ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2006 р. Справа № 35/413-06
вх. № 10497/5-35
Суддя господарського суду Швед Е.Ю.
при секретарі судового засідання Сергієнко О. Є.
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - Фальковська Л.В., дов. № 05-138 від 21.02.06 р.
розглянувши справу за позовом Зміївська міська рада, м. Зміїв
до Український Держаний проектний інститут "Укрміськбудпроект", м. Харків
про визнання правочину недійсним та примусове стягнення 23363,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати правочин, вчинений Зміївською міською радою та відповідачем на підставі Договору № 481/98 від 30.11.1998 р. на виконання проектно-вишукувальних робіт та на підставі Додаткової угоди № 1 до договору № 481/98 недійсним, стягнути з відповідача на користь позивача 23363,60 грн., а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що позивачем не виконані в повному обсязі взяті на себе зобов*язання відповідно до п.2.3 Договору, а саме не перераховано в повному обсязі аванс в розмірі 50% від вартості робіт. Окрім того, позивач не здійснював свої договірні зобов*язання по фінансуванню робіт, проведених відповідачем, тоді як відповідач, згідно умов договору виконав усі етапи робіт в термін дії ліцензії, а дата останнього розрахунку за договором не є датою вчинення правочину. На погляд відповідача відсутня його вина в тому, що роботи оплачувались в грудні 2004 р., окрім того, роботи відповідачем виконані належним чином і в скорочений термін, зауважень з боку позивача на виконані роботи не надійшло.
Позивач в судове засідання не з*явився, про причини не явки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Відповідач до початку судового засідання звернувся до суду із заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач в процесі розгляду справи підтримує позовні вимоги та заперечує на доводи відповідача і вказує, що моментом юридичного та фактичного набуття ним нових прав стало отримання від відповідача повністю виконаної роботи - грошової оцінки земель м.Зміїва, яке відбулося після її повної оплати, а саме в грудні 2004 року.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що 30.11.98 р. між сторонами було укладено Договір № 481/98 на виконання проектно-вишукувальних робіт, відповідно до умов якого відповідач за дорученням позивача зобов*язався виконати розрахунок грошової оцінки землі в м.Зміїв Харківської області (п.1.1 Договору). Договірна вартість робіт відповідно до п.2.1 Договору складає 4942,00 грн. з урахуванням ПДВ. Позивач відповідно до п.2.3 Договору зобов*язався перерахувати відповідачеві аванс в розмірі 50% від вартості робіт, що складає 2471,00 грн. з урахуванням ПДВ. Оплата робіт здійснюється відповідно до п.2.4 Договору поетапно, відповідно до календарного плану з урахуванням отриманого авансу.
З урахуванням змін, всенених додатковою угодою № 1 від 30.03.04 р. до вищенаведеного Договору, загальна вартість робіт склала 23363,60 грн.. За станом на 15.10.02 р. позивачем було сплачено відповідачеві за вказаним Договором 7364,00 грн., що підтверджується документально матеріалами справи, та не заперечується відповідачем. 19.08.04 р. позивач на підставі рахунку-фактури № 365 від 12.08.04 р. сплатив відповідачеві 4002,00 грн., 14.12.04 р. позивач на підставі рахунку-фактури № 490 від 04.11.04 р. сплатив відповідачеві 3999,60 грн., 27.12.04 р. за рахунком-фактури № 557 від 21.12.04 р. позивач сплатив відповідачеві 7998,00 грн., копії платіжних документів позивач представив до матеріалів справи. Загальна сума грошових коштів сплачених позивачем відповідачеві складає 23363,60 грн.. В грунді 2004 року відповідач після проведення позивачем вищезазначених оплат за Договором передав останньому грошову оцінку м.Зміїв Харківської області, виконання якої було передбачено вищенаведеним Договором та додатковою угодою. Позивачеві після отримання грошової оцінки було відмовлено у погодженні даного документа відповідними державними органами в зв*язку з тим, що на момент прийому-передачи даної грошової оцінки у відповідача сплив термін дії ліцензії, на підставі якої проводились оціночні роботи. Відповідач не заперечує тієї обставини, що на момент прийому-передачі виконаних робіт за вищевказаним договором дія його ліцензії на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві закінчилась. Позивач вважає, що на момент виконання своїх зобов*язань за Договором щодо передачі виконаних робіт (грошової оцінки земель м.Зміїв Харківської області у 2004 році) відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а саме не мав чинної на цей період часу ліцензії на право виконання землеоціночних робіт, тому на підставі абзацу 2 ч.1 ст.216 ЦК України в разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов*язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. З урахуванням наведеного, позивач 26.07.06 р. направив відповідачеві претензію за № 1 з вимогою повернути кошти в розмірі 23363,60 грн.. разом із вказаною претензією відповідачеві позивач повернув два примірники грошової оцінки земель м.Зміїв Харківської області. відповідач у своєї відповіді позивачеві від 03.08.06 р. за вих.№ 01/16-734 на отриману претензію не визнав вимоги позивача та підтвердив, що на момент прийому-передачи виконаних робіт вже не мав дійсної ліцензії на право проведення землеоціночних робіт. Позивач вважає, що через невиконання відповідачем вимог позивача, Зміївській міській громаді завдано значних збитків, що виражаютьбся у втратах коштів міського бюджету та відсутності грошової оцінки земель міста, на підставі якої були б встановлені розцінки на придбання та надання в оренду земельних ділянок, що в свою чергу значно б збільшило надходження міського бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, моментом юридичного та фактичного набуття позивачем нових прав стало отримання від відповідача повністю виконаної роботи - грошової оцінки земель м.Зміїв, яке відбулося після її повної оплати у грудні 2004 року.
Факт передачі та оплати роботи саме в грудні 2004 року не заперечує і відповідач, однак на його погляд на момент укладання та виконання умов договору він мав ліцензію, дата остаточного розрахунку за Договором на його погляд не є датою виконання робіт. Належним чином оформлений акт прийому виконаних робіт був переданий 30.12.04 р. після остаточної оплати позивачем виконаних робіт 27.12.04 р. на підставі рахунку від 21.12.04 р..
В судовому засіданні судом досліджено акти здачи-прийомки проектно-вишукувальної продукції по додатковій угоді № 1 від 30.03.04 р. та до договору № 481/98 від 30.11.98 р., розрахунок грошової оцінки землі в м.Зміїв Харківської області по другому етапу на загальну суму 3999,60 грн., по третьому етапу на загальну суму 7998,00 грн., вивченням в судовому засіданні зазначених документів встановлено, що на них відсутня дата їх підписання та належного оформлення, а також дата передачи проектно-вишукувальних робіт. Таким чином, в процесі розгляду справи, позивачем документально не підтверджено, що виконання та прийом-передача виконаних робіт здійснена відповідачем після збігу терміну дії відповідної ліцензії, яка дає останньому право на виконання цих робіт.
Як вбачається з тексту самої ліцензії, яка додана до матеріалів справи, вона була чинна з 26.11.99 р. по 26.11.04 р..
При таких обставинах, позовні вимоги документально не підтверженні, в задоволенні позову треба відмовити.
Відповідно до п.11 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 "Про Державне мито" позивач звільнений від сплати держмита та подачу позовної заяви.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення підписано 24.11.06 р.
Суддя Швед Е.Ю.