ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31 січня 2013 року м. Київ В/800/410/13

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

Борисенко І.В.

Бившевої Л.І.

Бухтіярової І.О.

Лосєва А.М.

Муравйова О.В.,

розглянувши заяву Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012

у справі № 2а-26020/09/1270 (№ К-22621/10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-1»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме -п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.2, п.п. 7.7.10 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог надає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010, в якій, на його думку, згадана норма права застосована інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі, про перегляд якої ставиться питання, суд касаційної інстанції, з огляду на встановлені судами обставини, дійшов висновку про те, що Закон України «Про податок на додану вартість»не пов'язує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у зв'язку із цим, податкового кредиту у цьому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми від'ємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередніх податкових періодах.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України, наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що суд касаційної інстанції, з огляду на встановлені судами обставини, дійшов висновку про те, що право на відшкодування суми ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті зазначеного податку. Отже, зміст правовідносин, які у ній розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І.В. Борисенко

Л.І. Бившева

І.О. Бухтіярова

А.М. Лосєв

О.В. Муравйов