ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року Справа № 803/48/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Мартинюка С.І.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року № 0000462201 та № 0000472201,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Волиньхолдінг» (далі - ПрАТ «Волиньхолдінг», підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року № 0000462201 та № 0000472201.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що актом документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Волиньхолдінг» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2012 року та здійснення фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангели Техно» (ТзОВ «Ангели Техно») від 06 грудня 2012 року, проведеною Луцькою ОДПІ, зафіксовано порушення з боку підприємства: частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 638, 664 Цивільного кодексу України (ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України), фінансово-господарські операції між ТзОВ «Ангели Техно» та ПрАТ «Волиньхолдінг» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону; статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України): занижено податок на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету, по взаємовідносинах з ТзОВ «Ангели Техно» на загальну суму 10 764,00 грн., в тому числі за лютий 2012 року на 3 927,00 грн., за квітень 2012 року на 6 837,00 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, пункту 135.2 статті 135 ПК України: занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 11 303,00 грн., в тому числі за перший квартал 2012 року - 4 124,00 грн. за другий квартал 2012 року - 7 179,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Луцькою ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0000472201 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 16 146,00 грн. та № 0000462201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 16 954,50 грн.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ протиправними та такими, що мають бути скасовані з наступних підстав.

24 січня 2011 року між позивачем як замовником та ТзОВ «Ангели Техно» як підрядником було укладено договір підряду № 24/01 (підписаний з протоколом узгодження розбіжностей до нього) з виконання робіт по ремонту систем димовидалення, при цьому підрядник має відповідну ліцензію на право проведення будівельних робіт. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 14 грудня 2011 року збільшено договірну ціну до 136 746,80 грн. у зв'язку із виконанням додаткових робіт.

Сторони виконали договірні зобов'язання повністю, що підтверджується актами виконаних робіт КБ-2в, довідками про вартість виконаних робіт КБ-3, податковими накладними та платіжними документами, які є достатніми для відображення податкового кредиту та валових витрат у податковому обліку.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 06 грудня 2012 року, ґрунтуються фактично на висновках акта перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (ДПІ у Печерському районі міста Києва) від 24 липня 2012 року № 2725/22-2/32708580 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ангели Техно». Проте постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року у справі № 2а-1409/122670 було визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Ангели Техно» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період січень - травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 24 липня 2012 року № 2725/22-2/32708580.

Оскільки господарські правовідносини між ПрАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Ангели Техно» підтверджуються первинними документами, то податковий кредит та валові витрати сформовані ним у повній відповідності до чинного законодавства, а отже рішення прийняті Луцькою ОДПІ про збільшення підприємству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та ПДВ є безпідставними.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

У письмовому запереченні проти адміністративного позову відповідач його вимог не визнав та зазначив, що перевіркою ПрАТ «Волиньхолдінг» встановлено недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також норм ПК України, що призвело до заниження позивачем ПДВ у сумі 10 764,00 грн. та податку на прибуток у сумі 11 303,00 грн. за господарськими операціями із ТзОВ «Ангели Техно» (договір підряду від 24 січня 2011 року № 24/01).

Під час перевірки також було використано акт ДПІ у Печерському районі міста Києва від 24 липня 2012 року № 2725/22-2/32708580, яким встановлено порушення, в тому числі і по взаємовідносинах з ПрАТ «Волиньхолдінг», норм цивільного законодавства: правочини, укладені ТзОВ «Ангели Техно» є нікчемними в силу закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Договір від 24 січня 2011 року № 24/01 не спричинив настання реальних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю, а тому необхідно здійснити коригування показників податкової звітності за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних договорів. А тому податковими повідомленнями-рішеннями донараховано податкові зобов'язання позивачу.

Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи містять недоліки: в податкових накладних вказано договір поставки, однак такого договору до перевірки надано не було.

З цих підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову (а.с.86-87).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві, та просить їх задовольнити у повному обсязі. З приводу фактичних обставин виконання договору від 24 січня 2011 року № 24/01 суду додатково пояснив, що контроль за станом та якістю робіт зі сторони ПрАТ «Волиньхолдінг» відповідно до пункту 5.4 договору здійснювався інженером-будівельником та начальником служби обслуговування території та будівель, а об'єкт, де виконувалися роботи, - фабрика харчових продуктів в с. Смолигів Луцького району - належить підприємству на праві приватної власності. Разом з тим, дані акту перевірки щодо формування податкового кредиту та валових витрат не відповідають дійсності в частині посилання на податкові накладні, суми податкового кредиту та період його формування (а.с.130-132).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких мотивів і підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 08 листопада 2012 року №1945 (а.с.7), наказу про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 22 листопада 2012 року № 2052 (а.с.8) Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Волиньхолдінг» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2012 року та здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Ангели Техно» за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої було складено акт від 06 грудня 2012 року № 6847/22-1/20134889 (а.с.15-34).

Актом перевірки зафіксовано наступні порушення з боку підприємства: частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину, укладеного між ТзОВ «Ангели Техно» та ПрАТ «Волиньхолдінг», вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України), фінансово-господарські операції між ТзОВ «Ангели Техно» та ПрАТ «Волиньхолдінг» є нікчемними в силу закону; статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, по взаємовідносинах з ТзОВ «Ангели Техно» на загальну суму 10 764,00 грн., в тому числі за лютий 2012 року на 3 927,00 грн., за квітень 2012 року на 6 837,00 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, пункту 135.2 статті 135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11 303,00 грн., в тому числі за перший квартал 2012 року - 4 124,00 грн., за другий квартал 2012 року - 7 179,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 06 грудня 2012 року № 6847/22-1/20134889, листа Луцької ОДПІ від 21 грудня 2012 року № 18994/10/22-1 за результатами розгляду заперечень на акт перевірки (а.с.38-43), відповідач 26 грудня 2012 року прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000472201 (а.с.44) про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на 16 146,00 грн. (з них 10 764,00 грн. основний платіж та 5 382,00 грн. штрафна санкція) та повідомлення-рішення № 0000462201 (а.с.45) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 16 954,50 грн. (з них 11 303,00 грн. основний платіж та 5 651,50 грн. штрафна санкція).

Враховуючи те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Луцькою ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору вони перевірялись судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, Луцька ОДПІ, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірність податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року № 0000462201 та № 0000472201.

Так з дослідженого акта перевірки від 06 грудня 2012 року № 6847/22-1/20134889 слідує, що підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств, не дивлячись на наявність у позивача первинних документів, стали висновки Луцької ОДПІ про те, що господарські операції між ПрАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Ангели Техно» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а отже вони мають ознаки нікчемності, а договір від 24 січня 2011 року № 24/01 є нікчемними в силу закону. В основу висновків покладено акт ДПІ у Печерському районі міста Києва від 24 липня 2012 року № 2725/22-2/32708580 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ангели Техно» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень та травень 2012 року», відповідно до якого правочини, укладені ТзОВ «Ангели Техно» з контрагентами, в тому числі і з ПрАТ «Волиньхолдінг», порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування податків третіх осіб, здійснюється поза межами правового поля, а тому фінансово-господарські взаємовідносини з ТзОВ «Ангели Техно» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (стаття 234 ЦК України).

Проте суд висновки Луцької ОДПІ з таким їх обґрунтуванням вважає безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 628, частини першої статті 638 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом було встановлено, що 24 січня 2011 року між ПрАТ «Волиньхолдінг» як замовником та ТзОВ «Ангели Техно» як підрядником було укладено договір підряду на виконання робіт по ремонту системи димовидалення шляхом заміни підйомних пневматичних механізмів клапанів димовидалення (а.с.46-49). Вказаний договір було підписано сторонами разом із підписанням протоколу узгодження розбіжностей до договору підряду від 24 січня 2011 року (а.с.50-53).

Згідно з умовами договору підрядник (ТзОВ «Ангели Техно») зобов'язувався своїми чи залученими силами і засобами в межах договірної ціни за завданням замовника (ПрАТ «Волиньхолдінг») виконати всі передбачені договором роботи по ремонту системи димовидалення, а замовник зобов'язувався прийняти результати роботи і повністю оплатити їх вартість - 103 084,80 грн. У зв'язку із необхідністю виконання додаткових робіт (встановлення кришки для димовидалення, шафи управління та балонів) та відповідно до пунктом 2.4 договору з протоколом узгодження розбіжностей сторонами укладено додаткову угоду від 14 грудня 2011 року № 1 про внесення змін до договору підряду від 24 січня 2011 року № 24/01 і ціну договору збільшено до 136 746,80 грн. з ПДВ (а.с.54-55).

Отже, виникнення правовідносин між ПрАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Ангели Техно» обумовлене укладенням договору підряду від 24 січня 2011 року № 24/01. Посилання відповідача у висновках акта перевірки від 06 грудня 20112 року № 6847/22-1/20134889 на порушення позивачем норм ЦК України - статті 655, 662, 664, які стосуються договору купівлі-продажу, є безпідставним.

Згідно зі статтями 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Договори, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення є підставою для податкового та бухгалтерського обліку, якщо вони засвідчують факт вчинення господарської операції .

З матеріалів справи слідує, що договірні зобов'язання виконані сторонами у повному обсязі, про що свідчать копії акта виконаних робіт від 29 квітня 2011 року № 1 (а.с.56), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) від 29 квітня 2011 року (а.с.57), акта №1приймання виконаних робіт з ремонту системи димовидалення (а.с.58-60), довідки від 20 квітня 2012 року про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за квітень 2012 року (а.с.61). Позивач здійснив оплату виконаних робіт, що підтверджується копіями платіжних доручень від 09 лютого 2011 року № 530289, від 03 червня 2011 року № 572020, від 01 лютого 2012 року № 66280, від 30 травня 2012 року № 705892 та (а.с.68-71). ТзОВ «Ангели Техно» як виконавцем робіт було видано ПрАТ «Волиньхолдінг» податкові накладні від 11 лютого 2011 року № 6 на загальну суму 72 159,36 грн. (ПДВ 12 026,56 грн.), від 29 квітня 2011 року № 35 на загальну суму 30 925,44 грн. (ПДВ 5 154,24 грн.), від 01 лютого 2012 року №1 на загальну суму 23 563,40 (ПДВ 3 927,23), від 20 квітня 2012 року № 13 на загальну суму 10 098,60 грн. (ПДВ 1 683,10 грн.) - а.с.64-65.

Ці документи були досліджені відповідачем під час перевірки і, як слідує з акта перевірки, зауваження щодо їх оформлення у податкового органу були відсутні.

Зв'язок із господарською діяльністю робіт, зазначених в договорі та актах, належним чином обґрунтований позивачем: роботи виконувались на об'єкті в с. Смолигів Луцького району Волинської області (фабрика харчових продуктів), що належить ПрАТ «Волиньхолдінг» на праві приватної власності. Ця обставина підтверджується копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витягу про державну реєстрацію прав (а.с.133, 135).

Зазначені вище операції мали наслідком зміну активів позивача, а враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки (а.с.10-11, 13-14), так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт виконання підрядних робіт, визначених договором від 24 січня 2011 року № 24/01, зв'язок із його господарською діяльністю, то суд вважає недоведеним Луцькою ОДПІ факт відсутності реального настання наслідків, обумовлених даних договором.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Разом з тим, договір невизнаний недійсним у судовому порядку ні сторонами договору, ні заінтересованими особами (відповідно до повноважень податкового органу).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 20 ПК України не надано повноважень органам державної податкової служби України щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними. Посилання відповідача на частини першу, п'яту статті 203, статті 215, 228 234 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку, а інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

На думку суду, відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реального настання правових наслідків за договором від 24 січня 2011 року № 24/01, що є тільки припущенням.

Як вбачається із висновків акта перевірки від 06 грудня 2012 року № 6847/22-1/20134889, відповідач заперечує реальність здійснення господарської операції позивача та ТзОВ «Ангели Техно» на підставі акта ДПІ у Печерському районі міста Києва від 24 липня 2012 року № 2725/22-2/32708580 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ангели Техно» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень та травень 2012 року» (а.с.88-122). Однак з даного акта також вбачається, що одним із видів діяльності ТзОВ «Ангели Техно» є будівництво будівель, електромонтажні роботи (а.с.89, зворот). На виконання таких видів робіт це підприємство має виданий у встановленому порядку дозвіл - ліцензію на будівельну діяльність серії АВ № 316628 зі строком дії по 08 червня 2012 року (а.с.72-74). Контрагент позивача задекларував податкові зобов'язання за операціями із ПрАТ «Волиньхолдінг» у лютому 2012 року у сумі 3 927,23 грн. та у квітні 2012 року у сумі 1683,10 грн. (а.с.92, 94, зворот).

Непідтвердження контрагентом даних податкової звітності не може мати наслідком донарахування зобов'язань для платника податків, який добросовісно веде такий облік та має необхідні підтверджуючі документи. Так відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03, пункт 71 рішення). Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2020 рік, заява № 6689/03), Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02)) платник ПДВ не повинен нести відповідальність за можливі зловживання, вчинені його постачальником. В свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2012 року у справі № 2а-14096/12/2670 визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Ангели Техно» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за січень, лютий, березень, квітень та травень 2012 року, за результатами якої складено акт 24 липня 2012 року № 2725/22-2/32708580 (а.с.73-81); доказів скасування даної постанови судами вищих інстанцій відповідач не надав.

На підставі первинних документів за господарськими операціями із ТзОВ «Ангели Техно» позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати. Зокрема, ПДВ у сумі 12 026,56 грн. віднесено до податкового кредиту в березні 2011 року за податковою накладною від 11 лютого 2011 року № 6 за першою подією - датою списання коштів із банківського рахунку відповідно до платіжного доручення від 09 лютого 2011 року № 530289 (а в акті перевірки вказано, що ПДВ за цією податковою накладною у сумі 1 683,00 грн. віднесено до податкового кредиту у квітні 2012 року - а.с.39); ПДВ у сумі 5 154,24 грн. віднесено до податкового кредиту в травні 2011 року згідно з податковою накладною від 29 квітня 2011 року № 35 за датою отримання робіт (послуг), свідченням чого є підписання акта виконаних робіт 29 квітня 2011 року; ПДВ у сумі 3 927,23 грн. віднесено до податкового кредиту у квітні 2012 року згідно з податковою накладною від 01 лютого 2012 року № 1 за датою списання коштів із банківського рахунку відповідно до платіжного доручення від 01 лютого 2012 року № 662800, ПДВ у сумі 1 683,10 грн. віднесено до податкового кредиту у травні 2012 року згідно з податковою накладною від 20 квітня 2012 року № 13 за датою отримання робіт (послуг) на підставі акта від 20 квітня 2012 року № 1.

При співставленні встановлених у судовому засіданні на підставі первинних документів та податкової звітності обставин із актом перевірки від 06 грудня 2012 року № 6847/22-1/20134889 суд дійшов висновку, що зазначений акт необ'єктивно та з численними перекручуваннями відображає відомості щодо податкового кредиту. Загалом в акті перевірки вказано лише про податкові накладні від 01 лютого 2012 року № 1, від 11 лютого 2012 року № 6, від 29 квітня 2012 року № 35 (має бути від 29 квітня 2011 року № 35). Податкова накладна від 20 квітня 2012 року № 13 взагалі не вказана, хоча для перевірки надано всі податкові накладні (а.с.11). Також в акті вказано про віднесення до податкового кредиту ПДВ у лютому 2012 року у сумі 3 927,23 грн. та квітні 2012 року у сумі 6 837,00 грн. (а.с.32), хоч податковий кредит за названими вище податковими накладними сформовано позивачем у березні 2011 року (12 26,56 грн.), травні 2011 року (5 154,24 грн.), квітні 2012 року (3 927, 23 грн.), травні 2012 року (1 683,10 грн.), доказами чого є копії податкових декларацій за вказані періоди, додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с.144-173).

У розрахунку, наданому на вимогу суду, відповідач вказав, що валові витрати за перший квартал 2012 року по взаємовідносинах з ТзОВ «Ангели Техно» становлять 19 638,00 грн., за другий квартал 2012 року - 34 185,71 грн. (всього 53 823,81 грн.).

Правила формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та валових витрат визначено ПК України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено: «Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною». Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено, що наявність первинних документів дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту (валових витрат), але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З аналізу зазначених норм також вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту (валових витрат) платником податків є подальше використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи.

Посилання на порушення ПрАТ «Волиньхолдінг» пунктів 135.1, 135.2 статті 135 ПК України безпідставне, оскільки зазначені норми стосуються не витрат, а доходів (позивач по взаємовідносинах із ТзОВ «Ангели Техно» мав витрати у зв'язку із придбанням робіт).

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що ПрАТ «Волиньхолдінг» дотрималося вимог ПК України при формуванні податкового кредиту та валових витрат підприємства. Заниження позивачем ПДВ на загальну суму 10 764,00 грн., в тому числі за лютий 2012 року на 3 927,00 грн., за квітень 2012 року на 6 837,00 грн., податку на прибуток на загальну суму 11 303,00 грн., в тому числі за перший квартал 2012 року - 4 124,00 грн., за другий квартал 2012 року - 7 179,00 грн., за господарськими операціями із ТзОВ «Ангели Техно» судовим розглядом не підтверджено.

Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 26 грудня 2012 року № 0000462201 та № 0000472201 прийняті необґрунтовано, тобто, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, а отже, вони є протиправними та підлягають скасуванню, а тому позов слід задовольнити повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то за правилами частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України 331,01 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно з платіжним дорученням від 04 січня 2012 року № 791062 (а.с.125).

Керуючись статтями 2, 71, 94 частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 26 грудня 2012 року № 0000462201 та № 0000472201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» судові витрати у сумі 331,01 грн. (триста тридцять одна грн. 01 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 04 лютого 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк