ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2012 р. Справа №2а-6892/12/0170/17
Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2,
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
02.07.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправним та скасувати перереєстрацію права власності від 11.04.2012р. на квартиру АДРЕСА_1 за громадянином ОСОБА_2, а також зобов'язати відповідача поновити за позивачем право власності на частину домоволодіння за вказаною адресою.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про протиправність дій відповідача щодо перереєстрації 11.04.12р. права власності за третьою особою на підставі нікчемного договору купівлі-продажу домоволодіння на товарній біржі від 04.03.2008р., на квартиру АДРЕСА_1, порушення вимог статей 182, 210, 640, 657 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаних обставин позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача по перереєстрації 11.04.12 права власності (на квартиру АДРЕСА_1, що складається з літер "А"- житловий будинок, літер "В" - житловий будинок, літер "Г" - сарай, літер "Д" - сарай, літер "И" - сарай, літер "У" - уборна м/ц, 1-3 - огородження, загальною площею 153,7 кв.м., житловою площею - 77,6 кв.м.) за громадянином ОСОБА_2; зобов'язати відповідача скасувати відповідний запис у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за громадянином ОСОБА_2 від 11.04.12 (номер витягу про державну реєстрацію прав - 33793238, номер запису - 108 в книзі 132) та зобов'язати відповідача поновити за позивачем у державних реєстрах право власності на вказану частину домоволодіння по АДРЕСА_1
За поданим позовом, ухвалою суду від 04.07.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.
В судовому засіданні, що відбулось 11.09.12р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2, оголошено перерву до 02.10.12р.
Поданими до канцелярії суду 24 вересня 2012 року поясненнями до адміністративного позову, позивач повідомив суд про те, що визнаний дійсним рішенням Євпаторійським міським судом АР Крим від 08.12.08р. № 2-5594/2008, договір купівлі-продажу від 04.03.08р., укладений між позивачем та третьою особою на Першій Євпаторійській товарній біржі, відповідно до рішення Апеляційного суду АР Крим від 29.11.11р. у справі № 22-ц/0190/7817/2011, яким скасовано рішення Євпаторійським міським судом АР Крим від 08.12.08р. № 2-5594/2008, внаслідок відсутності нотаріального посвідчення визнано недійсним, у зв'язку із чим на підставі рішення суду апеляційної інстанції, скасовано 10.02.12, раніше здійснену державну реєстрацію прав на нерухоме майно за ОСОБА_2, поновлено державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_1 Проте ,11.04.12 відповідачем здійснено повторну реєстрацію прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на підставі того ж договору купівлі-продажу від 04.03.08р., укладеного на Першій Євпаторійській товарній біржі, про що внесено відповідні відомості до реєстру. Посилаючись на рішення Апеляційного суду АР Крим від 29.11.11р. у справі № 22-ц/0190/7817/2011, яким скасовано рішення Євпаторійським міським судом АР Крим від 08.12.08р. № 2-5594/2008, позивач просить задовольнити поданий ним позов.
Відповідно до поданих у судовому засіданні 02.10.12р. представником третьої особи заперечень, він просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на незаконність та необґрунтованість вимог позивача, оскільки 11.04.12р. зареєстровано біржовий договір, укладений 04.03.08. Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 08.05.12р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим, встановлено, що майно, реєстрація за яким здійснена відповідачем за ОСОБА_2, вибуло з володіння ОСОБА_1 за його волевиявленням при укладенні договору та виконанням сторонами цього договору його умов. Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 24.07.12р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим, визнано ОСОБА_1 та його родину такими, що втратили право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1
Поданим до канцелярії суду 11.10.12 клопотанням позивач, посилаючись на приписи частини третьої статті 122 та частини 2 статті 128 КАС України просив суд провести розгляд справи в судовому засіданні, призначеному на 18.10.12р. за його відсутності, на підставі наявних у справі доказах. В поданих також поясненнях на заперечення представника третьої особи позивач просить суд задовольнити його вимоги, викладені в позові, оскільки, як він зазначає, договір на підставі якого здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно, є неукладеним.
Надавши до суду заперечення по справі, вимоги викладені в позові не визнав, посилаючись на їх необґрунтованість, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Заперечуючи проти поданого позову відповідачем наголошено на тому, що укладений 04.03.08 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на першій Євпаторійській товарній біржі договір купівлі-продажу 1/10 долі домоволодіння, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за яким покупцем є ОСОБА_2, що у квітні 2012 року звернувся до КРП "БРТІ м. Євпаторії" із заявою названого договору на підставі п. 1 переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, згідно до якого державній реєстрації підлягає договір, за яким відповідно до діючого законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу.
Окрім цього, з огляду на неявку позивача та третьої особи, представник відповідача, до початку судового засідання, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача та представника відповідача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.
Оцінивши повідомлені сторонами та третьою особою обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходить до висновку про достатність підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що 04 березня 2008 року на Першій Євпаторійський товарній біржі між ОСОБА_1, який був продавцем та ОСОБА_2, який є покупцем, укладено договір купівлі-продажу 1/10 часток домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і складає в цілому: літ. "А"- житловий будинок, літ. "В" - житловий будинок, літ. "Г" - сарай, літ. "Д" - сарай, літ. "И" - сарай, літ. "У" - уборна м/ц, 1-3 - огородження, загальна площа домоволодіння - 153,7 кв.м., житлова площа - 77,6 кв.м. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 307 кв.м. (а.с.21,35).
11.04.2012р. за результатами звернення ОСОБА_2 до Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" із заявою про реєстрацію речових прав на нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 04.03.08р., отримав витяг про державну реєстрацію прав на 1/10 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, (номер запису 108 в книзі 132, номер витягу 33793238) (а.с.36).
Правовідносини, щодо яких виник спір та щодо розв'язання якого позивач звернувся до суду, врегульовано положеннями Закону України від 01.07.2004р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 2 названого Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На вимогу частин першої, третьої статті 3 названого Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно до частини п'ятої статті 3 зазначеного Закону державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Відповідно до підпунктів 23 та 30-1 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року № 1396 (із змінами і доповненнями), на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року № 192 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно" та від 16 травня 2002 року № 661 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно", з метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010р. № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідно до Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 1.4., положення якого кореспондовані положеннями статей 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Відповідно до Додаток 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, що визначає Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, зокрема пункту 1, державній реєстрації права власності підлягає договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності.
Визначені Законом України від 01.07.2004р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Тимчасовим положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної політики проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.
Надаючи оцінку вимогам позивача та доказам наявних у матеріалах справи суд зазначає, що на вимогу частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Положення статті 72 КАС України визначають підстави для звільнення від доказування, відповідно до яких однією із підстав на вимогу частини першої названої статті, є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини..
З досліджених судом рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 24 липня 2012 року у справі № 2/0106/1227/2012 (0106/6173/2012), яким задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, третя особа - Сектор громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями. Визнано ОСОБА_1, 1950 року народження, ОСОБА_7, 1954 року народження, ОСОБА_5, 1978 року народження, ОСОБА_4, 1986 року народження, ОСОБА_6, 2008 року народження, такими що втратили право користування житловим приміщенням - 1/10 часткою домоволодіння АДРЕСА_1
Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів на підтвердження протиправності дій відповідача позивач не надав. Його доводи про протиправність реєстрації на підставі договору купівлі-продажу, з підстав того що його не посвідчено нотаріально, є неспроможними, оскільки при задоволені рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2011 року у справі № 22-ц/0190/7817/2011 апеляційної скарги заступника прокурора м. Євпаторії, скасуванні рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 08 грудня 2008 року, суд виходив з того, що позивачем при зверненні до суду не визначено ким з осіб, які беруть участь у справі не визнані або оспорені права позивача, а міським судом при розгляді справи це не встановлено. Зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд зазначаючи про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, не врахував того, що на правовідносини, що виникли між сторонами, не розповсюджується дія статті 220 ЦК України. Оскільки при апеляційному перегляді справи встановлено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, рішення суду першої інстанції на підставі п. 2 п. 4 частини першої статті 309 ЦПК України скасовано.
Як то встановлено з вищевказаних судових рішень, недійсність договору купівлі-продажу, укладеного на товарній біржі 04.03.08, про що вказував позивач в обґрунтування своїх доводів, судами не визнано, а тому такі доводи є неспроможними.
Відповідно до наданих сторонами доказів судом встановлено, що КРП "БРТІ м. Євпаторії" на підставі вищевказаного рішення Апеляційного суду АР Крим від 29.11.2011 року у справі № 22ц/0190/7817/2011 була скасована державна реєстрація права власності на 1/10 частки домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, реєстрація за яким була здійснена 02.07.2009р. на підставі рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 08.12.08р. № 2-5594/2008, про що свідчать Інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.02.2012р. № 12/199-2 та лист від 10.02.2012р. № 12/199-2 (а.с.48,49,50).
Як то встановлено з Витягу про державну реєстрацію прав від 11.04.2012р., номер витягу 33793238, реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/10 частку домоволодіння АДРЕСА_1 здійснено на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2008р., укладеного на Першій Євпаторійській товарній біржі, зареєстрованого за № 176 (а.с.36).
Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, зважаючи на прийняття відповідачем оспореного рішення відповідно до законодавчо встановлених норм спеціального закону, що регулює відповідні спірні правовідносини та встановлює вичерпний перелік повноважень відповідача, вчинення дій у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд не знаходить підстав для задоволення вимог, викладених в адміністративному позові, а тому у його задоволенні слід відмовити.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин.
З огляду на приписи статті 94 КАС України, зважаючи на ухвалення судового рішення на користь сторони яка є суб'єктом владних повноважень, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку із зверненням до суду, відшкодуванню з Державного бюджету України, не підлягають.
Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша