ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2012 р. Справа №2а-9495/12/0170/17
Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
29.08.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача з відмови зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - господарського блоку зазначеного в інвентаризаційній справі БТІ під літ. "П", загальною площею 51,3 кв. м., що відноситься до квартири АДРЕСА_1, а також зобов'язати відповідача зареєструвати Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, реконструкцію господарського блоку зазначеного в інвентаризаційній справі БТІ під літ. "П", загальною площею 51,3 кв. м., що відноситься до квартири АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача відсутні правові підстави вимагати у позивача копії документу, що посвідчує його право власності або користування земельною ділянкою під реконструйованим об'єктом, оскільки він є власником квартири у багатоквартирному будинку, а також реконструйованого об'єкту, що відноситься до цієї квартири. При цьому, положення регіонального законодавства передбачає надання необхідної документації, за виключенням документів, що підтверджують право власності земельною ділянкою, у разі виконання будівельних робіт з капітального ремонту, реставрації реконструкції, якщо вона виконується в межах діючої забудови. Реконструйований об'єкт - господарський блок, зазначений в інвентаризаційній справі БТІ під літ. "П", щодо якого подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та отриману відмову в її реєстрації, відноситься до квартири АДРЕСА_1, що є багатоквартирним будинком, а тому, зважаючи на приписи ст. 377 ЦК України, ст. 42 ЗК України, така відмова є протиправною, не заснованою на законі, оскарження якої і стало підставами для звернення до суду із названим позовом.
За поданим позовом, ухвалою суду від 31.08.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.
У зв'язку із розглядом справ, пов'язаних із виборчим процесом, призначені до розгляду в судовому засіданні адміністративні справі на 25.09.2012 року відкладено судом на 16.10.12.
В судовому засіданні, що відбулось 16.10.12 представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, позов просили задовольнити. Представник відповідача адміністративний позов не визнав, проти викладених у ньому вимог заперечив, пославшись на протиправність вимог позивача. В судовому засіданні оголошено перерву до 08.11.12.
Поданим до канцелярії суду 08.11.12р. клопотанням представник відповідача просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності, у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування доводів про відмову в задоволенні позову, представник навів обставини того, що позов не ґрунтується на нормах діючого законодавства. Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюються безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви.
На виконання пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24 червня 2011 року прийнято наказ № 91 "Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж", пункт 4.1 якого передбачає надання засвідченого у встановленому порядку копії документів серед яких також необхідним є надання документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт.
Представник позивача, до початку судового засідання, надав суду додаткові пояснення на адміністративний позов (а.с.85-89), а також заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявності та на підставі матеріалів справи (а.с.97).
Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що 26.07.12 ОСОБА_1 подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта: "Господарський блок", літ. "П", загальною площею 51,3 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, до якої також додано: два примірники заповненої декларації, звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, технічний паспорт, виданий БТІ, копії паспорту та ідентифікаційного коду, згоду сусідів (а.с.10-47).
Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим від 07.08.12 № 7/1-91/4563 повідомлено заявника про розгляд його заяви від 26.07.12 про прийняття в експлуатацію об'єкта, в якому, з посиланням на відсутність документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, повідомлено про відсутність можливості зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Запропоновано повторно звернутись до Інспекції для реєстрації декларації після усунення недоліків, що спричинили її повернення (а.с.49). Листом на ім'я начальника інспекції ДАБК в АР Крим, за підписом директора ТОВ "Ялтапроект" визначено, що об'єкт "Реконструкція сараїв під госпблок за адресою: АДРЕСА_1, літ. "М", замовник ОСОБА_1, відповідно ДБН А.2.2-3-2004, додаток П, п. 1.2 відноситься до ІІ-ої категорії складності" (а.с.50).
Нежитлове приміщення, переобладнання якого стосується оспорюваний дозвіл, відноситься до складу власності квартири в багатоквартирному будинку житлового фонду, є господарською будівлею, яка перебуває на балансі КП Ялтинської міської ради Ремонтно-експлуатаційної організації № 2 "Центральне", є власністю ОСОБА_1 (а.с.34-41,71).
З вказаного листа, судом встановлено, що відмовляючи у прийнятті в експлуатацію об'єкта - господарських блок, літ. "П", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідач, як на підставу відмови, посилається на відсутність (неподання позивачем) документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Із таким висновком відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано положеннями Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності".
З положень статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням за погодженням з територіальними (місцевими) органами центральних органів виконавчої влади, що здійснюють регулювання у відповідній сфері, та територіальними органами уповноваженого органу, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, визначена процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (п. 17 Порядку).
Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію (п. 19, п. 20 Порядку).
Згідно з п. 21 Порядку у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
Частиною 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;
негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України, забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України).
Частинами 2 і 3 ст. 42 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.
Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, що сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою.
При цьому, прибудинковою територією вважають встановлену за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельну ділянку багатоквартирної несадибної житлової забудови, необхідну для розміщення та обслуговування жилого будинку й господарських і технічних будівель та споруд біля нього, тобто територію під жилим будинком, проїзди й тротуари, озеленені ділянки та ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів жителів будинку, для господарських потреб та інші території, пов'язані з утриманням і експлуатацією будинку.
З аналізу наведених норм вбачається, що прибудинкова територія може бути за відповідним рішенням органу місцевого самоврядування передана у власність або надана у користування власникам приміщень у багатоквартирному житловому будинку лише в разі створення ними об'єднання співвласників будинку відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.02 № 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його використання.
Однак, нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки (на якій розташований багатоквартирний жилий будинок) або її частини.
З наданих сторонами пояснень судом встановлено, що мешканці житлового будинку АДРЕСА_1, не є співвласниками відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
З огляду на викладене, зважаючи, що ОСОБА_1 є власником квартири у багатоквартирного будинку та вказаної споруди, право власності якого в силу ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України є непорушним, в силу діючого земельного законодавства він не може бути власником або користувачем земельної ділянки на якій розташований цей будинок та споруда та мати документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Доказів підтверджуючих, що відмова у прийнятті в експлуатації об'єкта, за визначених у листі від 02.08.12р. № 7/1-91-4563, відповідачем здійснено правомірно, з урахуванням усіх обставин що мають суттєве значення для вирішення цього питання, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано, хоча при вирішенні адміністративного спору про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, надана Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим відмова Крим у прийнятті в експлуатації об'єкта, за визначених у листі від 02.08.12р. № 7/1-91-4563, є протиправною.
Зважаючи, що у разі усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб'єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом, а також обставини того, що при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови), позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Інші твердження позивача не спростовують зроблених судом висновків.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн., факт понесення яких підтверджено квитанцією від 13.08.2012 № 345, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі - розміром 32,19 грн.
Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим з відмови у прийнятті в експлуатації об'єкта, у реєстрації декларації про готовність об'єкта - господарського блоку, зазначеного в інвентарній справі Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" під літ. "П", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 51,3 кв.м., викладену у листі від 02.08.12р. № 7/1-91-4563.
Зобов'язати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим зареєструвати Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - реконструкцію господарського блоку, зазначеного в інвентарній справі Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" під літ. "П", загальною площею 51,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що відноситься до квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1 судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 32,19 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя підпис О.В. Папуша