону недійсним, наполягав на тому, що даний аукціон проведено з порушенням чинного законодавства, в результаті якого банк як заставний кредитор не отримав грошових коштів в рахунок задоволення кредиторських вимог до ФОП ОСОБА_3

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 26.04.2010р. фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Богомазова Павла Сергійовича, до якого перейшло право розпорядження майном банкрута. Окрім того, ліквідатора зобов'язано виконати всі необхідні заходи, передбачені ст.ст. 22-34, 47-49 Закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 вересня 2012 року виконання Богомазовим П.С., своїх обов'язків ліквідатора у справі визнано неналежним; задоволено скарги кредиторів на дії ліквідатора Богомазова П.С.; звільнено арбітражного керуючого Богомазова П.С. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута; призначено ліквідатором ОСОБА_1, якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, під час виконання Богомазовим П.С. своїх обов'язків в якості ліквідатора банкрута, майно банкрута - чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №360 від 27.04.2004р. включено до ліквідаційної маси; 09 серпня 2011 року проведено аукціон з продажу вказаного майна, на підставі протоколу №1 проведення аукціону укладено договір купівлі - продажу між ліквідатором (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) на суму 253 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Вказана норма кореспондується зі ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції 01.01.2000р.), відповідно до якої провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Отже, цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Статтями 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко визначений порядок проведення ліквідатором ліквідаційної процедури, яка у даній справі проводиться з урахуванням ст.ст. 47-49 Закону. Так, ст. 25 вказаного Закону визначені повноваження ліквідатора, який з дня свого призначення здійснює, зокрема, інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Тобто, ліквідація банкрута та здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі чітко спрямовані законодавцем на задоволення визнаних судом вимог кредиторів за рахунок продажу майна банкрута.

Окрім того, у відповідності до ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

У відповідності до ч.1., ч.2, ч.3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно ст. 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Згідно ст. 15 вказаного Закону інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом публікується не пізніш як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації.

Ці норми повністю кореспондуються зі ст. 43 Закону України «Про іпотеку», якою визначено, що організатор торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки, принаймні, в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення торгів.

Проте, в матеріалах справи відсутні оголошення про продаж нерухомого майна банкрута - квартири, що предметом застави ПАТ «Укрсоцбанк».

До того ж, відповідно до статті 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки. В матеріалах справи відсутні докази того, що заставодержатель - ПАТ «Укрсоцбанк» мав належну інформацію про проведення аукціону з продажу майна, про вартість продажу такого майна та надав відповідну згоду на його проведення..

Статтею 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено, що аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої ст. 15 цього Закону, та терміну її опублікування. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.

На вищезазначені недоліки при організації та проведенні аукціону Товарною біржею «Правопорядок» з продажу нерухомого майна банкрута - квартири АДРЕСА_1 колишнім ліквідатором банкрута не було звернуто уваги, що призвело до порушення інтересів як кредитора, так і боржника. Також слід врахувати, що у зв'язку з фактом обмеженості інформації щодо продажу майна банкрута, переможець аукціону, який придбав дане майно, міг бути зацікавленою особою щодо придбання такого майна.

Таким чином, розглянувши заяву ліквідатора ОСОБА_1 та представника ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання аукціону недійсним, суд вважає, що вищезазначені обставини є підставою для визнання аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_3, а саме: чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, який відбувся 09.08.2011р., недійсним.

Відповідно до п.11 ч.1. ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: з підстав, передбачених ч. 10 ст.17 Закону подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. Положення ч. 1 цієї статті надають ліквідатору право подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з спеціальних підстав, передбачених ст.17 Закону.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (надалі-ЦКУ) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦКУ. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, згідно з ч. 11 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, зокрема якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Як свідчать матеріали справи, після проведення аукціону з продажу нерухомого майна банкрута (протокол аукціону № 1) 06.09.2011р. між ліквідатором банкрута Богомазовим П.С. та ОСОБА_5 на підставі протоколу № 1 проведення аукціону на Товарній біржі «Правопорядок» від 09.08.2010р. укладено договір купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 1793.

Згідно протоколу аукціону майно було продано за стартовою (початковою) ціною, яка складала 253 000,00грн.

Згідно п.2 договору купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 1793, вартість квартири визначена - 253 000,00 грн., з яких покупець (ОСОБА_5.) зобов'язана внести 126 500,00 грн. за продану квартиру, протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору. Термін оплати решти грошової суми, може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови внесення Покупцем не менше 50% від ціни продажу квартири.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Проте, докази задоволення вимог заставодержателя - ПАТ «Укрсоцбанк» за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна банкрута в матеріалах справи відсутні. Окрім того, відсутня будь-яка інформація щодо наявності отриманих від продажу майна грошових коштів.

Судом встановлено, що продаж вказаної квартири, що була в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк», був здійснений з порушенням норм ст.12 Закону України «Про іпотеку» - без погодження іпотекодержателя -банку. Так, норми ч. 3 вказаної статті містять пряму вказівку на правовий наслідок укладення угоди з відчуження переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя - правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Ліквідатор Богомазов П.С. відповідно до норм ст.ст. 25, 30, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при укладенні вказаної угоди діяв від імені банкрута, як іпотекодавця. Отже, відчуження майна за спірною угодою відбулось саме іпотекодавцем без згоди банку, як іпотекодержателя.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як свідчать матеріали справи, за умовами договору купівлі-продажу квартири від продаж цього заставного майна банкрута вчинений за 253 000,00 грн., які мали бути направлені на задоволення вимог заставного кредитора - ПАТ «Укрсоцбанк» у відповідності до черговості, передбаченої ст. 31 Закону.

Таким чином, підставою для визнання спірної угоди недійсною є те, що виконання умов цього договору купівлі - продажу квартири ліквідатором Богомазов П.С. завдало значних збитків кредитору.

Непогашення вимог кредитора, неотримання грошових коштів від реалізації майна банкрута, які мали бути спрямовані на задоволення кредиторських вимог зобов'язує банк додатково формувати страховий резерв, що призводить до зменшення прибутку і значних реальних збитків банку. Окрім того, на даний час, наявність непогашеної заборгованості та незавершена ліквідаційна процедура не дає ПАТ «Укрсоцбанк» розпочати процедуру списання безнадійної до повернення заборгованості боржника згідно з чинним законодавством України, що в свою чергу могло б зменшити негативні фінансово-економічні наслідки непогашення заборгованості за кредитом.

У справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак на підставах передбачених Законом, зокрема, ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначені у ч. 11 ст. 17 вказаного Закону підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому, надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.

При цьому, при визнанні угод недійсними з підстав, передбачених ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", завдання ліквідатора полягає у поверненні майна до ліквідаційної маси, використовуючи засоби процедури банкрутства.

Окрім того, оскільки спори про віднесення активів боржника до ліквідаційної маси повинні розглядатися у межах провадження у справі про банкрутство, а відступлення прав вимоги боржником є одним із способів відчуження прав боржника на розпорядження його активами, то в межах провадження у справі про банкрутство можуть розглядатися спори, пов'язані з відчуженням активів боржника з його потенційної ліквідаційної маси, в тому числі й питання про визнання недійсними, розірвання укладених договорів відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, суд вважає заяви ліквідатора ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 від 06.09.2011р., укладений між ліквідатором Богомазовим П.С. та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 1793, обґрунтованими, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку вказані заяви задовольнити та застосувати до сторін за договором купівлі-продажу від 06.09.2011р. правові наслідки недійсності правочину, згідно статті 216 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 11 ст. 17, ст.25-32, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяви ліквідатора банкрута - ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_3

2. Визнати недійсним аукціон з продажу майна ФОП ОСОБА_3, а саме: чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, який відбувся 09.08.2011р., який був оформлений протоколом № 1 Товарної біржі «Правопорядок».

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 від 06.09.2011р., укладений між ліквідатором банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражним керуючим Богомазовим Павлом Сергійовичем, який на дату укладення даного договору виконував обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 1793.

4. Визнати право власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_2).

6. Розгляд справи відкласти на "12" березня 2013 р. о 10:15 м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром 8-й під'їзд, к. 107 .

7. Зобов'язати ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру, докази надати суду.

8. Дану ухвалу направити ліквідатору, ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_5

Суддя Дзюба О.А.