Справа №2-а-2/2008
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 липня 2008 року Роздільнянський районий суд Одеської області в складі :
судді - Теренчук Ж.В.,
при секретарі - Ніколас С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Роздільна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та бездіяльності , відшкодування моральної шкоди ,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2005 рокуОСОБА_1. звернулась в суд з адіміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним рішення Лиманської селищної ради від 13 листопада 2003 року про затвердження тимчасово виконуючою обов”язки Лиманського селищного голови ОСОБА_3 визнати протиправною бездіяльність Лиманської селищної ради щодо відмови в поновленні її на роботі в зв”язку з скасування постанови слідчого прокуратури Роздільнянського району про відсторонення її від роботи з посади Лиманського селищного голови , зобов”язати відповідача поновити її на роботі на вказаній посаді з 11 листопада 2003 року.
В подальшомуОСОБА_1. в порядку ст..137 КАС України неодноразово уточнювала та змінювала позовні вимоги.
В останній заяві (а.с.130) просила суд визнати протиправним та нечинним рішення Лиманської селищної ради від 13 листопада 2003 року про прийняття до відома постанови слідчого прокуратури Роздільнянського району про відсторонення ОСОБА_1 від посади голови Лиманської селищної ради та затвердження на період відсторонення її від посади тимчасово виконуючою обов”язки Лиманського селищного голови ОСОБА_3 а також визнати протиправною бездіяльність Лиманської селищної ради щодо неприйняття дій щодо поновлення її на роботі на посаді голови Лиманської селищної ради після скасування як неправомірною постанови слідчого прокуратури Роздільнянського району про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.
Крім цього вказувала, що неправомірними діями відповідача їй завдано моральну шкоду , в рахунок відшкодування якої просила стягнути на її користь 15000 грн.
Відповідач Лиманська селищна рада позов не визнали, у наданих суду письмових запереченнях вказували (а.с.18), що оскаржуване рішення ради від 13 листопада 2003 року прийняте відповідно до вимог Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. В судове засідання представник ради не з”явився , про поважні причини неявки суд не повідомив.
Третя особа ОСОБА_2 про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином по місцю роботи, так як працює Лиманським селищним головою, про причини неявки також суд не повідомив.
Суд , заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи , прийшов до висновку , що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
31 березня 2006 рокуОСОБА_1. територіальною громадою смт Лиманське була обрана Лиманським селищним головою терміном на 4 роки.(а.с.108)
17 квітня 2002 року на сесії Лиманської селищної ради вона була обрана головою Лиманської селищної ради, що підтверджується також рішенням Лиманської селищної ради №1-ХХ!У від 17 квітня 2002 року.
Таким чиномОСОБА_1. територіальною громадою селища Лиманське була обрана Лиманським селищним головою, а сесією ради від 17 квітня 2002 року вона була обрана головою Лиманської селищної ради та головувала на пленарних засіданнях ради.
Як посадовій особі місцевого самоврядування їй було присвоєно 9-й ранг , що підтверджується записом в її трудовій книжці, також вона прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування.
02.07.2003 року прокуратурою Роздільнянського району відносно ОСОБА_1 як посадової особи, було порушено кримінальну справу №80200300039 за ознаками злочину, передбаченого ст.366 КК України .(а.с.65)
09.10.2003 року цим же органом було порушено відносно ОСОБА_1 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.(а.с.66)
В цей період рішенням 7-ї сесії 24 скликання Лиманської селищної ради (далі- 7 сесія) будо достроково припинені повноваження ОСОБА_1 як Лиманського селищного голови на підставі ст.79 п.2,3 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
На стадії досудового слідства, постановою слідчого Роздільнянської прокуратури від 11.11.2003 року ОСОБА_1. була відсторонена від посади голови Лиманської селищної ради.(а.с.4)
Дана постанова слідчого була направлена для виконання в адрес Лиманської селищної ради для виконання .
13 листопада 2003 року рішенням Лиманської селищної ради дана постанова була прийнята до відома і на час відсторонення ОСОБА_1 від посади виконуючою обов”язки була призначена ОСОБА_3..(а.с.24)
Таким чином ОСОБА_1. на той період була звільнена з роботи з посади Лиманського селищного голови за рішенням 7-ї сесії, а на підставі постанови слідчого була відсторонена від посади голови Лиманської селищної ради.
Згідно ч. 5 ст. 114 КПК України постанова слідчого про відсторонення від посади, винесена відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні є обов”язковою для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до ст. 114 КПК України дана постанова була обов”язкова для виконання Лиманською селищною радою, в даному випадку Лиманська селищна рада діяла в межах закону, прийнявши до відома дану постанову, так як відносно ОСОБА_1 були порушені кримінальні справи, а тому підстав для визнання її не законною у суду не має.
Тому в частині позову щодо скасування рішення Лимарської селищної ради від 13.11.2003 року про прийняття до відома постанови слідчого Роздільнянської прокуратури щодо відсторонення позивачки від займаної посади належить відмовити у позові.
Далі постановою зам. прокурора Роздільнянського району Одеської області від 16.05.2004 року кримінальна справа відносно ОСОБА_1 в частині обвинувачення її за ч. 1 ст. 364 КК України закрита за ст. 6 п. 2 КПК України в зв”язку з недоведеністю її вини у скоєнні злочину.(а.с.7)
Постановою слідчого Роздільнянської прокуратури Одеської області від 08.09.2005 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 366 ч. 1 КК України закрита на підставі ст. 213 п. 2 КПК України в зв”язку з недоведеністю участі ОСОБА_1 у вчиненні злочину.(а.с.5)
Таким чином порушенні відносно ОСОБА_1 кримінальні справи були закриті по реабілітуючим її обставинам.
Крім цього, постановою слідчого прокуратури Роздільнянського району від 08.09.2005 року було скасовано в зв”язку з закриттям кримінальних справ постанову від 11 листопада 2003 року про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади Лиманського селищного голови. (а.с.5)
Як вбачається з матеріалів справиОСОБА_1. отримала цю постанову особисто в прокуратурі Роздільнянського району Одеської області 12.09.2005 року і 19.09.2005 року звернулась до Лиманської селищної ради з заявою про поновлення її на роботі. (а.с.11)
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконими діямі органами дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 01.12.1994 року, громадянин, відсторонений від посади у зв”язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі. Робота надається громадянинові не пізніше місячного термін з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту винесення постанови про закриття кримінальної справи за відсутністю подій злочину, відсутністю у діянні складу злочину, або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Таким чиномОСОБА_1. в зв”язку з скасуванням постанови слідчого підлягала поновленню на посаді голови Лиманської селищної ради, однак їй було відмовлено в цьому в порушення вимог ч.1 ст.6 вищевказаного закону і її порушене право підлягає захисту..
В ході розгляду справи також встановлено, що повноваження ОСОБА_1 були достроково припинені на підставі рішення 7 - сесії ХХІV скликання Лиманської селищної ради від 15.08.2003 року як Лиманського селищного голови.
Дане рішення ОСОБА_1 було оскаржено до Роздільнянського районного суду Одеської області.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 3 березня 2004 року(а.с.28), яке залишено в силі ухвалою Одеського апеляційного суду від 9 червня 2004 року(а.с.32) ОСОБА_1. було відмовлено в задоволені її позову, рішення сесії Лиманської селищної ради від 15.08.2003 року про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 як Лиманського селищного голови визнано законним.
Однак дані рішення на теперішній час скасовані постановою Вищого адміністративного суду і по справі винесено рішення Роздільнянського районного суду від 27 листопада 2007 року , яке набрало законної сили і не оскаржено Лиманською селищною радою, яким скасовано як протиправне і рішення 7-ї сесії 24-го скликання Лиманської селищної ради про дострокове припинення повноважень Лиманського селищного голови ОСОБА_1. Також вказано, що звільненою її слід вважати з 07.04.2006 року у зв”язку з закінченням строку повноважень по п.1 ст.42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Таким чином мало місце порушення права ОСОБА_1 на поновлення на роботі в зв”язку з її реабілітацією по кримінальним справа, а також в подальшому останнім рішенням суду визнано незаконним і її звільнення з посади Лиманського селищного голови, її порушені права підлягають захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Лиманської селищної ради щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді голови Лиманської селищної ради в зв”язку з скасуванням постанови слідчого Роздільнянської прокуратури про відсторонення ОСОБА_1 з даної посади.
Відповідно до ст..1173 ЦК України в редакції 2003 року, шкода завдана фізичні особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень , відшкодовується органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Стаття 1173 ЦК України на відміну від загальних правил деліктної відповідальності встановлює відповідальність за шкоду, завдану органом місцевого самоврядування , незалежно від вини цих органів.
Тому суд не приймає до уваги заперечення Лиманської селищної ради про те, що в вересні 2005 року , відмовляючи ОСОБА_1.в поновленні на роботі вони керувались рішенням Роздільнянського районного суду від 3 березня 2004 року про правомірність звільнення ОСОБА_1 , яке на той час набрало чинності.
На теперішній час скасовано як постанова слідчого Роздільнянської прокуратури про відсторонення ОСОБА_1 від посади голови Лиманської селищної ради, так і рішення 7-ї сесії Лиманської селищної ради від 15.08.2003 року про дострокове припинення її повноважень як Лиманського селищного голови, а тому відмова в поновленні ОСОБА_1 на роботі , бездіяльність лимарської селищної ради є незаконною.
Звертаючись до суду з позовом,ОСОБА_1. просила суд відшкодувати їй моральну шкоду, яку вона мотивувала погіршенням стану здоров”я, а саме нервовими переживаннями, тривалим нервовим стресом, залишенням без доходу, втратою нормальних життєвих стосунків.
Відповідно до роз”яснень п.9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику у справах про відшкодування моральної щкоди” розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема , враховується характер і тривалість страждань, стан здоров”я потерпілого , тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, наслідків , що настали.
В ході судового розгляду судом встановлено, щоОСОБА_1. була обрана територіальною громадою смт Лиманське на посаду Лиманського селищного голови, рішенням ради була обрана головою Лиманської селищної ради, в зв”язку з чим була посадовою особою місцевого самоврядування і в силу Закону України “Про місцеве самоврядування” мала широкі повноваження.
Проти неї в 2003 році було порушено ряд кримінальних справ по звинуваченню її в скоєнні посадових злочинів, в зв”зку з цим її публічно звільнили з роботи на засіданні сесії Лиманської селищної ради, відсторонили від займаних посад.
Після її реабілітації в 2005 році, коли всі кримінальні справи були закриті відносно ОСОБА_1, вона мала право на поновлення на роботі з вересня 2005 року на посаді голови Лиманської селищної ради в зв”язку з скасуванням постанови слідчого про відсторонення її від займаної посади, однак її вимоги не були виконані.
Коли фактично закінчилось її кримінальне переслідування ,ОСОБА_1. з вересня 2005 року почала боротьбу за поновлення її на роботі, так як її не допустили до виконання своїх обов”язків.
З 2004 року з діагнозом гіпертонічна хвороба, ускладнені гіпертонічні кризи, , тахікардія ОСОБА_1. перебуває на диспансерному обліку в Лиманській дільничій лікарні в зв”язку з перенесеними нервовими стресами. Після відмови в поновленні на роботі з 2006 року з березня місяця в ОСОБА_1 загострилась гіпертонічна хвороба, тахікардія, так 29.09.2005 року розпочалась гіпертонічна хвороба з кризовим станом з погіршенням стану здоров”я в жовтні та листопаді місяці 2005 року . Рекомендовано стаціонарне лікування, що відображено в виписці з амбулаторної карти. ЛікуванняОСОБА_1. продовжувала інтенсивно і в 2007 році, що підтверджується випискою із історії хвороби.
Тривалий часОСОБА_1. не працювала, її сім”я залишилась без доходу. Як пояснювала ОСОБА_1. весь цей час вона почувала себе пригніченою, , так як не могла зустрічатися з людьми , всі знали про її звільнення , порушення кримінальних справ, засуджували її.ОСОБА_1. має вищу освіту , працювала вчителем, громадою смт Лиманське була обрана на виборну посаду, тобтоОСОБА_1. займала активну життєву позицію , а тому була особою публічною, в зв”язку з незаконним звільненням і відстороненням від роботи за рішенням правоохоронних органів зазнала моральних страждань.
Для того, щоб організувати своє життя вона вимушена була , поновлювати свої життєві стосунки серед людей, звернутися в суд за захистом своїм трудових прав, так як більше трьох років після реабілітаціїОСОБА_1. не мала заробітку і роботи. .
Суд прийшов до висновку, що протиправними діями відповідача позивачу спричинена моральна шкода, оскільки позивач перенесла нервовий стрес, її здоров”я було підірване, був порушений звичайний життєвий ритм позивачки і їй необхідно докласти додаткових зусиль для його поновлення, а тому достатньою компенсацією заподіяної шкоди буде сума відшкодування в розмірі 9000 грн.
Судовий збір по справі складає 11,90 грн. які належить стягнути з відповідача на користь держави .
На підставі ст. до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органами дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 01.12.1994 року, ч. 5 ст. 114 КПК України, ст.. 1167, 1174 ЦК України в 2003 року , керуючись ст.11, 158-162 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Лиманської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та бездіяльності , відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Лиманської селищної ради щодо відмови в поновленні на роботі ОСОБА_1 в порядку ч.1 ст.6 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянином незаконними діями органів дізнання , досудового слідства, прокуратури і суді” в зв”язку з скасуванням постанови слідчого прокуратури Роздільнянського району від 11 листопада 2003 року.
Стягнути з Лиманської селищної ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 9000 грн.
Стягнути з Лиманської селищної ради на користь держави судовий збір в сумі 11,90 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.186 ч.5 УК України.
Суддя : Ж.В.Теренчук
Справа №2-а-2/2008 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 липня 2008 року Роздільнянський районий суд Одеської області в складі :
судді - Теренчук Ж.В.,
при секретарі - Ніколас С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Роздільна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та бездіяльності , відшкодування моральної шкоди ,
в с т а н о в и в:
\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-
На підставі ст. до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органами дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 01.12.1994 року, ч. 5 ст. 114 КПК України, ст.. 1167, 1174 ЦК України в 2003 року , керуючись ст.11, 158-162 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Лиманської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та бездіяльності , відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Лиманської селищної ради щодо відмови в поновленні на роботі ОСОБА_1 в порядку ч.1 ст.6 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянином незаконними діями органів дізнання , досудового слідства, прокуратури і суді” в зв”язку з скасуванням постанови слідчого прокуратури Роздільнянського району від 11 листопада 2003 року.
Стягнути з Лиманської селищної ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 9000 грн.
Стягнути з Лиманської селищної ради на користь держави судовий збір в сумі 11,90 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.186 ч.5 УК України.
Суддя : Ж.В.Теренчук