ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2013 р. Справа № 5011-32/10105-2012
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Капацин Н.В. -головуючого,
Бернацької Ж.О. -доповідача,
Кривди Д.С.,
розглянувши касаційну скаргу
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012
у справі№ 5011-32/10105-2012
за позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА"
доПриватного акціонерного товариства "КАРЛО ПАЗОЛІНІ ТРЕЙДІНГ"
простягнення 38343,19 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Нестеренко Г.А. (довіреність № 196-13749/кр/1 від 01.11.2012),
від відповідача: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" у липні 2012 року звернулось з позовом про стягнення 30036,28 грн. основного боргу, 4594,12 грн. інфляційного збільшення, 1402,06 грн. 3% річних, 2310,73 грн. пені за період з 01.04.2010 по 30.06.2012.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 (суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено повністю у справі № 5011-32/10105-2012. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "КАРЛО ПАЗОЛІНІ ТРЕЙДІНГ" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" 30036,28 грн. основного боргу, 2310,73 грн. пені, 4594,12 грн. інфляційних втрат, 1402,06 грн. 3% річних та 1609,50 грн. витрат з оплати судового збору.
Рішення мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання своєчасно не виконав, плату за користування наданими місцями під рекламу не перерахував, і зобов'язання не припинилось виконанням проведеним належним чином.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 (колегія суддів у складі: Рябухи В.І. - головуючого, Кондес Л.О., Ропій Л.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 у справі № 5011-32/10105-2012 скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" на користь Приватного акціонерного товариства "КАРЛО ПАЗОЛІНІ ТРЕЙДІНГ" 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанову мотивовано тим, що додатковою угодою № 2389/ТК від 16.06.2009 до договору № м2389/ТК від 25.06.2007 розірвано договір у частині місць, наданого для розміщення ОЗР за номером дозволу № 15319-07, з 07.04.2009.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" (підприємство) та Приватним акціонерним товариством "КАРЛО ПАЗОЛІНІ ТРЕЙДІНГ" (розповсюджувач зовнішньої реклами) 25.06.2007 укладено договір № 2389/ТК на право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами.
Відповідно до пункту 2.1 договору робочий орган надає розповсюджувач зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем за адресою згідно з додатком, який є невід'ємною частиною договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації на розміщення об'єктів зовнішньої реклами (далі - ОЗР), а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце за цільовим призначенням - для розміщення ОЗР, здійснює плату за право користування місцем та звільняє у триденний термін місце після закінчення терміну дії договору в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозволу та/або договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо під час виконання умов договору розповсюджувач зовнішньої реклами виявить бажання достроково припинити термін його дії (в повному обсязі або в частині окремих місць, наданих для розміщення ОЗР), останній зобов'язується письмово, не пізніше ніж за один місяць до запланованої дати припинення договору повідомити про це робочий орган. В цьому випадку всі зобов'язання сторін, пов'язані з наданням місць для розташування ОЗР, в частині яких розповсюджувачем зовнішньої реклами заявлено відмову надання умов договору, припиняються при умові, що розповсюджувачем зовнішньої реклами належним чином виконані зобов'язання щодо здійснення демонтажу ОЗР в порядку та строки, визначені договором, проведені роботи з відновлення благоустрою місць розміщення ОЗР після їх демонтажу, а також проведені розрахунки з робочим органом у повному обсязі на день припинення зобов'язань (пункт 7.1, 7.4 договору).
Пунктом 7.5 договору визначено, що договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін (шляхом укладання додаткової угоди), за рішенням Господарського суду, після закінчення терміну дії останнього дозволу або його скасування на підставах, передбачених чинними нормативними актами України.
Між сторонами 25.06.2007 укладено додаток №1 "Адресна програма" до договору на право тимчасового користування місцями для розміщення об'єкту зовнішньої реклами № 2389/ТК від 25.06.2007, згідно з яким підприємство надає розповсюджувачу зовнішньої реклами право тимчасового користування місцем для розміщення рекламної вивіски, напису на будинку (будівлі), споруді, розміри 7.00Ч0.70 загальною площею 4.90 кв.м. кількість 1 № 15319-07 (29952) за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 24.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами 16.06.2009 укладено додаткову угоду № 2389/ТК-1 до договору № 2389/ТК від 25.06.2007 на право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкта зовнішньої реклами № 2389/ТК від 25.06.2007, відповідно до якої пунктом 1 визначено, що сторони дійшли згоди про розірвання договору в частині місць, наданих для розміщення об'єктів зовнішньої реклами за дозволом № 15319-07 з 07.04.2009. З моменту набрання чинності додаткової угоди, сторони не вважають себе зв'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями, що виникли з договору, в частині місць, вказаних у пункті 1 додаткової угоди (пункт 2 додаткової угоди №2389/ТК-1 від 16.06.2009).
Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 пункту 3, частиною 2 пункту 13 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 зі змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 968 від 09.09.2009 та № 495 від 23.05.2012 визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих правил. У разі прийняття керівником робочого органу рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності, заявник протягом трьох днів укладає договір на тимчасове користування цим місцем.
Згідно з пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 зі змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 968 від 09.09.2009 та № 495 від 23.05.2012, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).
Відповідно до пункту 16.1 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1100 від 23.08.2007, що діяв на момент укладення та припинення договору, підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є укладений договір на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва. Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації №197 від 30.03.2010 розпорядження скасовано.
Аналогічна позиція викладена у Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 27.09.2010 № 767 згідно з яким підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - плата), укладення договору на право тимчасового користування місцем та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є рішення робочого органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 15.1). Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1593 від 03.09.2011 розпорядження втратило чинність.
Відповідно до пункту 15.1 Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22.09.2011 зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради № 19/7356 від 26.01.2012, підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.
Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що користування місцями для розміщення рекламних засобів є платним і повинно відбуватися на підставі договору, укладеного між особою, яка розміщує рекламу, та власником місця розташування рекламних засобів.
Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що договір №2389/ТК від 25.06.2007 є розірваним (відсутні будь-які докази продовження дії договору).
Положення Цивільного кодексу України, стаття 16 Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Порядку не містять приписів щодо безпосереднього обов'язку відповідача за відсутності відповідного договору вносити плату за фактичне користування місцем розташування рекламного засобу.
При цьому, дозвіл надає право на розміщення відповідної зовнішньої реклами та не породжує будь-яких цивільно-правових зобов'язань зі сплати коштів. Наявність виданого у встановленому порядку дозволу на розміщення реклами не спростовує й наведених законодавчих приписів щодо обов'язковості договору як передумови для користування певним місцем для розміщення спеціальної (рекламної) конструкції.
Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 30036,28 грн. за користування місцем розташування ОЗР та про відмову у стягненні 2310,73 грн. пені, 1402,06 грн. 3% річних, 4594,12 грн. інфляційних втрат відповідно до статей 549, 550, 625 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2012, а тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 у справі № 5011-32/10105-2012 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 у справі № 5011-32/10105-2012 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 у справі № 5011-32/10105-2012 залишити без змін.
Головуючий - суддяКапацин Н.В.
СуддіБернацька Ж.О.
Кривда Д.С.