ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 листопада 2012 р. Справа №2а-12869/12/0170/17
Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки КримПапуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
12.11.12 до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виникла внаслідок неповної сплати страхових внесків особою, яка обрала особливий спосіб оподаткування - єдиний податок, сумою 1 288,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення вимог пенсійного законодавства, будучи платником страхових внесків, не здійснив своєчасної сплати страхових внесків в порядку визначеному Законом України від 09.07.03 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до виникнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що рахується за ним в зазначеній сумі.
За поданим позовом, ухвалою суду від 14.11.12, відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.
Позивач до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.
Направлені відповідачу ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, повістка про виклик до суду в адміністративній справі, повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку з довідкою про причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Беручи до уваги вимоги ч. 11 ст. 35 КАС України, судом вжито усіх можливих заходів щодо сповіщення сторін про розгляд адміністративної справи, вжито достатніх заходів для повідомлення відповідача про строк подання заперечень проти позову, порядок їх подання, а також наслідки неподання такого заперечення, з огляду на що, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
З досліджених судом матеріали справи у їх сукупності, з'ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим на підставі ст.ст. 20, 23, 106 та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.03 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою органи Пенсійного фонду України наділені правом на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки, у тому числі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги у разі, якщо її не оскаржено страхувальником.
Розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закон України від 09.07.03 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
З набранням чинності Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" внесено зміни до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який до 01.01.11 визначав принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, порядок та умови стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Проте, з положень абзаців 4 та 5 пункту 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що ОСОБА_1, зареєстрований фізичною особою-підприємцем, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, який перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, реєстраційний номер НОМЕР_2, на виконання вимог пенсійного законодавства, подав до територіального органу Пенсійного фонду України звіт про нарахування страхових внесків, якою узгодив до сплати за 2010 рік розмір страхового внеску сумою 2 296,80 грн. (а.с.4), з яких у добровільно порядку на погашення заборгоності сплачено 1 008,00 грн.
Як убачається з картки особового рахунку наданої територіальним органом Пенсійного фонду, загальна сума недоїмки складає 1 288,80 грн.(а.с.7).
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
До введення в дію Закону України від 08.07.2010 № 2461 - VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи - платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058. Враховуючи те, що мінімальний розмір страхового внеску (з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України) встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску, але не пізніше 20-го числа після закінчення кварталу, як це передбачено частиною шостою 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески -кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Стаття 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що Пенсійний фонд, підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення, а також підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій, є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п. 4, п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Внаслідок несвоєчасної сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідача перед позивачем утворилась недоїмка, про розмір якої відповідача повідомлено вимогою про сплату боргу від 11.05.2011 року № Ф-820 на загальну суму 1 288,80 грн. (а.с. 8), яка направлена територіальним органом Пенсійного фонду на відому йому адресу платника внесків.
Частиною 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкції. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Розмір заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сумою 1 288,80 грн. на теперішній час залишається несплаченим, про що свідчить зміст клопотання від 21.11.12.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказів оскарження вимоги про сплату боргу чи доказів на підтвердження сплати суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, матеріали справи не містять.
Дослідивши повідомлені сторонами обставини, перевіривши матеріали справи, що надійшли до суду, з'ясувавши, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами, а тому вказане є підставою для задоволення адміністративного позову, а заявлена до відшкодування органом Пенсійного фонду України сума - стягненню.
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 159 -163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, код в ЄДРПОУ 22300458, заборгованість зі сплати обов'язкових платежів по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування загальною сумою 1 288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 копійок)
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша