ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2012 р. (12:06) Справа №2а-7714/12/0170/17
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Гришанової Г.В., представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_3, згода про надання юридичної допомоги від 25.05.12р.
відповідача - Рудяка Д.М., довіреність від 12.01.12р. № 11/310, службове посвідчення УКР № 056052, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
13.07.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача відносно затримання та зберігання автомобіля "PORSСHE CAYENNE TURBO", реєстраційний знак НОМЕР_1, на спеціальній площадці при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, та просить суд зобов'язати відповідача передати позивачу названий автомобіль на відповідальне зберігання.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідачем відмовлено в передачі належного йому автомобілю, придбаного у липні 2012 року в м. Одінцово Московської області Російської Федерації, який відповідно до протоколу огляду та затримання транспортного засобу від 03.02.11р. № 243 затримано співробітниками ДАІ в АР Крим у зв'язку із знаходженням вказаного автомобілю у розшуку за даними Інтерполу. Відповідачем обмежуються право власності на вказаний транспортний засіб, неправомірно, оскільки після подання до розшуку вказаного транспортного засобу, сповіщення правоохоронних органів Російської Федерації про його затримання, будь-яких заходів щодо його конфіскації або оспорення прав позивача на вказаний транспортний засіб, вказаними повноважними органами не вчинено. Будучі власником транспортного засобу, що підтверджується технічним паспортом, виданим на ім'я позивача, з 03 лютого 2011 року позбавлений можливості реалізації свого права власності, у тому числі позбавлений права володіти, користуватись, розпоряджатись своєю власністю. За вказаних підстав позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача із затримання та утримання транспортного засобу, а також передати вказаний транспортний засіб йому на відповідальне зберігання.
За поданим позовом, ухвалою суду від 16.07.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.
В судових засіданнях повноважним представником відповідача підтримано позовні вимоги в частині покладення на відповідача обов'язку з передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання позивачу.
Повноважний представник відповідача адміністративний позов не визнав, проти вимог викладених у ньому заперечив, пославшись на підстави та обставини, викладені у поясненнях відповідача.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що згідно до пункту 21-1 статті 11 Закону України "Про міліцію" її співробітникам, для виконання покладених на міліцію обов'язків, надано право зупинення транспортних засобів у разі перебування транспортного засобу в розшуку. Підрозділи Державтоінспекції, у відповідності до Положення про Державтоінспекцію МВС України мають права, передбачені Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-розшукову діяльність" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність.
Право перевірки транспортних засобів за обліками викраденого автотранспортного засобу у зарубіжних країнах надано у тому числі Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 09.01.1997 року № 3/1/2/5/2/2, на вимоги пункту 2.3.5 якої, отримавши від Національного центрального бюро Інтерполу в Україні про те, що транспортний засіб викрадений за кордоном, правоохоронні органи зобов'язані вжити заходів щодо його схоронності, а також провести перевірку в порядку, передбаченому статтею 97 КПК України.
Згідно до пункту 4.10 Настанови з організації і тактики розшуку транспортних засобів, установлення та затримання осіб, які ними незаконно заволоділи…, що затверджена наказом МВС України від 10.10.06р. № 1019, розшуканий транспортний засіб після його огляду (до повернення законному власнику) за рішенням слідчого або дізнавача передається актом для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Таким чином, як зазначив відповідач, обов'язок щодо збереження транспортного засобу, що розшукується правоохоронними органами інших країн до повернення законному власнику покладено на підрозділи МВС України.
Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши зібрані по справі матеріали в їх сукупності, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, суд, з'ясовуючи фактичні обставини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
З положень статті 8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу її норми є є нормами прямої дії. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Приписи норм статті 19 Конституції України зобов'язують органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На вимогу частини першої статті 2 КАС України, зважаючи на завдання адміністративного судочинства, якими є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, дослідженню судом у справах за зверненням фізичної особи до суб'єкта владних повноважень підлягають питання вчинення суб'єктом владних повноважень дій, прийняття рішень, відповідно до наданих йому повноважень, визначених законом в їх компетенції, в порядку, у якому здійснюються дії, приймаються рішення, що спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, вони можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов'язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.
Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що 03.02.2011р. відповідно до протоколу огляду та затримання транспорту № 243 повноважними особами відповідача затримано автомобіль "PORSСHE CAYENNE TURBO", номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, про що свідчать свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4, паспорт транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а.с.5,6,28). Затриманий транспортний засіб вилучено у власника та поміщено його на спеціальну площадку УДАІ ГУ МВС України в АР Крим (а.с.21).
06.06.12р. вхідний № 5124 адвокат ОСОБА_1 в інтересах свого довірителя ОСОБА_3 звернувся до відповідача із клопотання про передачу автомобіля PORSСHE CAYENNE TURBO, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 на відповідальне зберігання до набрання в силу рішення суду відповідно до вказаного транспортного засобу. Вказане звернення мотивоване тим, що ОСОБА_3 є належним власником автомобілю, має технічний паспорт транспортного засобу серії НОМЕР_6, який ним придбано та зареєстровано у встановлено законом порядку 10.06.10р. Вказаний правочин до дійсного часу не визнано недійсним у судовому порядку, а тому ОСОБА_3 є добросовісним власником автомобілю та рішення суду щодо обмеження прав користування та розпорядження вказаного автомобілю відсутнє (а.с.23).
На вказане клопотання відповідачем на ім'я заявника надано відповідь від 07.06.2012р. № 11/4-6033, згідно змісту якої рекомендовано звернутись для вирішення питання про передачу транспортного засобу безпосередньо до відповідних правоохоронних органів Російської Федерації, в провадженні яких знаходиться вищевказана кримінальна справа, а також оскаржити цю відповідь до суду у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до дослідженого судом повідомлення Начальника сектору Укрбюро Інтерполу від 13 квітня 2011 року № 12/668 (на № 11/1576 від 18.02.2011р.) відносно автомобілю марки "PORSСHE CAYENNE", кузова "НОМЕР_2", на який відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень щодо правомірності утримання транспортного засобу на спеціальній площадці УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, встановлено що вказаний транспортний засіб оголошено в розшук Відділом кримінального розшуку Управління Внутрішніх справ по Північному адміністративного округу м. Москви в рамках розслідування кримінальної справи № 12 0186, порушеного 06.06.10р. за фактом розбійного нападу з метою заволодіння майном в особо крупних розмірах (п. "б" ч. 4 ст. 162 КК РФ).
Як убачається з названого повідомлення Начальника сектору Укрбюро Інтерполу ним повідомлено про наявність розшуку транспортного засобу, проте не вказано про необхідність його затримання, вилучення та направлення на спеціальну площадку при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим. Тобто, вказаним повідомлення правоохоронним органам України правоохоронними органами Російської Федерації означено фактично встановлення місця знаходження вказаного транспортного засобу без обмежень щодо права керування цим транспортним засобом та вилучення його у власника.
Суд зазначає, що не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про необхідність утримання транспортного засобу у зв'язку із його викраденням за кордоном. Такі доводи відповідача спростовуються повідомлення Кримінальної міліції по Північному адміністративному округу м. Москва ГУ МВС по м. Москва МВС Росії, яким 29.07.11р. за № 08/2-3516 повідомлено начальника управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про те, що Савьоловським районним судом м. Москва розглядається кримінальна справа 12 0186, порушена СЧ СУ при УВС по ПАО м. Москви за ознаками злочину, передбаченого п. "б" ч. 4 ст. 162 КК РФ (розбійний напад з метою заволодіння майном в особо крупних розмірах) відносно невстановлених осіб. Будь-яких повідомлень УВС по Одинцовському районі Московської області матеріали справи не містять.
Докази незаконності заволодіння ОСОБА_3 транспортним засобом PORSСHE CAYENNE TURBO, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1матеріали справи не містять та з наданих представником відповідача пояснень інформація щодо обставини незаконного заволодіння названим автомобілем у відповідача відсутня.
Окрім цього, суд наголошує, що правоохоронні органи Російської Федерації (ініціатор розшуку) поінформовані про затримання та утримання автомобілю, проте більше року будь-яких дій ними не вчинено, а тому, з огляду на викладене, утримання транспортного засобу, обмеження права власності позивача, є протиправним.
Відповідно до ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України передбачені загальні положення про право власності. Згідно з нормами ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном за власним розсудом. Відповідно до норм ст. 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Проте, як то встановлено з пояснень відповідача та наявних матеріалів справи, відповідач не має інформації щодо результатів розгляду названої кримінальної справи, а також на має інформації щодо конфіскації або повернення транспортного засобу на територію Російської Федерації, правоохоронними органами Російської Федерації після отримання інформації про затримання транспортного засобу та його утримання на спеціальній площадці при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інформація про вжиття заходів щодо повернення (передачі правоохоронним органам Росії) транспортного засобу не надходила.
Обставин того, що автомобіль передано на відповідальне зберігання на спеціальну площадці при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим на підставі постанови слідчого або дізнавача та утримується відповідачем на підставі ст. 79 КПК України, яка передбачає, що в окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді передані для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, матеріали справи не містять.
Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій, а позивачем доведено не всі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Що стосується вимог про визнання протиправними дій з затримання транспортного засобу та документування матеріалів по справам про адміністративні правопорушення, то вони є не доведеними. Зокрема, суд приймає до уваги доводи відповідача, щодо відсутності у діях співробітників УДАІ ГУ МВС України в АР Крим протиправності дій щодо затримання транспортного засобу, проте дії з утримання на спеціальній площадці УДАІ ГУ МВС України в АР Крим транспортного засобу, без достатніх на то правових підстав, є протиправними.
З огляду на викладене, надаючи оцінку обставинам справи, зважаючи на бездіяльність правоохоронних органів Російської Федерації більш ніж протягом року щодо конфіскації або повернення транспортного засобу на територію Російської Федерації, його передачі в порядку статті 474 КК України на виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України, приймаючи до уваги наявність правових підстав для реалізації ОСОБА_3 непорушного права власності на автомобіль, що належить йому на праві власності, реалізації відповідачем запиту, отриманого через НЦБ Інтерполу, щодо розшуку транспортного засобу, відсутність правових підстав для утримання транспортного засобу на спеціальній площадці при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, суд приходить до висновку, що виявлене відповідачем майно - транспортний засіб PORSCHE CAYENNE TURBO, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, може бути передано на відповідальне зберігання його законному власнику ОСОБА_3 до прийняття правоохоронними органами Російської Федерації відповідного рішення що вказаного транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено законність та правомірність утримання транспортного засобу, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статей 87, 88, 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує судові витрати з іншої сторони. За таких підстав судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн., підлягають присудженню з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим на користь Державного бюджету України (Рахунок: 31210206784002; Одержувач: УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим, 22030001; ЄДРПОУ: 38040558; МФО:824026; Банк одержувача: ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь; Призначення платежу: "Код 35174235, судовий збір, пункт 3.1") сумою 32,19 грн.
В судовому засіданні 11.10.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складено постанову у повному обсязі відповідно до норм, встановлених частиною третьою статті 160 КАС України, - 16.10.12р.
Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим передати автомобіль PORSCHE CAYENNE TURBO, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1 на відповідальне зберігання ОСОБА_3.
Витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша