УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 р. Справа № 9104/128571/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському Волинської області на постанову Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 17.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському Волинської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському Волинської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії.

Позивачка посилалася на те, що в 2010 році відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішеннями Конституційного суду України розмір виплати її пенсії з врахуванням права на надбавку як дитині війни.

Позивачка просила зобов'язати відповідача виплатити на її користь недоплачену як дитині війни доплату до пенсії з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та в подальшому.

Ухвалою Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 03.03.2011 року адміністративний позов в частині звернення ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському Волинської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 17.03.2011 року, яка прийнята в порядку скороченого провадження, позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням вимог ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському Волинської області, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального права.

Апелянт звертає увагу на те, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.

Апелянт просить скасувати постанову Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 17.03.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці у повному обсязі заявлених позовних вимог.

Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дитини війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії. Відмова управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському Волинської області у проведенні перерахунку пенсії позивачки з врахуванням вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є неправомірною в межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй управлінням Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському Волинської області пенсій за віком.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом 01.03.2011 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_2 в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни в межах строку звернення до суду, тобто за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачці у передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі колегія суддів не вбачає.

Доводи апелянта в тій частині, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не заслуговують на увагу, оскільки за чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати цей розмір.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Володимир - Волинському Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 17.03.2011 року по справі №2а-1604/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М. Старунський