ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 листопада 2012 р. (12:10) Справа №2а-1376.1/11/0170/17
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., суддів: Латиніна Ю.А., Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Гришанової Г.В., особисто позивача, представників сторін:
відповідача (Державна судова адміністрація України) - Матюшева К.П., довіреність від 15.02.12 № 10-799/12, посвідчення НОМЕР_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Апеляційного суду АР Крим, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Вища Рада юстиції України, Верховна Рада України,
про визнання протиправним та скасування наказу, спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 10.02.11 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування наказу Апеляційного суду № 241/7-2 п. 1 від 04.11.2008 р. щодо звільнення ОСОБА_3 з посади судді Апеляційного суду АР Крим у зв'язку із порушенням присяги судді, спонукання Апеляційний суд АР Крим до виконання певних дій в частині поновлення на публічній службі, зарахувавши ОСОБА_3 на посаду судді Апеляційного суду АР Крим.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим суду від 30.03.11 року до участі у справі залучено другим відповідачем - Верховну Раду України. Залучено третім відповідачем у справі - голову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Луніна Сергія Вікторовича. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - Вищу раду юстиції. Направлено залученим до участі у справі відповідачам та третій особі копії ухвали, копії позовної заяви та уточнення позовної заяви з додатками до них, запропонувавши їм надати суду свої заперечення та пояснення на заявлені позовні вимоги, додавши на їх обґрунтування докази, які в них є. Справу для подальшого розгляду направлено Вищому адміністративному суду України.
Не погодившись з рішенням суду, позивачем на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.11 подано апеляційну скаргу за результатами розгляду якої ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.11р. апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.11 у справі № 2а-1376/11/17/0170 скасовано в частині залучення до справи в якості другого відповідача Верховну Раду України та направлення справи для подальшого розгляду до Вищого адміністративного суду України. Постановлено нову ухвалу. Справу № 2а-1376/11/17/0170 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скеровану до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.11 прийнято до провадження, привласнено справі № 2а-1376.1/11/17/0170, призначено до розгляду в судовому засіданні, в яке викликано представників сторін та третіх осіб.
Уточнивши позовні вимоги позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2008 року № 241/7-2 пункт 1, що стосується звільнення позивача з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у зв'язку із порушенням присяги, поновити його на публічній службі в посаді судді Апеляційного суду АР Крим та зобов'язати Голову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ, яким зарахувати позивача на посаді судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.
Уточнені позовні вимоги, які прийняті судом до розгляду, мотивовані тим, що позивача двічі звільнено з публічної служби, а саме Постановою Верховної Ради України від 25.09.2008 року № 595-VІ "Про звільнення суддів" звільнено у зв'язку із порушенням присяги та на підставі наказу № 241/7-2 пункту 1 від 04.11.08 звільнено з посади судді Апеляційного суду АР Крим. Внаслідок звернення у квітні 2009 року до суду з позовною заявою, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.10 визнано протиправною та скасовано постанову Верховної Ради України від 25.09.2008 року № 595-VІ "Про звільнення суддів" в частині звільнення ОСОБА_3 з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим. Названа постанова суду першої інстанції залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.11.10. Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.08.12 судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.
При зверненні до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим із заявою про поновлення на посаді судді цього ж суду, позивачу двічі письмово відмовлено з посиланням на частину першу статті 235 КЗпП України, оскільки вказаними судовими рішеннями питання про поновлення на посаді судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим не вирішувалось.
Як зазначив позивач, оскільки визнано протиправною та скасовано постанову Верховної Ради України в частині, що стосується його звільнення, дійсною є постанова Верховної Ради України від 17.12.05 № 3112-IV, якою його обрано на посаду судді Апеляційного суду АР Крим безстроково, відмова Апеляційного суду АР Крим в зарахуванні його на посаді судді цього ж суду є протиправною, тому його повинно бути поновлено на посаді судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.
Відповідно до поданих відповідачем в особі Апеляційного суду Автономної Республіки Крим 18.03.11 письмових заперечень проти позову, адміністративний позов не визнано. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що саме постановою Верховної Ради України від 25 вересня 2008 року № 595-VІ "Про звільнення суддів" ОСОБА_3 звільнено з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Криму зв'язку із порушенням присяги судді. Вказаною постановою позивача позбавлено повноважень судді і звільнено з цієї посади.
Оскаржений позивачем наказ від 04 листопада 2008 року № 241/7-2, пункт 1, видано на підставі вказаної постанови Верховної Ради України від 25 вересня 2008 року № 595-VІ, яким виключено ОСОБА_3 зі списків суддів Апеляційного суду АР Крим.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2010 року у справі № 2а-5429/09/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року, визнана протиправною і скасована постанова Верховної Ради України від 25 вересня 2008 року № 595-VІ "Про звільнення суддів" в частині звільнення ОСОБА_3 з посади Судді Апеляційного суду АР Крим, проте вказане судове рішення не містить висновків про поновлення ОСОБА_3 на попередній посаді.
На думку Апеляційного суду АР Крим, в частині позовних вимог позивача про поновлення ОСОБА_3 на публічній службі на посаді судді Апеляційного суду АР Крим повинен відповідати той орган, який звільнив його з посади судді, яким, відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України, статті 105 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 216 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", є Верховна Рада України.
Заперечуючи проти позову, відповідач наполягав на тому, що Верховна Рада України своєю постановою не поновила суддівські повноваження позивача, рішення суду про задоволення позовних вимог до Верховної Ради України про поновлення на посаді судді не виносилося, виконання позивачем обов'язків судді не вважається можливим, тому вимоги позивача є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.
Також, поданим 10.10.12 клопотанням, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим просить відхилити клопотання ОСОБА_3 про виключення з числа відповідачів Верховної Ради України та Вищої Ради юстиції по адміністративній справі, а також задовольнити клопотання про залучення до участі у справі у якості відповідачів Державне казначейство України та Державну судову адміністрацію України.
Виходячи із повноважень щодо забезпечення робочого місця, а саме збільшення складу суддівського корпусу та забезпечення відкриття фінансування, ухвалою суду від 10.10.12р. залучено до участі у справі у якості співвіповідачів Державну казначейську службу України та Державну судову адміністрацію України. Їм направлено копію позовної заяви, уточненого адміністративного позову, зобов'язано відповідачів подати до канцелярії суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2012 р. призначено розгляд справи № 2а-1376.1/11/0170/17 колегією у складі трьох суддів.
Поданими 15 жовтня 2012 р. до канцелярії суду поясненнями, третя особа пояснила, що Верховна Рада України діє на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, порядок її роботи встановлено Конституцією України та Регламентом.
Єдиним органом у державі, наділеним правом встановлювати факт порушення суддею присяги, є Вища Рада юстиції України і тільки вона, в межах своїх повноважень, наділена правом здійснювати перевірку відомостей про наявність передбачених частиною 5 статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади і за результатами перевірки прийняти відповідне рішення.
Третя особа зазначила, що Верховну Раду України для участі у справі № 2а-1376.1/11/0170/17 за позовом ОСОБА_3 до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування наказу щодо його звільнення з посади судді залучено необґрунтовано та штучно, остаточно прийняте судом рішення у цій справі не може вплинути на права, свободи, інтереси чи обов'язки парламенту, а тому просить здійснити розгляд справи відповідно до вимог чинного законодавства України за відсутності представника, прийняте рішення направити на адресу Верховної Ради України.
Поданою до канцелярії суду заявою, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, посилаючись на положення частини четвертої статті 122 КАС України, просить здійснити розгляд справи за названим позовом за відсутності повноважного представника.
Позивач в судовому засіданні підтримав у повному обсязі уточнені позовні вимоги, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Державної судової адміністрації України просить суд розглянути справу у відповідності до вимог діючого законодавства України, зазначивши що рішення, прийняте судом у справі, напряму не стосується прав та обов'язків ДСА України.
Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши повідомлені сторонами та третіми особами обставини, дослідивши зібрані по справі матеріали у їх сукупності, які особи, що беруть участь у справі, визнали достатніми для підтвердження своїх вимог та доводів, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, оскільки звільнення ОСОБА_3 з посади судді є звільненням його з публічної служби, питання пов'язанні з поновленням на посаді судді, підлягають розгляду відповідно до особливостей встановлених для даної категорії справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості прийняття Апеляційним судом Автономної Республіки Крим спірного наказу від 04 листопада 2008 року № 241/7-2, пунктом 1 якого звільнено з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3, колегія суддів виходила з того, що на час його видання чинною була постанова Верховної Ради України від 25 вересня 2008 року № 595-VI "Про звільнення суддів". Отже, приймаючи спірний наказ Апеляційний суд Автономної Республіки Крим виходив з обставин необхідності виконання акту індивідуальної дії, прийнятого Верховною Радою України.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2010 року у справі № 2а-5429/09/9/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року, визнано протиправною та скасовано постанову Верховної Ради України від 25.09.2008 року № 595-VI "Про звільнення суддів" в частині звільнення ОСОБА_3 з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим. Постановлення вказаних судових рішень, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підтверджено ухвалою Вищого господарського суду України від 18 липня 2012 року, постановленої за результатами розгляду касаційної скарги Верховної Ради України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року. Вказаною ухвалою суду касаційної інстанції судові рішення суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін.
Приписами статті 124 Конституції України, яка відповідно до статті 8 має найвищу юридичну силу, положення якої є нормами прямої дії, визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Положення статті 255 КАС України визначають наслідки набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до яких постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Однією з підстав для звільнення від доказування, з положень частини першої статті 72 КАС України, є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.10 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
З набранням законної сили постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2010 року в адміністративній справі № 2а-5429/09/9/0170, припинились обставини, які стали підставами для прийняття Апеляційним судом Автономної Республіки Крим наказу від 04 листопада 2008 року № 241/7-2, пунктом 1 якого звільнено з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3.
Задовольняючи позовні вимоги позивача постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін рішенням суду апеляційної інстанції та має преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, правовідносини між сторонами щодо поновлення порушеного права позивача приведено в початковий стан, у тому числі й у праві, що виникає у позивача у зв'язку із поновленням на посаді судді, яку він обіймав до видання скасованої постанови, чинність якої на час видання наказу, покладено в його основу.
Отже, зважаючи на припинення обставин, що роблять неможливим виконання ОСОБА_3 своїх безпосередніх обов'язків судді, у позивача відновилось право на виконання своїх службових обов'язків, у межах відновлення трудових правовідносин, відновилось право на здійснення судочинства в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інших повноважень, визначених законом, тому вимога позивача про поновлення його на посаді судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів приходить до висновку, що спірний наказ відповідача про звільнення позивача з посади судді, прийнятий у спосіб та у відповідності до вимог діючого законодавства, на час звільнення, щодо виконання постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів", яка скасована в частині звільнення ОСОБА_3 з посади судді Апеляційного суду АР Крим, підлягає лише скасуванню, оскільки його наявність створює перешкоду для поновлення позивача на посаді, яку він обіймав до його видання.
З положень статті 4 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", який набув чинності з 30.07.2010 року, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до частини статті 51 названого Закону суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
З аналізу вказаної норми, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку із скасуванням постанови Верховної Ради України від 25.09.2008 року № 595-VI "Про звільнення суддів" в частині звільнення ОСОБА_3 з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, повинен бути поновлений на посаді судді, на яку його обрано у відповідності з нормами діючого законодавства та відновлений у штаті суду з покладенням повноважень здійснювати правосуддя на професійні основі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, що стосуються покладення на Голову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим обов'язку із видання відповідного наказу про зарахування позивача на посаді судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, колегія суддів виходить з того, що належним та достатнім захистом порушених прав позивача є саме поновлення ОСОБА_3 на посаді судді.
Як убачається з положень статей 29, 51 Закону України "Про статус суддів та судоустрій" обов'язок з видання наказу про поновлення в посаді судді апеляційної інстанції покладено саме на Голову апеляційного суду, як керівника органу державної влади, який наділений повноваженнями щодо поновлення судді на посаді на виконання постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, що набрала законної сили, якою визнано протиправною постанову Верховної Ради України, на підставі якої видано наказ про звільнення позивача з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.
Окрім цього, суд зазначає, що також положеннями статті 29 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" врегульовано повноваження особи, яка виконує обов'язки голови апеляційного суду у разі його відсутності та коло осіб, які мають право на їх виконання.
Щодо залучених до участі у справі у якості відповідачів Державної казначейської служби України та Державної судової адміністрації України, суд зазначає, що владні управлінські функції ними відносно позивача при його звільненні з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим не вчинялись, тому у задоволенні вимог до них слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Дослідивши повідомлені сторонами та третіми особами обставини, перевіривши матеріали справи, що надійшли до суду, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в частині вимог позивача про скасування спірного наказу та скасування спірного наказу та скасування спірного наказу та скасування спірного наказу та поновлення на публічній службі. В решті позовних вимог, з огляду на вищевказане, слід відмовити.
Зважаючи на правила частини першої статті 94 КАС України, з положень якої у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, з огляду на понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, факт понесення яких підтверджено квитанцією від 27 січня 2011 р. № ПН 27551, 3 гривні 40 копійок підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 16.11.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складено постанову у повному обсязі відповідно до норм, встановлених частиною третьою статті 160 КАС України - 20.11.12р.
Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Наказ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 року № 241/7-2 щодо звільнення ОСОБА_3 з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим скасувати.
Поновити ОСОБА_3 на посаді судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору, 3,40 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова в частині поновлення підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Головуючий суддя підпис О.В. Папуша
Суддя підпис Ю.А. Латинін
Суддя підпис Ю.С. Кононова