ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2012 р. (10:16) Справа №2а-7146/12/0170/17
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., а участю секретаря судового засідання Гришанової Г.В., представників сторін:
позивача - Березіної С.В., довіреність від 03.01.12р. № 2, посвідчення № 192,
відповідача - Халілової Є.І., довіреність від 30.07.12р. № 01-2076, посвідчення 32/26, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
03.07.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд стягнути з відповідача суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3, за період з січня 2012 року по травень 2012 року, сумою 750,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на відмову відповідача відшкодувати витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві понесені ним, внаслідок виконання вимог пенсійного та соціального страхування та сплати ОСОБА_3 основного розміру пенсії за вказаний період в зазначеній сумі. При цьому, позивач стверджує, що відповідний обов'язок відповідача визначений ст.ст. 21, 26, 28 Закону України "Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За поданим позовом, ухвалою суду від 05.07.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.
Представником позивача у судових засіданнях підтримано у повному обсязі заявлені вимоги, відповідно до підстав та обставин, викладених у позові, просив його задовольнити. На підтвердження правомірності своїх вимог представником також додатково надано суду копії судових рішень, предметом розгляду яких було стягнення розміру заборгованості з основного розміру пенсії за періоди: травень-липень 2011, серпень-грудень 2011р.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив, пославшись на заперечення відповідача, які, за викладених у них підставах, підтримав у повному обсязі. Заперечуючи проти адміністративного позову та не визнаючи його вимоги просив у задоволенні заявлених вимог відмовити.
Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач посилається на те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування та спільно приймати рішення щодо участі у фінансуванні заходів та саме щодо заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим особам.
Обов'язок щодо співпраці, спільного прийняття рішень, фінансування заходів пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим особам передбачено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03р. №5-4/4 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.02р. за №376/7697).
Зазначений акт не передбачає відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, на рівні районних управлінь Пенсійного фонду України та відділень виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, з огляду на що вимоги позивача суперечать приписам статті 19 Конституції України.
Для визначення сум витрат, що підлягає відшкодуванню, визначається на підставі відомостей, що містяться в акті щомісячної звірки витрат, відомостей особових справ потерпілих. В особовій справі потерпілого обов'язково повинні бути акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого. В пенсійні справі такі документи відсутні.
За таких підстав, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши докази зібрані по справі у їх сукупності, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Дослідивши наявні матеріали, надані сторонами докази, які сторони визнали достатніми, судом встановлено, що позивач - суб'єкт владних повноважень, звернувся до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України, за вирішенням спору, що виник у нього з відповідачем - суб'єктом владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки сторони входять до складу органів державної влади, виконуючи делеговані повноваження, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.
Так, на вимогу частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб'єктом владних повноважень, суми не відшкодованих затрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 750,00 грн., суд зобов'язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з січня 2012 року по травень 2012 року. Розбіжності в розмірах сум визначено у таблиці розбіжностей, підписаної повноважними особами сторін. У списках осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальнику, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зазначено також ОСОБА_3, якому сплачено щомісячно 150,0 грн. основного розміру пенсії, 672 грн. державної адресної допомоги.
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України від 05.11.91р. № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України від 09.07.03р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у пункті 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Але відповідно до положень частини третьої статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим спільною постановою від 04.03.03р. № 5-4/4 Правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (зареєстрована Міністерством юстиції України 16.05.03р.) визначений механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Нормами відповідного Порядку визначено порядок узгодження відповідних витрат, повноваження Головних управлінь Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України щодо узагальнення та узгодження відповідних витрат, порядок перерахування відповідних коштів тощо.
Разом з тим, норми вказаного Порядку та статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", визначають перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до визначеного переліку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
- щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
- пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- допомогу дитині відповідно до ст. 9 Закону.
Згідно п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Дослідивши повідомлені позивачем обставини, перевіривши матеріали справи, надані сторонами, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на положеннях пенсійного та соціального законодавства, відповідачем без достатніх на то правових підстав, не відшкодовано понесені позивачем витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується наявними доказами, тому суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами, а тому вказане є підставою для задоволення адміністративного позову, а заявлена до відшкодування сума підлягає стягненню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим, ні відшкодування витрат із виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3, - 750,00 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша