Справа № 2а - 20
2008
П О С Т А Н О В А
іменем України
12 червня 2008 року смт Віньківці
Колегія суддів Віньковецького районного суду, Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О.
Суддів Трохимчука О.О. та Волкової О.М.
При секретарі Панькові О.В...
Розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької райдержадміністрації, Міністерства фінансів України, державного Казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,
В С Т А Н О В И Л А :
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 . просила стягнути з управління праці та соціального захисту населення Віньковецької райдержадміністрації 4725 грн. недоплачену щорічну грошову допомогу за 2005 рік 1410, 2006 - 1545; 2007рік - 1770грн.; Всього - 4725,00 грн.. Зазначила, що їй до 5 травня поточного року виплачується допомога, але розмір цієї допомоги менший ніж передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто мінімальних пенсій за віком.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги. Просила їх задовольнити. Зазначила, що вона такий ветеран як і усі, тому має право на доплату .
Представники відповідача позовні вимоги не визнали. Представник управління праці та соціального захисту населення ВІньковецької райдержадміністрації / далі- соцзахисту/ зазначив, що позивачка пропустила строки звернення до суду оговорений ст. 99 КАС України, . Рішення Конституційного суду України набрало чинності 09.07.2007 року, тому саме з цієї дати можна їй претендувати на виплати , а соцзахист фінансується з бюджету за третім рівнем і коштів на зазначені виплати немає в державному бюджеті на 2008 рік.
Представники Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України в судове засідання не з'явились , своїх представників з належно оформленими повноваженнями не направили. Направили до суду заперечення на позовну заяву, позов не визнають, просять розглянути справу у відсутності їх представників та відмовити в задоволені позову. Підставою є те, що належним відповідачем є не вони , а Міністерство праці та соціальної політики України, а у Державному бюджеті на 2008 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення допомоги понад розміри встановлені законами України , про Державний бюджет України на 2005 -2006 роки.
Заслухавши позивача, представника відповідача, вивчивши письмові докази слід вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 виданого 20 . 06. 2001 року відповідачка ОСОБА_1. являється ветераном війни - учасником бойових дій.
Відповідно до ст. 13 п.27 абз..8 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідач щорічно до 05 травня повинен надавати позивачці разову грошову допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Законами України "Про державний бюджет України на 2005 та 2006 роки" визначено менші розміри виплат ніж встановлені ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 330грн.
Частиною третьою статті 2 закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим законом, є недійсними.
Закони "Про державний бюджет України на 2005 - 2007 роки" фактично обмежують права позивачки, оскільки зменшують розмір грошової допомоги.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, тобто в спеціальному законі зазначається розмір допомоги, таким законом є закон "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 "У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень статей 29,36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статт1 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" ( справа про соціальні гарантії) також визнано неконституційними обмеження щодо виплати разової грошової допомоги учасникам війни. В рішенні наголошується , що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, колегія суддів враховує, що згідно з частинами 2 та 3 ст. 17 закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим законом є недійсними.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Конституційного Суду України, який розглядаючи справу щодо пільг, компенсацій і гарантій ( рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002), зазначив, що практика ревізування пільг, компенсацій, гарантій, наданих законодавчими актами України, суперечить вимогам ч.4 ст.28 Закону України „Про бюджетну систему України”, який діяв до набрання чинності Бюджетним кодексом України та ч.3 ст. 27 зазначеного Кодексу.
Згідно ст. 17 ч.1 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу до Конвенції кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Розглядаючи борги у сенсі поняття „власності”, яке міститься у ст.1 ч.1 Протоколу № 1 до Конвенції, і яке не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як „ майнові права” і, таким чином, як власність.
Тому , при розгляді справи „ОСОБА_2проти України” (заява № 63 134/00) Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними ( п.23 рішення суду).
У зв'язку з викладеним Європейський Суд не прийняв до уваги позицію України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету, і який є діючим, та Закону України „Про Державний бюджет” на відповідний рік де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lex spesialis.
Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань ( п.26 рішення ОСОБА_2 проти України).
Таким чином, оскільки правові положення, які передбачають виплату разової щорічної грошової допомоги інвалідам Великої Вітчизняної війни до Дня Перемоги є чинними, а позивачка є пільговиком і має право на отримання виплат, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Сторони не оспорювали в судовому засіданні, що позивачка в 2005 році отримала 250 грн., в 2006 -250 грн., в 2007 році - 280 грн. до 5 травня поточного року як учасник бойових дій. Виплати згідно п.27 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто 5 мінімальних пенсій за віком їй не проводились.
За сукупністю досліджених доказів слід задовольнити вимоги позивачки та стягнути на її користь з відповідача разову грошову допомогу: за 2005 рік 332грн.х5 =1660,00грн. -250грн. = 1410,00 грн; за 2006 рік 359х5=1795,00 - 250 =1545,00грн.; за 2007 рік 410х5=2050,00 - 280 = 1770,00грн. Всього сума недоплати складає 1410 + 1545 + 1770 = 4725,00грн.
Позивач не пропустив строки позовної давності, оскільки відповідно до ст. 99 КАС України, строк починається з моменту звернення особою до суб'єкта владних повноважень з вимогою. Згідно копії заяви ОСОБА_1. звернулась до відповідача в квітні 2008 року та отримала відповідь 14.04. 2008 року про виплату їй відповідно 250, 250 та 280 грн., а до суду звернулась 16.04.2008 року, тобто до спливу річного строку подання позову.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” суб'єктами виплати разової щорічної допомоги, передбаченої цим Законом є управління праці та соціального захисту населення, а тому саме з них і слід стягувати недоплачені суми коштів.
Не можна погодитись з позицією відповідача про те, що право позивачки виникає з моменту винесення Рішення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року, оскільки до прийняття цього рішення не була скасована ст. 27 закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка являлась спеціальною нормою у порівняні з нормою обмежуючою виплати зазначеною в Законах України „Про державний бюджет України”. Зміни до Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які дають можливість Кабінету Міністрів України встановлювати рівень виплат ветеранам війни внесені в 2008 році., а позивачка не виставляє вимогу про сплату коштів за цей рік.
Також з відповідача слід стягнути держмито на корись держави та збір на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи..
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст.2 ч.3, ст.13 п.27 абз.8 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.9 закону України "Про внесення змін до закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 23.12.2004 року № 2291, ст. ст. 5,11,71,86,158,159,161, КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити повністю.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1разову щорічну грошову допомогу яка виплачується до 5 травня поточного року за 2005 -2007 роки в сумі 4725,00 грн./ чотири тисячі сімсот двадцять п'ять/ грн...
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької райдержадміністрації держмито 51грн та витрати на інформаціно - технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів з часу подання заяви, або безпосередньо після рішення протягом 10 днів.
Головуючий суддя ______________ Потапов О.О.
Судді : _______________Волкова О.М.
_______________ Трохимчук О.О.